TEXT 16
TEXT 16
Text
Текст
maunam ātma-vinigrahaḥ
bhāva-saṁśuddhir ity etat
tapo mānasam ucyate
маунам а̄тма-вініґрахах̣
бга̄ва-сам̇ш́уддгір ітй етат
тапо ма̄насам учйате
Synonyms
Послівний переклад
manaḥ-prasādaḥ — Zufriedenheit des Geistes; saumyatvam — ohne Zweideutigkeit anderen gegenüber; maunam — Ernst; ātma — des Selbst; vinigrahaḥ — Beherrschung; bhāva — seiner Natur; saṁśuddhiḥ — Läuterung; iti — so; etat — dies; tapaḥ — Enthaltung; mānasam — des Geistes; ucyate — wird genannt.
манах̣-праса̄дах̣—вдоволеність розуму; саумйатвам—без двоєдушності стосовно інших; маунам—серйозність; а̄тма—себе; вініґрахах̣—опанування; бга̄ва—своєї природи; сам̇ш́уддгіх̣—очищення; іті—таким чином; етат—це; тапах̣—аскетизм; ма̄насам—розуму; учйате—іменується.
Translation
Переклад
Und Zufriedenheit, Läuterung des Daseins, Einfachheit, Ernst und Selbstbeherrschung sind die Enthaltungen in bezug auf den Geist.
А вдоволеність, простота, серйозність, самовладання та очищення свого існування складають аскетизм розуму.
Purport
Коментар
ERLÄUTERUNG: Den Geist entsagt zu machen bedeutet, ihn von Sinnenbefriedigung zurückzuziehen. Er sollte auf solche Weise geschult werden, daß er immer daran denkt, für andere Gutes zu tun. Die beste Schulung für den Geist ist Ernsthaftigkeit der Gedanken. Man sollte nie vom Kṛṣṇa-Bewußtsein abweichen, das heißt, man muß Sinnenbefriedigung immer vermeiden. Sein Wesen zu läutern bedeutet also, Kṛṣṇa-bewußt zu werden. Zufriedenheit des Geistes kann man nur erreichen, wenn man den Geist von Gedanken an Sinnengenuß zurückzieht. Je mehr wir an Sinnengenuß denken, desto unzufriedener wird unser Geist. Im gegenwärtigen Zeitalter beschäftigen wir den Geist unnötigerweise mit den verschiedensten Arten der Sinnenbefriedigung, und so besteht keine Aussicht auf inneren Frieden. Das beste ist, wenn man den Geist auf die vedischen Schriften lenkt, die voller Erzählungen sind, die den Geist tatsächlich zufriedenstellen, vor allem die Geschichten der Purāṇas und des Mahābhārata. Man sollte aus diesem Wissen Nutzen ziehen und auf diese Weise geläutert werden. Der Geist sollte frei von Falschheit sein, und man sollte an das Wohl aller denken. Schweigsamkeit bedeutet, immer an Selbstverwirklichung zu denken. In diesem Sinne ist ein Mensch im Kṛṣṇa-Bewußtsein auf vollkommene Weise schweigsam. Beherrschung des Geistes bedeutet, den Geist von Sinnengenuß zu lösen. Man sollte im Umgang mit anderen offen und ehrlich sein und dadurch sein Dasein läutern. Dies alles zusammen stellt die Enthaltung in bezug auf die Tätigkeiten des Geistes dar.
Очистити розум — це означає відвернути його од почуттєвих задоволень. Треба виховувати свій розум так, щоб він думав лише про благо інших. Найкращий засіб такого виховання є серйозність думки. Треба постійно перебувати в свідомості Кр̣шн̣и й уникати чуттєвого задоволення. Очистити свою природу означає віднайти свідомість Кр̣шн̣и. Задовольнити розум можна лише відволікаючи його від думок про почуттєві задоволення. Чим більше ми думаємо про насолоди, тим більше розум стає невдоволеним. Сучасна людина даремно обтяжує свій розум безліччю думок про почуттєві насолоди, і це перешкоджає їй почуватися вдоволеною. За все краще — скерувати розум на вивчення ведичної літератури, що так насичена цікавими історіями, які зціляють розум людини (наприклад, їх багато в Пура̄н̣ах й Маха̄бгара̄ті). Можна скористатись з цього знання й таким чином очистити себе. Треба очистити розум від двоїстих уявлень й скерувати його думки на всезагальне благо. Мовчання є ознакою того, що людина завжди думає про самоусвідомлення. Тому той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, досконало користується мовчанням. Контроль розуму полягає у відволіканні його од думок про почуттєві задоволення. Треба бути чесним у всіх своїх вчинках й тим самим очистити своє існування. Сукупність усіх таких якостей складає аскетизм розумової діяльності.