Skip to main content

TEXT 16

TEXT 16

Devanagari

Деванагарі

द्वाविमौ पुरुषौ लोके क्षरश्चाक्षर एव च ।
क्षर: सर्वाणि भूतानि कूटस्थोऽक्षर उच्यते ॥ १६ ॥

Text

Текст

dvāv imau puruṣau loke
kṣaraś cākṣara eva ca
kṣaraḥ sarvāṇi bhūtāni
kūṭa-stho ’kṣara ucyate
два̄в імау пурушау локе
кшараш́ ча̄кшара ева ча
кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні
кӯт̣а-стго ’кшара учйате

Synonyms

Послівний переклад

dvau — two; imau — these; puruṣau — living entities; loke — in the world; kṣaraḥ — fallible; ca — and; akṣaraḥ — infallible; eva — certainly; ca — and; kṣaraḥ — fallible; sarvāṇi — all; bhūtāni — living entities; kūṭa-sthaḥ — in oneness; akṣaraḥ — infallible; ucyate — is said.

двау—два; імау—ці; пурушау—живі істоти; локе—у світі; кшарах̣—схильний помилятись; ча—і; акшарах̣—бездоганний; ева— неодмінно; ча—і; кшарах̣—схильний помилятись; сарва̄н̣і—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; кӯт̣а-стгах̣—в єдності; акшарах̣—безгрішний; учйате—сказано.

Translation

Переклад

There are two classes of beings, the fallible and the infallible. In the material world every living entity is fallible, and in the spiritual world every living entity is called infallible.

Є дві категорії істот: підвладні омані й безгрішні. В матеріальному світі кожна істота схильна помилятись, але в духовному світі істота безгрішна.

Purport

Коментар

As already explained, the Lord in His incarnation as Vyāsadeva compiled the Vedānta-sūtra. Here the Lord is giving, in summary, the contents of the Vedānta-sūtra. He says that the living entities, who are innumerable, can be divided into two classes – the fallible and the infallible. The living entities are eternally separated parts and parcels of the Supreme Personality of Godhead. When they are in contact with the material world they are called jīva-bhūta, and the Sanskrit words given here, kṣaraḥ sarvāṇi bhūtāni, mean that they are fallible. Those who are in oneness with the Supreme Personality of Godhead, however, are called infallible. Oneness does not mean that they have no individuality, but that there is no disunity. They are all agreeable to the purpose of the creation. Of course, in the spiritual world there is no such thing as creation, but since the Supreme Personality of Godhead, as stated in the Vedānta-sūtra, is the source of all emanations, that conception is explained.

Як уже пояснювалось, Сам Господь в образі Вйа̄садеви, Свого втілення, уклав Веда̄нта-сӯтру. Тут Він скорочено викладає зміст Веда̄нта-сӯтри. Він каже, що живі істоти, яких є безліч, можна розділити на дві групи: на тих, що помиляються й на непохибних. Живі істоти є вічними відокремленими природними частками Верховного Бога-Особи. Коли вони вступають у зв’язок з матеріальним світом, їх називають джı̄ва-бгута, і слова санскриту, що їх наведено тут, кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні, вказують саме на цю їхню схильність помилятись. А ті істоти, які перебувають в єдності з Верховним Богом-Особою, є непогрішними. Єдність не означає відсутності індивідуальності, але відсутність розладу, незгоди. Всі одностайні та згодні з Господом стосовно мети творення. Звичайно, в духовному світі відсутнє творення, але до такої концепції вдаються тому що Верховний Бог-Особа, як сказано в Веда̄нта-сӯтрі, є джерело всіх еманацій.

According to the statement of the Supreme Personality of Godhead, Lord Kṛṣṇa, there are two classes of living entities. The Vedas give evidence of this, so there is no doubt about it. The living entities who are struggling in this world with the mind and five senses have their material bodies, which are changing. As long as a living entity is conditioned, his body changes due to contact with matter; matter is changing, so the living entity appears to be changing. But in the spiritual world the body is not made of matter; therefore there is no change. In the material world the living entity undergoes six changes – birth, growth, duration, reproduction, then dwindling and vanishing. These are the changes of the material body. But in the spiritual world the body does not change; there is no old age, there is no birth, there is no death. There all exists in oneness. Kṣaraḥ sarvāṇi bhūtāni: any living entity who has come in contact with matter, beginning from the first created being, Brahmā, down to a small ant, is changing its body; therefore they are all fallible. In the spiritual world, however, they are always liberated in oneness.

Згідно з твердженням Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, живі істоти поділяються на дві категорії. В цьому немає сумнівів, бо так свідчать Веди. Живих істот, які борються в матеріальному світі з розумом та п’ятьма чуттями, мають матеріальні тіла, що зазнають постійних змін. Доки жива істота перебуває в обумовленому стані, її тіло змінюється внаслідок його взаємодії з матерією. Міняється матерія, і тому здається, що зазнають змін живі істоти. Але в духовному світі тіло нематеріальне, і тому там відсутня мінливість. В матеріальному світі жива істота проходить через шість етапів видозміни: народжується, росте, існує в дорослому стані, розмножується, старіє і, зрештою, зникає. Такими є зміни матеріального тіла. Однак, в духовному світі тіло не змінюється, там немає старості, там немає народження, там немає смерті. Там панує єдність усього сущого. Але — кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні: всяка жива істота, яка торкнулась матерії, від першої створеної істоти — Брахми й до крихітної мурашки, змушена міняти своє тіло і всім їм властиво помилятись. Однак у духовному світі вони завжди перебувають у звільненому стані та єдності.