TEXT 9
TEXT 9
Text
Текст
loko ’yaṁ karma-bandhanaḥ
tad-arthaṁ karma kaunteya
mukta-saṅgaḥ samācara
локо ’йам̇ карма-бандганах̣
тад-артгам̇ карма каунтейа
мукта-сан̇ґах̣ сама̄чара
Synonyms
Послівний переклад
yajña-arthāt — nur für Yajña (Viṣṇu) ausgeführt; karmaṇaḥ — als Arbeit; anyatra — sonst; lokaḥ — Welt; ayam — diese; karma-bandhanaḥ — Bindung durch Arbeit; tat — von Ihm; artham — für den Nutzen; karma — Tätigkeit; kaunteya — o Sohn Kuntīs; mukta-saṅgaḥ — befreit von der Gemeinschaft; samācara — führe vollkommen aus.
йаджн̃а-артга̄т—що виконується тільки задля Йаджн̃и, або Вішну; карман̣ах̣—ніж робота; анйатра—інакше; локах̣—світ; айам— цей; карма-бандганах̣—пута, що виникли; тат—Його; артгам— заради; карма — робота; каунтейа — син Кунтı̄; мукта-сан̇ґах̣ — звільнений від зв’язку; сама̄чара—роби це досконало.
Translation
Переклад
Man muß seine Arbeit Viṣṇu als Opfer darbringen, denn sonst wird man durch sie an die materielle Welt gebunden. O Sohn Kuntīs, erfülle daher deine vorgeschriebenen Pflichten zu Seiner Zufriedenstellung; auf diese Weise wirst du immer frei von Bindung bleiben.
Будь-яку діяльність слід виконувати як жертвопринесення Вішн̣у, бо інакше вона стає причиною рабства в матеріальнім світі. Тому, о сину Кунтı̄, виконуй визначені тобі обов’язки задля Його вдоволення, і таким чином ти завжди будеш вільним від цього рабства.
Purport
Коментар
ERLÄUTERUNG: Weil man sogar für die bloße Erhaltung des Körpers arbeiten muß, sind die Pflichten, die dem Menschen entsprechend seiner gesellschaftlichen Stellung und seinen Eigenschaften vorgeschrieben sind, so eingerichtet, daß sie diesen Zweck erfüllen. Das Wort yajña bezieht sich sowohl auf Śrī Viṣṇu als auch auf Opferdarbringungen, da alle Arten von Opfern dafür bestimmt sind, Śrī Viṣṇu zufriedenzustellen. Die Veden schreiben vor: yajño vai viṣṇuḥ. Mit anderen Worten, ob man die vorgeschriebenen yajñas ausführt oder direkt Śrī Viṣṇu dient – es wird der gleiche Zweck erfüllt. Kṛṣṇa-Bewußtsein bedeutet daher die Ausführung von yajñas, so wie es im vorliegenden Vers gefordert wird. Die Einrichtung des varṇāśrama hat ebenfalls das Ziel, Śrī Viṣṇu zufriedenzustellen: varṇāśramācāravatā puruṣeṇa paraḥ pumān viṣṇur ārādhyate (Viṣṇu Purāṇa 3.8.8).
Людина повинна працювати хоча б задля того, щоб підтримувати своє тіло, і тому для кожного конкретного соціального та духовного стану визначено обов’язки, що сприяють цьому. Йаджн̃а означає Господа Вішн̣у, або жертвопринесення. Всі жертвопринесення призначено на вдоволення Господа Вішн̣у. Веди наказують: йаджн̃о ваі вішн̣ух̣. Іншими словами, приписане жертвопринесення і безпосереднє служіння Господу Вішн̣у підпорядковано одній меті. Отже, свідомість Кр̣шн̣и також є йаджн̃а, яку треба здійснювати, як радить даний вірш. Система варн̣а̄ш́рама має аналогічну мету — вдоволення Господа Вішн̣у. Варн̣а̄ш́рама̄ча̄равата̄ пурушен̣а парах̣ пума̄н / вішн̣ур а̄ра̄дгйате (Вішн̣у Пура̄н̣а 3.8.8).
Aus diesem Grund muß man für die Zufriedenstellung Viṣṇus arbeiten. Jede andere Arbeit, die man in der materiellen Welt verrichtet, ist die Ursache von Knechtschaft, denn sowohl gute als auch schlechte Werke haben ihre Reaktionen, und jede Reaktion bindet den Handelnden. Deshalb muß man im Kṛṣṇa-Bewußtsein handeln, um Kṛṣṇa bzw. Viṣṇu zufriedenzustellen, und während man solchen Tätigkeiten nachgeht, befindet man sich auf der Stufe der Befreiung. Das ist die große Kunst des Handelns, und am Anfang erfordert dieser Vorgang sehr kundige Führung. Daher sollte man sehr besonnen handeln, und zwar unter der Führung eines Geweihten Śrī Kṛṣṇas oder direkt nach den Unterweisungen Śrī Kṛṣṇas (wie dies bei Arjuna der Fall war). Man sollte seine Tätigkeiten niemals für Sinnenbefriedigung ausführen, sondern nur für die Zufriedenstellung Kṛṣṇas. Diese Handlungsweise wird einen nicht nur vor den Reaktionen bewahren, die auf die eigenen Handlungen folgen, sondern wird einen auch allmählich auf die Ebene transzendentalen liebevollen Dienstes für den Herrn erheben, durch den allein man befähigt wird, in das Königreich Gottes erhoben zu werden.
Кожен повинен працювати задля вдоволення Вішн̣у. Будь-яка інша діяльність в матеріальному світі стає причиною рабства, бо як добрі, так і погані чинки мають свої наслідки, а будь-які наслідки сковують діяча. Отже, щоб задовольнити Кр̣шн̣у (тобто Вішн̣у), необхідно діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Виконуючи таку діяльність, жива істота перебуває в звільненому стані. Це — велике мистецтво, і спочатку воно потребує дуже досвідченого керівника. Тому початківець повинен старанно трудитись під керівництвом досвідченого відданого Господа Кр̣шн̣и або безпосередньо під керівництвом Самого Господа Кр̣шн̣и (як це припало Арджуні). Ніщо не повинно здійснюватись в ім’я чуттєвого задоволення, все треба робити заради того, щоб вдовольнити Господа. Така діяльність не лише врятує людину від кармічних наслідків, але й поступово підніме її до трансцендентного любовного служіння Господеві, — єдине, що може вивести живу істоту в царство Бога.