TEXT 3
TEXT 3
Text
Текст
loke ’smin dvi-vidhā niṣṭhā
purā proktā mayānagha
jñāna-yogena sāṅkhyānāṁ
karma-yogena yoginām
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м
Synonyms
Послівний переклад
śrī-bhagavān uvāca — die Höchste Persönlichkeit Gottes sprach; loke — in der Welt; asmin — dieser; dvi-vidhā — zwei Arten von; niṣṭhā — Glauben; purā — früher; proktā — wurde gesagt; mayā — von Mir; anagha — o Sündloser; jñāna-yogena — durch den Verbindungsvorgang des Wissens; sāṅkhyānām — der empirischen Philosophen; karma-yogena — durch den Verbindungsvorgang der Hingabe; yoginām — der Gottgeweihten.
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.
Translation
Переклад
Die Höchste Persönlichkeit Gottes sprach: O sündloser Arjuna, Ich habe bereits erklärt, daß es zwei Gruppen von Menschen gibt, die versuchen, das Selbst zu erkennen. Einige neigen dazu, es durch empirische philosophische Spekulation zu verstehen, und andere durch hingebungsvollen Dienst.
Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.
Purport
Коментар
ERLÄUTERUNG: Im Zweiten Kapitel, Vers 39, erklärte der Herr zwei verschiedene Vorgänge: sāṅkhya-yoga und karma-yoga, oder buddhi- yoga. Im vorliegenden Vers nun erklärt der Herr das gleiche deutlicher. Mit sāṅkhya-yoga, dem analytischen Studium der spirituellen und materiellen Natur, befassen sich solche Menschen, die zu Spekulation neigen und die versuchen, alles durch experimentelles Wissen und Philosophie zu verstehen. Die zweite Gruppe betätigt sich im Kṛṣṇa-Bewußtsein, wie in Vers 61 des Zweiten Kapitels erklärt wird. In Vers 39 hat der Herr ebenfalls erklärt, daß man von den Fesseln des Handelns befreit werden kann, wenn man nach den Grundsätzen des Kṛṣṇa-Bewußtseins (buddhi-yoga) lebt; außerdem erklärte Er, daß dieser Vorgang frei von Mängeln ist. Das gleiche Prinzip wird in Vers 61 weiter erklärt, wo es heißt, daß buddhi-yoga bedeutet, vollständig vom Höchsten (oder, genauer gesagt, von Kṛṣṇa) abhängig zu sein, und daß auf diese Weise alle Sinne sehr leicht unter Kontrolle gebracht werden können. Daher sind beide Formen von yoga, genau wie Religion und Philosophie, voneinander abhängig. Religion ohne Philosophie ist Sentimentalität und zuweilen sogar Fanatismus, wohingegen Philosophie ohne Religion nichts weiter als mentale Spekulation ist. Das endgültige Ziel ist Kṛṣṇa, denn auch die Philosophen, die ernsthaft nach der Absoluten Wahrheit suchen, kommen letztlich zum Kṛṣṇa-Bewußtsein. Auch dies wird in der Bhagavad-gītā bestätigt. Der ganze Vorgang besteht darin, die wirkliche Stellung des Selbst in Beziehung zum Überselbst zu verstehen. Der indirekte Vorgang, der Vorgang der philosophischen Spekulation, kann einen allmählich zum Punkt des Kṛṣṇa-Bewußtseins führen, und der andere Vorgang besteht darin, alles direkt mit Kṛṣṇa im Kṛṣṇa-Bewußtsein zu verbinden. Von diesen beiden ist der Pfad des Kṛṣṇa-Bewußtseins der bessere, weil er nicht davon abhängt, die Sinne durch einen philosophischen Vorgang zu läutern. Kṛṣṇa-Bewußtsein selbst ist der Läuterungsvorgang, und durch die direkte Methode des hingebungsvollen Dienstes ist er einfach und erhaben zugleich.
У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.