TEXT 21

Devanagari

Деванагарі

आदित्यानामहं विष्णुर्ज्योतिषां रविरंश‍ुमान् ।
मरीचिर्मरुतामस्मि नक्षत्राणामहं शशी ॥ २१ ॥

Text

Текст

ādityānām ahaṁ viṣṇur
jyotiṣāṁ ravir aṁśumān
marīcir marutām asmi
nakṣatrāṇām ahaṁ śaśī

а̄дітйа̄на̄м ахам̇ вішн̣ур
джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі
накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄

Synonyms

Послівний переклад

ādityānām — of the Ādityas; aham — I am; viṣṇuḥ — the Supreme Lord; jyotiṣām — of all luminaries; raviḥ — the sun; aṁśu-mān — radiant; marīciḥ — Marīci; marutām — of the Maruts; asmi — I am; nakṣatrāṇām — of the stars; aham — I am; śaśī — the moon.

а̄дітйа̄на̄м—з А̄дітй; ахам—Я є; вішн̣ух̣—Верховний Господь; джйотіша̄м—з усіх світил; равіх̣—сонце; ам̇ш́у-ма̄н—світлосяйне; марічіх̣—Марı̄чі; марута̄м—з Марут; асмі—Я є; накшатра̄н̣а̄м— із зірок; ахам—Я є; ш́аш́ı̄—Місяць.

Translation

Переклад

Of the Ādityas I am Viṣṇu, of lights I am the radiant sun, of the Maruts I am Marīci, and among the stars I am the moon.

З-посеред А̄дітй Я — Вішн̣у, із світил Я — сяйне Сонце, з Марут Я — Марı̄чі, і серед зірок Я — Місяць.

Purport

Коментар

There are twelve Ādityas, of which Kṛṣṇa is the principal. Among all the luminaries shining in the sky, the sun is the chief, and in the Brahma-saṁhitā the sun is accepted as the glowing eye of the Supreme Lord. There are fifty varieties of wind blowing in space, and of these winds the controlling deity, Marīci, represents Kṛṣṇa.

Існує дванадцять А̄дітй, головним з яких є Кр̣шн̣а. Сонце — головне із світил, що виблискують на небі, і в Брахма-сам̇гіті його названо сяючим оком Верховного Господа. Існує п’ятдесят різновидів вітрів, що дмуть у просторі, і серед тих вітрів панівне божество, Марı̄чі, являє собою Кр̣шн̣у.

Among the stars, the moon is the most prominent at night, and thus the moon represents Kṛṣṇa. It appears from this verse that the moon is one of the stars; therefore the stars that twinkle in the sky also reflect the light of the sun. The theory that there are many suns within the universe is not accepted by Vedic literature. The sun is one, and as by the reflection of the sun the moon illuminates, so also do the stars. Since Bhagavad-gītā indicates herein that the moon is one of the stars, the twinkling stars are not suns but are similar to the moon.

Місяць найбільше виділяється вночі з-поміж зірок, і тому він уособлює Кр̣шн̣у. З цього вірша можна зрозуміти, що Місяць є зіркою; тобто зірки, що мерехтять в небі, також відбивають світло Сонця. Теорію, згідно з якою у всесвіті є багато сонць, не визнають у ведичній літературі. Сонце одне, а зірки, так само як і Місяць, світяться, відбиваючи його світло. Бгаґавад-ґı̄та̄ вказує тут, що Місяць — це одна з зірок, отже, інші зірки, що виблискують, також не є сонцями, а подібні до Місяця.