TEXT 2

Devanagari

Деванагарі

भवाप्ययौ हि भूतानां श्रुतौ विस्तरशो मया ।
त्वत्त: कमलपत्राक्ष माहात्म्यमपि चाव्ययम् ॥ २ ॥

Text

Текст

bhavāpyayau hi bhūtānāṁ
śrutau vistaraśo mayā
tvattaḥ kamala-patrākṣa
māhātmyam api cāvyayam

бгава̄пйайау хі бгӯта̄на̄м̇
ш́рутау вістараш́о майа̄
тваттах̣ камала-патра̄кша
ма̄ха̄тмйам апі ча̄вйайам

Synonyms

Послівний переклад

bhava — appearance; apyayau — disappearance; hi — certainly; bhūtānām — of all living entities; śrutau — have been heard; vistaraśaḥ — in detail; mayā — by me; tvattaḥ — from You; kamala-patra-akṣa — O lotus-eyed one; māhātmyam — glories; api — also; ca — and; avyayam — inexhaustible.

бгава — поява; апйайау — зникнення; хі — неодмінно; бгӯта̄на̄м — усіх живих істот; ш́рутау—вислухані; вістараш́ах̣—докладно; майа̄—мною; тваттах̣—від Тебе; камала-патра-акша—о лотосоокий; ма̄ха̄тмйам—слава; апі—також; ча—і; авйайам—невичерпне.

Translation

Переклад

O lotus-eyed one, I have heard from You in detail about the appearance and disappearance of every living entity and have realized Your inexhaustible glories.

О лотосоокий, вислухавши Твоє вичерпне пояснення про те, як з’являються і зникають усі живі істоти, я усвідомив Твою невичерпну славу.

Purport

Коментар

Arjuna addresses Lord Kṛṣṇa as “lotus-eyed” (Kṛṣṇa’s eyes appear just like the petals of a lotus flower) out of his joy, for Kṛṣṇa has assured him, in a previous chapter, ahaṁ kṛtsnasya jagataḥ prabhavaḥ pralayas tathā: “I am the source of the appearance and disappearance of this entire material manifestation.” Arjuna has heard of this from the Lord in detail. Arjuna further knows that in spite of His being the source of all appearances and disappearances, He is aloof from them. As the Lord has said in the Ninth Chapter, He is all-pervading, yet He is not personally present everywhere. That is the inconceivable opulence of Kṛṣṇa which Arjuna admits that he has thoroughly understood.

Зраділий Арджуна звертається до Кр̣шн̣и, називаючи Його лотосооким (очі Кр̣шн̣и нагадують пелюстки лотоса), бо в останньому вірші попередньої глави Господь запевнив Арджуну: ахам̇ кр̣тснасйа джаґатах̣ прабгавах̣ пралайас татга̄. «Я — джерело появи й зникнення всього матеріального творіння». І ось Арджуна в подробицях почув про це від Господа. Далі Арджуна дізнається, що хоча Кр̣шн̣а є джерело всього сущого, Сам Він перебуває осторонь усього. Господь сказав у дев’ятій главі, що Він всюдисущий, але це не означає, що Він присутній скрізь особисто. Могутність Кр̣шн̣и незбагненна, і Арджуна підтверджує, що цілком усвідомив це.