TEXT 6
TEXT 6
Devanagari
Деванагарі
सुखसङ्गेन बध्नाति ज्ञानसङ्गेन चानघ ॥ ६ ॥
Text
Текст
prakāśakam anāmayam
sukha-saṅgena badhnāti
jñāna-saṅgena cānagha
прака̄ш́акам ана̄майам
сукга-сан̇ґена бадгна̄ті
джн̃а̄на-сан̇ґена ча̄наґга
Synonyms
Послівний переклад
tatra — there; sattvam — the mode of goodness; nirmalatvāt — being purest in the material world; prakāśakam — illuminating; anāmayam — without any sinful reaction; sukha — with happiness; saṅgena — by association; badhnāti — conditions; jñāna — with knowledge; saṅgena — by association; ca — also; anagha — O sinless one.
татра—там; саттвам—ґун̣а благочестя; нірмалатва̄т—бувши найчистішим в матеріальному світі; прака̄ш́акам—той, що сяє; ана̄майам—позбавлений будь-яких гріховних наслідків; сукга—щастя; сан̇ґена—путами; бадгна̄ті—обумовлює; джн̃а̄на—знання; сан̇ґена—путами; ча—також; анаґга—о безгрішний.
Translation
Переклад
O sinless one, the mode of goodness, being purer than the others, is illuminating, and it frees one from all sinful reactions. Those situated in that mode become conditioned by a sense of happiness and knowledge.
О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.
Purport
Коментар
The living entities conditioned by material nature are of various types. One is happy, another is very active, and another is helpless. All these types of psychological manifestations are causes of the entities’ conditioned status in nature. How they are differently conditioned is explained in this section of Bhagavad-gītā. The mode of goodness is first considered. The effect of developing the mode of goodness in the material world is that one becomes wiser than those otherwise conditioned. A man in the mode of goodness is not so much affected by material miseries, and he has a sense of advancement in material knowledge. The representative type is the brāhmaṇa, who is supposed to be situated in the mode of goodness. This sense of happiness is due to understanding that, in the mode of goodness, one is more or less free from sinful reactions. Actually, in the Vedic literature it is said that the mode of goodness means greater knowledge and a greater sense of happiness.
Є різні види живих істот, яких обумовлює матеріальна природа; одні з них щасливі, інші дуже активні, треті безпорадні. Всі ці різновиди психологічних виявів є причинами обумовленого становища істот в природі. Яким чином вони по–різному стали обумовленими, з’ясовано в цій частині Бгаґавад-ґı̄ти. Спочатку розглядається ґун̣а благочестя. Розвиваючи в матеріальному світі ґун̣у благочестя, людина стає мудрішою від тих, хто обумовлений по-іншому. На людину в ґун̣і благочестя менше впливають матеріальні злигодні, і вона свідомо розвиває матеріальні знання. Бра̄хман̣и, як вважають, перебувають у ґун̣і благочестя, представляють цей тип. Відчуття щастя в ґун̣і благочестя існує завдяки тому, що в цій ґун̣і людина більш-менш вільна від наслідків гріховних вчинків. І справді, у ведичній літературі сказано, що ґун̣а благочестя означає більше знання і більше щастя.
The difficulty here is that when a living entity is situated in the mode of goodness he becomes conditioned to feel that he is advanced in knowledge and is better than others. In this way he becomes conditioned. The best examples are the scientist and the philosopher. Each is very proud of his knowledge, and because they generally improve their living conditions, they feel a sort of material happiness. This sense of advanced happiness in conditioned life makes them bound by the mode of goodness of material nature. As such, they are attracted toward working in the mode of goodness, and, as long as they have an attraction for working in that way, they have to take some type of body in the modes of nature. Thus there is no likelihood of liberation, or of being transferred to the spiritual world. Repeatedly one may become a philosopher, a scientist or a poet, and repeatedly become entangled in the same disadvantages of birth and death. But, due to the illusion of the material energy, one thinks that that sort of life is pleasant.
Але проблема полягає в тому, що коли людина перебуває в ґун̣і благочестя, вона звикає, завдяки своїм знанням, відчувати власну перевагу над іншими. Так вона стає обумовленою. Прикладом цього є вчені та філософи; кожен з них пишається своїми знаннями, а з того, що взагалі вони схильні покращувати умови свого життя, випливає почуття своєрідного матеріального щастя. Це почуття щастя, що наростає в обумовленому житті, зв’язує їх ґун̣ою благочестя матеріальної природи. Діяльність у ґун̣і благочестя приваблює їх, і доки існує така схильність, вони змушені приймати певний тип тіла в межах ґун̣ природи. Таким чином, вони втрачають саму можливість звільнитися або перейти в духовний світ. Знову й знову жива істота може народжуватись філософом, вченим або поетом, щоб знову заплутуватись у тих же самих невигідних умовах народження та смерті. Але, перебуваючи під впливом ілюзії матеріальної енерґії, людина вважає подібне життя приємним.