TEXT 29

Devanagari

Деванагарі

समं पश्यन्हि सर्वत्र समवस्थितमीश्वरम् ।
न हिनस्त्यात्मनात्मानं ततो याति परां गतिम् ॥ २९ ॥

Text

Текст

samaṁ paśyan hi sarvatra
samavasthitam īśvaram
na hinasty ātmanātmānaṁ
tato yāti parāṁ gatim

самам̇ паш́йан хі сарватра
самавастгітам ı̄ш́варам
на хінастй а̄тмана̄тма̄нам̇
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім̇

Synonyms

Послівний переклад

samam — equally; paśyan — seeing; hi — certainly; sarvatra — everywhere; samavasthitam — equally situated; īśvaram — the Supersoul; na — does not; hinasti — degrade; ātmanā — by the mind; ātmānam — the soul; tataḥ — then; yāti — reaches; parām — the transcendental; gatim — destination.

самам — однаково; паш́йан — бачачи; хі — неодмінно; сарватра— скрізь; самавастгітам—того, що однаково розташований; ı̄ш́варам — Наддушу; на — не; хінасті — деґрадує; а̄тмана̄ — розумом; а̄тма̄нам—душа; татах̣—тоді; йа̄ті—досягає; пара̄м—трансцендентного; ґатім—призначення.

Translation

Переклад

One who sees the Supersoul equally present everywhere, in every living being, does not degrade himself by his mind. Thus he approaches the transcendental destination.

Той, хто бачить, що Наддуша однаково присутня скрізь, у кожній живій істоті, — того не покидає розум. Так він наближається до трансцендентної мети.

Purport

Коментар

The living entity, by accepting his material existence, has become situated differently than in his spiritual existence. But if one understands that the Supreme is situated in His Paramātmā manifestation everywhere, that is, if one can see the presence of the Supreme Personality of Godhead in every living thing, he does not degrade himself by a destructive mentality, and he therefore gradually advances to the spiritual world. The mind is generally addicted to sense gratifying processes; but when the mind turns to the Supersoul, one becomes advanced in spiritual understanding.

Жива істота, потрапивши до матеріального існування, перебуває в становищі, відмінному од того, яке вона мала в духовному світі. Але, зрозумівши, що Всевишній перебуває скрізь як Парама̄тма̄, тобто, якщо в усьому живому вона бачить присутність Верховного Бога-Особи, то вона не занепадає внаслідок властивого розуму руйнівного способу мислення, а поступово наближається до духовного світу. Розум людини, взагалі, схильний занадто думати про чуттєві насолоди, — такою є його природа, — але коли він звертається до Наддуші, людина досягає високого ступеня на шляху духовного усвідомлення.