TEXT 15

Tekst

Текст

mām upetya punar janma
duḥkhālayam aśāśvatam
nāpnuvanti mahātmānaḥ
saṁsiddhiṁ paramāṁ gatāḥ

ма̄м упетйа пунар джанма
дух̣кга̄лайам аш́а̄ш́ватам
на̄пнуванті маха̄тма̄нах̣
сам̇сіддгім̇ парама̄м̇ ґата̄х̣

Synonyms

Послівний переклад

mām — Mig; upetya — efter at have opnået; punaḥ — igen; janma — fødsel; duḥkha-ālayam — det lidelsesfyldte sted; aśāśvatam — midlertidige; na — aldrig; āpnuvanti — opnår; mahā-ātmānaḥ — de store sjæle; saṁsiddhim — fuldkommenhed; paramām — højeste; gatāḥ — idet de har opnået.

ма̄м—Мене; упетйа—досягаючи; пунах̣—знову; джанма—народження; дух̣кга-а̄лайам—в місці злигоднів; аш́а̄ш́ватам—тимчасовому; на—ніколи; а̄пнуванті—досягає; маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; сам̇сіддгім—досконалість; парама̄м—кінцеву; ґата̄х̣—досягнувши.

Translation

Переклад

Efter at have opnået Mig vender de store sjæle, der er yogīer i hengivenhed, aldrig tilbage til denne midlertidige verden, der er fuld af lidelse, for de har opnået den højeste fuldkommenhed.

Досягши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються назад у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо вони сягнули вищої досконалості.

Purport

Коментар

FORKLARING: Eftersom denne midlertidige materielle verden er fuld af lidelserne fra fødsel, alderdom, sygdom og død, har den, der opnår den højeste fuldkommenhed og kommer til den højeste planet, Kṛṣṇaloka eller Goloka Vṛndāvana, naturligvis ingen lyst til at vende tilbage hertil. Den højeste planet bliver beskrevet i Bhagavad-gītā som avyaktaḥ, akṣaraḥ og paramāṁ gatim. Den planet befinder sig med andre ord uden for vort materielle synsfelt, og den er uforklarlig, men den er ikke desto mindre det højeste mål, mahātmāerne, de store sjæles, destination. Mahātmāerne får transcendental viden fra de realiserede hengivne og udvikler således gradvist hengiven tjeneste i Kṛṣṇa-bevidsthed, hvorved de bliver så optaget af transcendental tjeneste, at de ikke længere ønsker at blive ophøjet til nogen materiel planet eller tilmed at blive overført til nogen åndelig planet. De ønsker kun Kṛṣṇa og at være sammen med Kṛṣṇa og intet andet. Det er livets højeste fuldkommenhed. Dette vers nævner især den Højeste Herre, Kṛṣṇas, personalistiske hengivne. Disse Kṛṣṇa-bevidste hengivne opnår den højeste fuldkommenhed i livet. De er med andre ord de største sjæle.

П О Я С Н Е Н Н Я : Скороминущий матеріальний світ сповнюють страждання, що пов’язані з народженням, старістю, хворобами та смертю, і тому природно, що той, хто досяг найвищої досконалості, піднявшись на верховну планету Кр̣шн̣алоку, Ґолоку Вр̣ндава̄на, не бажає повертатись звідти. У ведичній літературі верховну планету описано як авйакту, акшару та парама̄ ґаті; іншими словами, ця планета перебуває поза нашим матеріальним баченням, вона незбагненна, але вона є найвищою метою, тим місцем, куди потрапляють маха̄тми (великі душі). Маха̄тми сприймають трансцендентне послання од відданих, які пізнали себе, й відтак, поступово вдосконалюючи своє віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и, досягають таких трансцендентних вершин, що більше не бажають піднятись ні на жодну матеріальну планету ба й навіть на жодну планету духовного світу. Вони бажають лише Кр̣шн̣и й спілкування з Ним. В цьому полягає вища досконалість життя. В даному вірші описано саме тих відданих-персоналістів, які вшановують Верховного Господа Кр̣шн̣у. Такі віддані в свідомості Кр̣шн̣и досягають найвищої досконалості життя. Іншими словами, вони є найдосконалішими душами.