TEXT 35
TEXT 35
Devanagari
Деванагарі
एतच्छ्रुत्वा वचनं केशवस्य
कृताञ्जलिर्वेपमान: किरीटी ।
नमस्कृत्वा भूय एवाह कृष्णं
सगद्गदं भीतभीत: प्रणम्य ॥ ३५ ॥
Text
Текст
etac chrutvā vacanaṁ keśavasya
kṛtāñjalir vepamānaḥ kirīṭī
namaskṛtvā bhūya evāha kṛṣṇaṁ
sa-gadgadaṁ bhīta-bhītaḥ praṇamya
етач чгрутва̄ вачанам̇ кеш́авасйа
кр̣та̄н̃джалір вепама̄нах̣ кірı̄тı̄
намаскр̣тва̄ бгӯйа ева̄ха кр̣шн̣ам̇
са-ґадґадам̇ бгı̄та-бгı̄тах̣ пран̣амйа
Synonyms
Послівний переклад
sañjayaḥ uvāca — Sañjaya said; etat — thus; śrutvā — hearing; vacanam — the speech; keśavasya — of Kṛṣṇa; kṛta-añjaliḥ — with folded hands; vepamānaḥ — trembling; kirīṭī — Arjuna; namaskṛtvā — offering obeisances; bhūyaḥ — again; eva — also; āha — said; kṛṣṇam — unto Kṛṣṇa; sa-gadgadam — with a faltering voice; bhīta-bhītaḥ — fearful; praṇamya — offering obeisances.
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; етат—таким чином; ш́рутва̄—чуючи; вачанам—мову; кеш́авасйа—Кр̣шн̣и; кр̣та-ан̃джаліх̣—із складеними руками; вепама̄нах̣—тремтячи; кірı̄тı̄—Арджуна; намаскр̣тва̄—пропонуючи шанобливі поклони; бгӯйах̣—знову; ева—також; а̄ха—сказав; кр̣шн̣ам—Кр̣шн̣і; са-ґадґадам—затинаючись; бгı̄та-бгı̄тах̣—із страхом; пран̣амйа—пропонуючи шанобливі поклони.
Translation
Переклад
Sañjaya said to Dhṛtarāṣṭra: O King, after hearing these words from the Supreme Personality of Godhead, the trembling Arjuna offered obeisances with folded hands again and again. He fearfully spoke to Lord Kṛṣṇa in a faltering voice, as follows.
Сан̃джайа сказав Дгр̣тарашт̣рі: О царю, почувши ці слова від Верховного Бога-Особи, тремтячий Арджуна знову й знову, молитовно склавши руки, шанобливо схилявся перед ним, і, нарешті, затинаючись від страху, сказав Господу Кр̣шн̣і такі слова.
Purport
Коментар
As we have already explained, because of the situation created by the universal form of the Supreme Personality of Godhead, Arjuna became bewildered in wonder; thus he began to offer his respectful obeisances to Kṛṣṇa again and again, and with faltering voice he began to pray, not as a friend, but as a devotee in wonder.
Як уже було з’ясовано, явлення всесвітньої форми Верховного Бога-Особи збентежило і вкрай здивувало Арджуну. Тому він знову й знову шанобливо кланяється Кр̣шн̣і й потім непевним голосом звертається до Нього, вже не як друг, а як здивований відданий.