Skip to main content

TEXT 26

TEXT 26

Devanagari

Деванагарі

मां च योऽव्यभिचारेण भक्तियोगेन सेवते ।
स गुणान्समतीत्यैतान्ब्रह्मभूयाय कल्पते ॥ २६ ॥

Text

Текст

māṁ ca yo ’vyabhicāreṇa
bhakti-yogena sevate
sa guṇān samatītyaitān
brahma-bhūyāya kalpate
ма̄м̇ ча йо ’вйабгіча̄рен̣а
бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматı̄тйаіта̄н
брахма-бгӯйа̄йа калпате

Synonyms

Послівний переклад

mām — unto Me; ca — also; yaḥ — a person who; avyabhicāreṇa — without fail; bhakti-yogena — by devotional service; sevate — renders service; saḥ — he; guṇān — the modes of material nature; samatītya — transcending; etān — all these; brahma-bhūyāya — elevated to the Brahman platform; kalpate — becomes.

ма̄м—Мені; ча—також; йах̣—той, хто; авйабгіча̄рен̣а—неухильно; бгакті-йоґена—відданим служінням; севате—виявляє служіння; сах̣—він; ґун̣а̄нґун̣и матеріальної природи; саматı̄тйа—перевершуючи; ета̄н—усі ці; брахма-бгӯйа̄йа—піднесений на рівень Брахмана; калпате—стає.

Translation

Переклад

One who engages in full devotional service, unfailing in all circumstances, at once transcends the modes of material nature and thus comes to the level of Brahman.

Той, хто цілком присвячує себе відданому служінню й непохитний за будь-яких обставин, одразу ж підіймається над ґун̣ами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана.

Purport

Коментар

This verse is a reply to Arjuna’s third question: What is the means of attaining to the transcendental position? As explained before, the material world is acting under the spell of the modes of material nature. One should not be disturbed by the activities of the modes of nature; instead of putting his consciousness into such activities, he may transfer his consciousness to Kṛṣṇa activities. Kṛṣṇa activities are known as bhakti-yoga – always acting for Kṛṣṇa. This includes not only Kṛṣṇa, but His different plenary expansions such as Rāma and Nārāyaṇa. He has innumerable expansions. One who is engaged in the service of any of the forms of Kṛṣṇa, or of His plenary expansions, is considered to be transcendentally situated. One should also note that all the forms of Kṛṣṇa are fully transcendental, blissful, full of knowledge and eternal. Such personalities of Godhead are omnipotent and omniscient, and they possess all transcendental qualities. So if one engages himself in the service of Kṛṣṇa or His plenary expansions with unfailing determination, although these modes of material nature are very difficult to overcome, one can overcome them easily. This has already been explained in the Seventh Chapter. One who surrenders unto Kṛṣṇa at once surmounts the influence of the modes of material nature. To be in Kṛṣṇa consciousness or in devotional service means to acquire equality with Kṛṣṇa. The Lord says that His nature is eternal, blissful and full of knowledge, and the living entities are part and parcel of the Supreme, as gold particles are part of a gold mine. Thus the living entity, in his spiritual position, is as good as gold, as good as Kṛṣṇa in quality. The difference of individuality continues, otherwise there would be no question of bhakti-yoga. Bhakti-yoga means that the Lord is there, the devotee is there, and the activity of exchange of love between the Lord and the devotee is there. Therefore the individuality of two persons is present in the Supreme Personality of Godhead and the individual person, otherwise there would be no meaning to bhakti-yoga. If one is not situated in the same transcendental position with the Lord, one cannot serve the Supreme Lord. To be a personal assistant to a king, one must acquire the qualifications. Thus the qualification is to become Brahman, or freed from all material contamination. It is said in the Vedic literature, brahmaiva san brahmāpy eti. One can attain the Supreme Brahman by becoming Brahman. This means that one must qualitatively become one with Brahman. By attainment of Brahman, one does not lose his eternal Brahman identity as an individual soul.

Цей вірш є відповіддю на третє питання Арджуни: «За допомогою яких засобів можна досягти трансцендентного становища?» Як пояснювалось раніше, матеріальний світ діє під чарами ґун̣ матеріальної природи. Людина не повинна втрачати спокій під впливом ґун̣ природи; замість занурювати свою свідомість в матеріалістичну діяльність, вона може спрямувати її на діяльність, пов’язану з Кр̣шн̣ою. Така діяльність відома як бгакті-йоґа, що означає завжди діяти для Кр̣шн̣и. Вона спрямована не тільки на Кр̣шн̣у, але також на Його різноманітні повновладні експансії, такі як Ра̄ма і На̄ра̄йан̣а. Кр̣шн̣а має безліч експансій. Вважають, що людина, яка присвятила себе служінню одній з форм Кр̣шн̣и або Його повновладних експансій, перебуває в трансцендентному стані. Треба також зауважити, що всі форми Кр̣шн̣и цілком трансцендентні, сповнені блаженства, знання та вічності. Такі особистісні проявлення Бога всемогутні й усевідаючі, і вони наділені всіма трансцендентними якостями. Отже, якщо людина з непохитною рішучістю віддає себе служінню Кр̣шн̣і або Його повновладним проявленням, то, попри надзвичайну складність подолання ґун̣ матеріальної природи, вона з легкістю зможе перевершити їх. Про це вже йшла мова в сьомій главі. Той, хто вручає себе Кр̣шн̣і, негайно долає вплив ґун̣ матеріальної природи. Віднайти свідомість Кр̣шн̣и, тобто присвятити себе відданому служінню Кр̣шн̣і означає стати на один рівень з Кр̣шн̣ою. Господь каже, що Його природа вічна, сповнена блаженства і знання, а живі істоти — це невід’ємні частки Верховного Господа, подібно до того, як частки золота складають якусь частину всієї золотоносної копалини. Тому жива істота, бувши духовною душею, досконала, як те золото, і якісно рівна Кр̣шн̣і. Однак, індивідуальна відмінність живої істоти зберігається — інакше не існувало б самого явища бгакті-йоґи. Бгакті-йоґа означає, що є Господь, є Його відданий, і між ними існують любовні взаємовідносини. Тому Верховний Бог-Особа й відданий існують як дві індивідуальності — інакше втрачається самий сенс бгакті-йоґи. Якщо жива істота не перебуває на тому ж самому трансцендентному рівні, що й Господь, вона не зможе служити Верховному Господеві. Щоб стати особистим слугою якого-небудь царя, людина повинна набути для цього відповідної кваліфікації. Таким чином, необхідна кваліфікація полягає в тому, щоб стати Брахманом, тобто звільнитися від усілякої матеріальної скверни. У ведичній літературі є вислів: брахмаіва сан брахма̄пй еті — «Вищого Брахмана досягають ті, хто сам став Брахманом». Це означає, що потрібно стати якісно єдиним з Брахманом. Досягши Брахмана, жива істота ніколи не втрачає тотожності з Брахманом, зберігаючи при тому свою вічну індивідуальну особистість.