TEXT 21

Text

Текст

ādityānām ahaṁ viṣṇur
jyotiṣāṁ ravir aṁśumān
marīcir marutām asmi
nakṣatrāṇām ahaṁ śaśī

а̄дітйа̄на̄м ахам̇ вішн̣ур
джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі
накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄

Synonyms

Послівний переклад

ādityānām — von den Ādityas; aham — Ich bin; viṣṇuḥ — der Höchste Herr; jyotiṣām — von den Leuchtkörpern; raviḥ — die Sonne; aṁśumān — strahlend; marīciḥ — Marīci; marutām — von den Maruts; asmi — Ich bin; nakṣatrāṇām — von den Sternen; aham — Ich bin; śaśī — der Mond.

а̄дітйа̄на̄м—з А̄дітй; ахам—Я є; вішн̣ух̣—Верховний Господь; джйотіша̄м—з усіх світил; равіх̣—сонце; ам̇ш́у-ма̄н—світлосяйне; марічіх̣—Марı̄чі; марута̄м—з Марут; асмі—Я є; накшатра̄н̣а̄м— із зірок; ахам—Я є; ш́аш́ı̄—Місяць.

Translation

Переклад

Von den Ādityas bin Ich Viṣṇu, von den Lichtquellen bin Ich die strahlende Sonne, von den Maruts bin Ich Marīci, und unter den Sternen bin Ich der Mond.

З-посеред А̄дітй Я — Вішн̣у, із світил Я — сяйне Сонце, з Марут Я — Марı̄чі, і серед зірок Я — Місяць.

Purport

Коментар

ERLÄUTERUNG: Es gibt zwölf Ādityas, von denen Kṛṣṇa das Oberhaupt ist. Von all den Leuchtkörpern, die am Himmel strahlen, steht die Sonne an erster Stelle, und in der Brahma-saṁhitā wird die Sonne als das leuchtende Auge des Höchsten Herrn bezeichnet. Es gibt fünfzig Arten von Winden, die im Raum wehen, und von diesen Winden ist Marīci die herrschende Gottheit und repräsentiert daher Kṛṣṇa.

Існує дванадцять А̄дітй, головним з яких є Кр̣шн̣а. Сонце — головне із світил, що виблискують на небі, і в Брахма-сам̇гіті його названо сяючим оком Верховного Господа. Існує п’ятдесят різновидів вітрів, що дмуть у просторі, і серед тих вітрів панівне божество, Марı̄чі, являє собою Кр̣шн̣у.

Unter den Sternen am Nachthimmel ist der Mond der hellste, und daher repräsentiert er Kṛṣṇa. Aus diesem Vers geht hervor, daß der Mond zu den Sternen gehört; folglich reflektieren die Sterne, die am Himmel funkeln, ebenfalls das Licht der Sonne. Die Theorie, daß es viele Sonnen im Universum gibt, wird von der vedischen Literatur nicht bestätigt. Es gibt nur eine Sonne, und genauso wie der Mond das Licht der Sonne reflektiert, tun dies auch die Sterne. Da die Bhagavad-gītā hier erklärt, daß der Mond zu den Sternen gehört, sind die funkelnden Sterne keine Sonnen, sondern lassen sich mit dem Mond vergleichen.

Місяць найбільше виділяється вночі з-поміж зірок, і тому він уособлює Кр̣шн̣у. З цього вірша можна зрозуміти, що Місяць є зіркою; тобто зірки, що мерехтять в небі, також відбивають світло Сонця. Теорію, згідно з якою у всесвіті є багато сонць, не визнають у ведичній літературі. Сонце одне, а зірки, так само як і Місяць, світяться, відбиваючи його світло. Бгаґавад-ґı̄та̄ вказує тут, що Місяць — це одна з зірок, отже, інші зірки, що виблискують, також не є сонцями, а подібні до Місяця.