TEXT 11
TEXT 11
Devanagari
Деванагарі
यष्टव्यमेवेति मन: समाधाय स सात्त्विक: ॥ ११ ॥
Text
Текст
vidhi-diṣṭo ya ijyate
yaṣṭavyam eveti manaḥ
samādhāya sa sāttvikaḥ
відгі-дішт̣о йа іджйате
йашт̣авйам еветі манах̣
сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣
Synonyms
Послівний переклад
aphala-ākāṅkṣibhiḥ — by those devoid of desire for result; yajñaḥ — sacrifice; vidhi-diṣṭaḥ — according to the direction of scripture; yaḥ — which; ijyate — is performed; yaṣṭavyam — must be performed; eva — certainly; iti — thus; manaḥ — mind; samādhāya — fixing; saḥ — it; sāttvikaḥ — in the mode of goodness.
апгала-а̄ка̄н̇кшібгіх̣—тими, хто не бажає плодів; йаджн̃ах̣—жертвопринесення; відгі-дішт̣ах̣—згідно з вказівками писань; йах̣—котрий; іджйате—виконується; йашт̣авйам—мусить виконуватись; ева—неодмінно; іті—таким чином; манах̣—розум; сама̄дга̄йа—зосереджуючи; сах̣—він; са̄ттвіках̣—у ґун̣і благочестя.
Translation
Переклад
Of sacrifices, the sacrifice performed according to the directions of scripture, as a matter of duty, by those who desire no reward, is of the nature of goodness.
Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.
Purport
Коментар
The general tendency is to offer sacrifice with some purpose in mind, but here it is stated that sacrifice should be performed without any such desire. It should be done as a matter of duty. Take, for example, the performance of rituals in temples or in churches. Generally they are performed with the purpose of material benefit, but that is not in the mode of goodness. One should go to a temple or church as a matter of duty, offer respect to the Supreme Personality of Godhead and offer flowers and eatables without any purpose of obtaining material benefit. Everyone thinks that there is no use in going to the temple just to worship God. But worship for economic benefit is not recommended in the scriptural injunctions. One should go simply to offer respect to the Deity. That will place one in the mode of goodness. It is the duty of every civilized man to obey the injunctions of the scriptures and offer respect to the Supreme Personality of Godhead.
У більшості випадків жертвопринесення здійснюють із якихось сподівань, в надії на користь, однак тут сказано, що треба уникати подібних бажань. Жертвопринесення треба здійснювати із почуття до обов’язку. Розгляньмо, наприклад, обряди, що їх відправляють у храмах та церквах. Звичайно їх здійснюють задля досягнення якогось матеріального блага і тому такі обряди не належать до ґун̣и благочестя. Церкву відвідувати потрібно почуваючись до обов’язку, виявляючи повагу до Верховного Бога-Особи і пропонувати Йому квіти та їжу. Всі вважають, що недоцільно йти до храму лише для того, щоб схилитись перед Господом. Однак священні ш́а̄стри не рекомендують поклонятись Господеві задля того, щоб отримати матеріальні блага. Храм слід відвідувати для того, щоб виявити повагу Божеству, мӯрті Господа, це дозволить людині піднятись до ґун̣и благочестя. Обов’язок кожної цивілізованої людини — дотримувати настанов ш́а̄стр і з шаною схилятись перед Верховним Богом-Особою.