Skip to main content

TEXT 8

TEXT 8

Tekst

Текст

na hi prapaśyāmi mamāpanudyād
yac chokam ucchoṣaṇam indriyāṇām
avāpya bhūmāv asapatnam ṛddhaṁ
rājyaṁ surāṇām api cādhipatyam
на хі прапаш́йа̄мі мама̄панудйа̄д
йач чгокам уччгошан̣ам індрійа̄н̣а̄м
ава̄пйа бгӯма̄в асапатнам р̣ддгам̇
ра̄джйам̇ сура̄н̣а̄м апі ча̄дгіпатйам

Synonyms

Послівний переклад

na — ikke; hi — sandelig; prapaśyāmi — jeg ser; mama — min; apanudyāt — kan bortdrive; yat — det, som; śokam — sorg; ucchoṣaṇam — udtørring; indriyāṇām — af sanserne; avāpya — efter at have opnået; bhūmau — på Jorden; asapatnam — uden rival; ṛddham — blomstrende; rājyam — kongerige; surāṇām — af halvguderne; api — selv; ca — også; ādhipatyam — overhøjhed.

на — не; хі — звичайно; прапаш́йа̄мі — я бачу; мама — мій; апанудйа̄т—відвести; йат—це; ш́окам—журба; уччгошан̣ам—що висушує; індрійа̄н̣а̄м—чуттів; ава̄пйа—досягаючи; бгӯмау—на Землі; асапатнам—що не має суперників; р̣ддгам—що процвітає; ра̄джйам — царства; сура̄н̣а̄м — напівбогів; апі — навіть; ча — також; а̄дгіпатйам—верховної влади.

Translation

Переклад

Jeg kan ikke finde nogen måde, hvorpå jeg kan bortjage denne sorg, der indtørrer mine sanser. Jeg vil ikke kunne blive den kvit, om jeg så vinder et blomstrende, ubestridt kongerige på Jorden med suverænitet som halvguderne i himlen.

Мені несила вгамувати біль, що виснажив мої чуття. Навіть квітуче царство, що не має собі рівних на землі, із владою, такою, як у напівбогів на небесах, не вгамує його.

Purport

Коментар

FORKLARING: Skønt Arjuna fremlagde så mange argumenter, der var baseret på viden om religiøse principper og moralkodekser, var han tilsyneladende ude af stand til at løse sit egentlige problem uden den åndelige mester, Śrī Kṛṣṇas, hjælp. Han forstod, at hans såkaldte viden ikke kunne hjælpe ham til at overvinde hans problemer, der udtørrede hele hans eksistens, og at det var umuligt for ham at udrede denne forvirring uden hjælp fra en åndelig mester som Herren Kṛṣṇa. Akademisk viden, lærdom, høje stillinger osv. er alle værdiløse, når det gælder om at løse livets problemer. Kun en åndelig mester som Kṛṣṇa kan hjælpe. Konklusionen er derfor, at en åndelig mester, der er et hundrede procent Kṛṣṇa-bevidst, er den ægte åndelige mester, for han kan løse livets problemer. Ifølge Herren Caitanya (Caitanya-caritāmṛta, Madhya 8.128) er den, der er mester i videnskaben om Kṛṣṇa-bevidsthed, den virkelige åndelige mester, uanset hvad hans sociale position ellers måtte være:

Хоча Арджуна й висував численні докази, засновані на знанні релігійних засад й законів моралі, виявилось, що без допомоги духовного вчителя, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и, він не спроможний розв’язати конкретної проблеми, котра постала перед ним. Він зрозумів, що його так зване «знання» не допоможе усунути труднощі, які знесилювали його і що йому не стане снаги зарадити справі без допомоги такого духовного вчителя, як Господь Кр̣шн̣а. Академічне знання, ерудиція, високе становище тощо зовсім не придатні для вирішення життєвих проблем, — допомогти може лише духовний учитель, подібний до Кр̣шн̣и. З цього можна зробити висновок, що духовний учитель, який стовідсотково перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, є істинний духовний вчитель, тому що він може розв’язати всі життєві проблеми. Господь Чаітанйа сказав, що той, хто володіє наукою свідомості Кр̣шн̣и, є справжній духовний учитель, незалежно від свого соціального стану й походження.

kibā vipra, kibā nyāsī, śūdra kene naya
yei kṛṣṇa-tattva-vettā, sei ‘guru’ haya
кіба̄ віпра, кіба̄ нйа̄сı̄, ш́ӯдра кене найа
йеі кр̣шн̣а-таттва-ветта̄, сеі «ґуру» хайа

“Det er ligegyldigt, om en person er en vipra [lærd i vedisk visdom], er født i en lavere familie eller befinder sig i forsagelsens orden. Hvis man er mester i videnskaben om Kṛṣṇa, er man den perfekte ægte åndelige mester.” Så hvis man ikke er mester i videnskaben om Kṛṣṇa-bevidsthed, kan man ikke være en ægte åndelig mester. Der står videre i de vediske skrifter (Padma Purāṇa):

«Не має значення, чи є людина віпрою (великим знавцем ведичної мудрості), чи вона народилась у ницій сім’ї, або живе у відреченні, — оволодівши наукою про Кр̣шн̣у, вона стає істинним духовним вчителем» (Чаітанйа-чаріта̄мр̣та, Мадгйа 8.128). Отже, не оволодівши наукою свідомості Кр̣шн̣и, ніхто не зможе стати духовним вчителем. У Ведах також сказано:

ṣaṭ-karma-nipuṇo vipro
mantra-tantra-viśāradaḥ
avaiṣṇavo gurur na syād
vaiṣṇavaḥ śva-paco guruḥ
шат̣-карма-ніпун̣о віпро
мантра-тантра-віш́а̄радах̣
аваішн̣аво ґурур на сйа̄д
ваішн̣авах̣ ш́ва-пачо ґурух̣

“En lærd brāhmaṇa, der er kyndig inden for alle områder af vedisk viden, er uegnet til at være åndelig mester, hvis han ikke er en vaiṣṇava eller mester i videnskaben om Kṛṣṇa-bevidsthed. Men den, der er født i en familie fra en lav kaste, kan blive åndelig mester, hvis han er en vaiṣṇava eller Kṛṣṇa-bevidst.”

«Учений бра̄хман̣а, який добре знає всі розділи Вед, не може стати духовним вчителем, якщо він не є ваішн̣авою, тобто тим, хто досконало обізнаний в науці свідомості Кр̣шн̣и. Проте, ваішн̣ава, або, іншими словами, той, хто має свідомість Кр̣шн̣и, може бути духовним учителем, навіть якщо він походить з родини, що належить до нижчої касти» (Падма Пура̄н̣а).

Den materielle tilværelses problemer – fødsel, alderdom, sygdom og død – kan ikke modvirkes med rigdom eller økonomisk udvikling. Over hele verden er der lande, der har alle livets faciliteter og er velstående og økonomisk fremgangsrige, men ikke desto mindre findes den materielle tilværelses problemer der stadig. De søger fred på alle mulige måder, men de kan kun opnå virkelig lykke, hvis de rådfører sig med Kṛṣṇa eller med Bhagavad-gītā og Śrīmad-Bhāgavatam, der udgør videnskaben om Kṛṣṇa, gennem Kṛṣṇas ægte repræsentant, en person, der er Kṛṣṇa-bevidst.

Проблеми матеріального існування — народження, старість, хвороби та смерть — не можна розв’язати шляхом економічного розвитку та накопичення багатств. У багатьох частинах світу є держави, умови існування в котрих дуже сприятливі і де можна спостерігати високий рівень життя та економічного розвитку. Однак, там, як і раніше, залишаються проблеми, пов’язані з матеріальним існуванням. Ці країни різними шляхами прагнуть миру, але жити по-справжньому щасливо вони зможуть лише тоді, коли за допомогою представника Кр̣шн̣и, духовного вчителя, вони звернуться до Господа, до Бгаґавад-ґı̄ти та Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, які складають науку про Кр̣шн̣у.

Hvis økonomisk udvikling og materiel komfort kunne fjerne ens bekymringer over familiemæssige, sociale, nationale eller internationale komplikationer, ville Arjuna ikke have sagt, at selv et ubestridt kongerige på Jorden eller suverænitet som halvguderne på de himmelske planeter ikke kunne fjerne hans sorg. Han søgte derfor tilflugt i Kṛṣṇa- bevidsthed, hvilket er den rigtige vej til fred og harmoni. Økonomisk udvikling eller herredømme over verden kan kuldkastes når som helst af naturens omvæltninger. Selv ophøjelse til de højere planeter, som mennesket nu stræber efter på Månen, kan også ophøre på ét eneste øjeblik. Bhagavad-gītā (9.21) bekræfter dette med ordene kṣīṇe puṇye martya- lokaṁ viśanti: “Når resultaterne af ens fromme handlinger er opbrugte, falder man igen ned fra lykkens tinde til den laveste livsstatus.” Mange af verdens politikere er faldet ned på den måde. Sådanne fald er blot endnu en kilde til beklagelse og sorg.

Якби економічний розвиток та матеріальні вигоди могли б усунути тривоги, що пов’язані з належністю до певної родини, суспільства, нації й людства взагалі, то Арджуна не казав би, що володіння незрівнянним царством й навіть верховна влада, яку мають напівбоги з вищих райських планет, не може розвіяти його скорботу. Тому він шукає захисту в свідомості Кр̣шн̣и, а це — певний шлях до миру й гармонії. Катаклізми матеріальної природи щомиті можуть перервати економічний розвиток та панування людини над світом. Навіть прагнення до вищих планет, таких як Місяць, що до нього зараз так поривається людина, може бути припинене одним ударом. Бгаґавад-ґı̄та̄ підтверджує це: кшı̄н̣е пун̣йе мартйа- локам̇ віш́анті — «коли вичерпано запас насолод, які є наслідками доброчесних вчинків, жива істота знову падає з вершини щастя на самісіньке дно життя». Чимало політиків зазнали такого падіння. І такі падіння приносять лише нові страждання.

Hvis vi ønsker at fjerne sorg for stedse, må vi søge tilflugt hos Kṛṣṇa, som Arjuna søger at gøre det. Arjuna bad Kṛṣṇa løse sit problem for bestandigt. Det er den Kṛṣṇa-bevidste vej.

Таким чином, якщо ми бажаємо назавжди покінчити з нашою скорботою, треба наслідувати приклад Арджуни й знайти притулок у Кр̣шн̣и. Тому Арджуна і попросив Кр̣шн̣у остаточно вирішити його труднощі, — таким є шлях свідомості Кр̣шн̣и.