TEXT 7
TEXT 7
Text
Текст
vijitātmā jitendriyaḥ
sarva-bhūtātma-bhūtātmā
kurvann api na lipyate
віджіта̄тма̄ джітендрійах̣
сарва-бгӯта̄тма-бгӯта̄тма̄
курванн апі на ліпйате
Synonyms
Послівний переклад
yoga-yuktaḥ — im hingebungsvollen Dienst tätig; viśuddha-ātmā — eine geläuterte Seele; vijita-ātmā — selbstbeherrscht; jita-indriyaḥ — die Sinne bezwungen habend; sarva-bhūta — zu allen Lebewesen; ātma-bhūta- ātmā — voller Mitleid; kurvan api — obwohl Tätigkeiten ausführend; na — niemals; lipyate — wird verstrickt.
йоґа-йуктах̣—зайнятий відданим служінням; віш́уддга-а̄тма̄—душа, що очистилась; віджіта-а̄тма̄—той, хто владає собою; джіта- індрійах̣—перемігши почуття; сарва-бгӯта—усім живим істотам; а̄тма-бгӯта-а̄тма̄—той, хто співчуває; курван апі—хоча й заглиблений у роботу; на—ніколи; ліпйате—зв’язаний.
Translation
Переклад
Wer in Hingabe handelt, wer eine reine Seele ist und wer Geist und Sinne beherrscht, ist jedem lieb, und jeder ist ihm lieb. Obwohl ein solcher Mensch stets tätig ist, wird er niemals verstrickt.
Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його.
Purport
Коментар
ERLÄUTERUNG: Jemand, der sich durch Kṛṣṇa-Bewußtsein auf dem Pfad der Befreiung befindet, ist jedem Lebewesen sehr lieb, und jedes Lebewesen ist ihm lieb. Dies ist auf sein Kṛṣṇa-Bewußtsein zurückzuführen. Eine solche Person sieht kein Lebewesen getrennt von Kṛṣṇa, geradeso wie die Blätter und Zweige eines Baumes nicht vom Baum getrennt sind. Er weiß sehr wohl, daß man das Wasser auf die Wurzeln gießen muß und daß das Wasser dann an alle Blätter und Zweige weitergeleitet wird oder daß dann, wenn man den Magen mit Nahrung versorgt, die Energie von selbst im ganzen Körper verteilt wird. Ebenso ist jemand, der sich im Kṛṣṇa-Bewußtsein betätigt, der Diener eines jeden, und so ist er jedem sehr lieb. Und weil jeder mit seinen Tätigkeiten zufrieden ist, kann man verstehen, daß sein Bewußtsein rein ist. Weil sein Bewußtsein rein ist, ist sein Geist völlig beherrscht, und weil sein Geist beherrscht ist, sind auch seine Sinne beherrscht. Weil sein Geist stets auf Kṛṣṇa gerichtet ist, besteht keine Möglichkeit, daß er von Kṛṣṇa abgelenkt wird oder seine Sinne mit anderen Dingen als dem Dienst des Herrn beschäftigt. Er möchte über nichts anderes hören als über Themen, die mit Kṛṣṇa zu tun haben; er möchte nichts essen, was nicht Kṛṣṇa geopfert wurde, und er möchte nirgendwo hingehen, wenn es nicht mit Kṛṣṇas Dienst verbunden ist. Deshalb sind seine Sinne beherrscht, und ein Mensch mit beherrschten Sinnen kann niemandem Schaden zufügen. Hier könnte sich die Frage erheben, warum Arjuna dann (in der Schlacht) gegenüber anderen Gewalt anwandte. War er etwa nicht Kṛṣṇa-bewußt? Die Antwort ist, daß Arjunas Gewalt nur oberflächlich war, denn (wie bereits im Zweiten Kapitel erklärt wurde) alle auf dem Schlachtfeld versammelten Personen lebten individuell weiter, da die Seele niemals erschlagen werden kann. Spirituell gesehen wurde also auf dem Schlachtfeld von Kurukṣetra niemand getötet. Es wurden nur die äußeren Gewänder gewechselt, wie es der Anweisung Kṛṣṇas entsprach, der persönlich anwesend war. Deshalb kämpfte Arjuna auf dem Schlachtfeld von Kurukṣetra eigentlich gar nicht; er führte nur in völligem Kṛṣṇa-Bewußtsein Kṛṣṇas Befehle aus. Ein solcher Mensch wird niemals in die Reaktionen seiner Handlungen verstrickt.
Той, хто йде шляхом визволення в свідомості Кр̣шн̣и, — дуже дорогий усім живим істотам, і кожна жива істота люба йому. І це — вияв свідомості Кр̣шн̣и. Така людина завжди бачить, що кожна жива істота невід’ємна від Кр̣шн̣и, подібно до того, як листя і гілля нероздільні з деревом. Він добре знає, що вода, якою поливають корінь, напоїть гілля і листя дерева, так само, як їжа, потрапивши в шлунок, постачає енерґію всьому тілу. Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, — є слуга кожного, і тому він дуже дорогий кожному. Й оскільки всі задоволені його діяльністю, свідомість його чиста. Якщо ж свідомість його чиста, то він повністю владає своїм розумом, а за допомогою врівноваженого розуму він легко вгамовує свої чуття. Його розум завжди зосереджений на Кр̣шн̣і — і тому не може трапитись такого, щоб він відступився од Кр̣шн̣и, або щоб його почуття було втягнуто в якусь іншу діяльність, окрім служіння Господеві. Він хоче слухати тільки про Кр̣шн̣у, і не бажає їсти нічого, що не було запропоноване Кр̣шн̣і. Він нікуди не хоче йти, якщо це не пов’язано з Кр̣шн̣ою. Таким чином він панує над своїми чуттями. Людина, чуття якої приборкані, не ображає нікого. Може виринути питання: «Але ж Арджуна під час битви поводився зі своїми супротивниками вельми негречно! Хіба таке поводження личить людині, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и?» Однак це лише на перший погляд Арджуна здавався аґресивним, адже, як це було з’ясовано в другій главі, всі присутні на полі бою продовжуватимуть жити як індивідуальні істоти, бо не можна вбити духовної душі. Таким чином, з духовного погляду нікого не було вбито на полі бою Курукшетра. За велінням Кр̣шн̣и, присутнього там особисто, вони лише змінили свій «одяг». Тому Арджуна, воюючи на полі бою Курукшетра, насправді не воював зовсім, — він, сповнений свідомості Кр̣шн̣и, просто виконував накази Кр̣шн̣и. Така людина ніколи не заплутується в кармічних наслідках своєї діяльності.