Skip to main content

KAPITEL FJORTEN

ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА

Den materielle naturs tre kvaliteter

Три ґун̣и матеріальної природи

TEXT 1:
Guddommens Højeste Personlighed sagde: Lad mig endnu engang forklare for dig denne højeste visdom, den bedste af al kundskab, der satte alle vismændene i stand til at opnå den højeste fuldkommenhed.
TEXT 1:
Верховний Бог-Особа сказав: І знову Я сповіщатиму тобі неперевершену, трансцендентальну мудрість, найкращу з усього знання, пізнавши яку, всі мудреці досягали найвищої досконалості.
TEXT 2:
Ved at blive fast forankret i denne viden kan man opnå Min transcendentale natur. Således grundfæstet fødes man ikke igen, når der er skabelse på ny eller bliver forstyrret ved tiden for tilintetgørelsen.
TEXT 2:
Людина, що просвітлена цим знанням, може досягти трансцендентної природи, такої самої, як і Моя власна, і тоді вона вже не народжуватиметься під час творення, і знищення не загрожуватиме їй.
TEXT 3:
Den samlede materielle substans, der kaldes Brahman, giver ophav til fødsel, og det er denne Brahman, Jeg befrugter og derved muliggør alle levende væseners fødsel, O Bharatas efterkommer.
TEXT 3:
Сукупна матеріальна субстанція, що її називають Брахманом, є джерело народження, о сину Бгарати, і в цьому Брахмані Я зачинаю всіх живих істот, даючи їм можливість з’явитися на світ.
TEXT 4:
Det må forstås, at alle livsarter muliggøres ved at blive født i denne materielle natur, og at Jeg er den sædgivende fader, O Kuntīs søn.
TEXT 4:
Слід зрозуміти, що всі види життя, о сину Кунтı̄, породжує лоно матеріальної природи, і що Я — батько, який дає сім’я.
TEXT 5:
Den materielle natur består af tre kvaliteter – godhed, lidenskab og uvidenhed. Når det evige levende væsen kommer i forbindelse med naturen, bliver han betinget af disse kvaliteter, O stærkarmede Arjuna.
TEXT 5:
Матеріальну природу складають три ґун̣и: благочестя, пристрасть та невігластво. І коли вічна жива істота входить у зв’язок з природою, о міцнорукий Арджуно, ці ґун̣и обумовлюють її.
TEXT 6:
O du syndfrie, siden godhedens kvalitet er renere end de andre kvaliteter, er den oplysende, og den befrier én for alle syndige reaktioner. De, der befinder sig i denne kvalitet, bliver betinget af en følelse af lykke og viden.
TEXT 6:
О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.
TEXT 7:
Lidenskabens kvalitet affødes af ubegrænsede begær og længsler, og som sådan bindes det legemliggjorte levende væsen til materielle frugtstræbende handlinger, O Kuntīs søn.
TEXT 7:
Модус пристрасті народжується з необмежених бажань та прагнень, о сину Кунтı̄, і внаслідок цього втілена жива істота прив’язується до матеріальної кармічної діяльності.
TEXT 8:
O Bharatas efterkommer, du må forstå, at mørkets kvalitet, der er affødt af uvidenhed, er alle legemliggjorte levende væseners forblindelse. Konsekvensen af denne kvalitet er vanvid, sløvhed og søvn, der binder den betingede sjæl.
TEXT 8:
О сину Бгарати, знай, що ґун̣а пітьми, що породжена з невігластва, — причина омани всіх втілених живих істот. Наслідок цієї ґун̣и — безумство, лінощі й сон, що зв’язують обумовлену душу.
TEXT 9:
O Bharatas efterkommer, godhedens kvalitet betinger én til lykke, lidenskab betinger én til frugtstræbende handling, og uvidenhed, der tilslører ens viden, binder én til galskab.
TEXT 9:
О сину Бгарати, в ґун̣і благочестя людину обумовлює щастя, пристрасть штовхає її до кармічної діяльності, а невігластво, покриваючи знання людини, прирікає її на безумство.
TEXT 10:
O Bharatas efterkommer, nogle gange er godhedens kvalitet fremherskende og overskygger lidenskaben og uvidenhedens kvaliteter. Nogle gange vinder lidenskabens kvalitet over godhed og uvidenhed, og andre gange bliver godhed og lidenskab overskygget af uvidenhed. På den måde foregår der en konstant kamp om herredømmet.
TEXT 10:
Інколи ґун̣а благочестя переважає, перемагаючи ґун̣и пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Інколи ґун̣а пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
TEXT 11:
Manifestationen af godhedens kvalitet kan opleves, når alle kroppens porte er oplyste af viden.
TEXT 11:
Дію ґун̣и благочестя можна відчути, коли всі брами тіла освітлює знання.
TEXT 12:
Når lidenskabens kvalitet tiltager, udvikles symptomer som stærk tilknytning, frugtstræbende handling, intens bestræbelse og ustyrlig længsel og begær, O du bedste af Bhārataer.
TEXT 12:
О провідник Бга̄рат, коли зростає вплив ґун̣и пристрасті, розвиваються ознаки сильної прихильності, кармічної діяльності, надмірних зусиль і непідвладних контролю бажань і жаги.
TEXT 13:
Når uvidenhedens kvalitet tiltager, manifesteres mørke, uvirksomhed, galskab og illusion, O Kurus søn.
TEXT 13:
Коли посилюється ґун̣а невігластва, о сину Куру, тоді проявляється морок, бездіяльність, безумство та ілюзія.
TEXT 14:
Når man dør i godhedens kvalitet, opnår man de højere rene planeter, hvor de store vismænd bor.
TEXT 14:
Якщо людина помирає в ґун̣і благочестя, вона досягає вищих планет, чистих планет великих мудреців.
TEXT 15:
Dør man i lidenskabens kvalitet, bliver man født blandt dem, der er optaget af frugtstræbende handlinger, og når man dør i uvidenhedens kvalitet, fødes man i dyreriget.
TEXT 15:
Якщо людина помирає в ґун̣і пристрасті, вона народжується серед тих, хто зайнятий кармічною діяльністю, а скінчивши життя в ґун̣і невігластва, вона народжується в царстві тварин.
TEXT 16:
Resultatet af fromme handlinger er rent og siges at være i godhedens kvalitet. Men handling i lidenskabens kvalitet medfører lidelse, og handlinger i uvidenhedens kvalitet resulterer i tåbelighed.
TEXT 16:
Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґун̣і благочестя. Діяльність в ґун̣і пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґун̣і невігластва — до глупоти.
TEXT 17:
Fra godhedens kvalitet opstår der virkelig viden, fra lidenskabens kvalitet udvikles der grådighed, og fra uvidenhedens kvalitet opstår der tåbelighed, galskab og illusion.
TEXT 17:
З ґун̣и благочестя розвивається істинне знання, з ґун̣и пристрасті розвивається жадібність, а з ґун̣и невігластва розвиваються дурість, безумство й ілюзія.
TEXT 18:
De, der befinder sig i godhedens kvalitet, stiger gradvist op til de højere planeter. De, der er i lidenskabens kvalitet, opholder sig på de jordiske planeter, og befinder man sig i uvidenhedens afskyelige kvalitet, falder man ned til de helvedesagtige verdener.
TEXT 18:
Ті, хто перебуває в ґун̣і благочестя, поступово піднімаються на вищі планети; живі істоти, які перебувають у ґун̣і пристрасті, живуть на земних планетах; ті ж, на кого впливає бридка ґун̣а невігластва, опускаються в пекельні світи.
TEXT 19:
Når man korrekt ser, at det i alle aktiviteter er intet andet end naturens kvaliteter, der agerer, og når man kender den Højeste Herre, der er transcendental til disse kvaliteter, opnår man Min åndelige natur.
TEXT 19:
Коли людина з усією певністю бачить, що немає іншого виконавця будь-якої діяльності, крім ґун̣ природи, й знає Верховного Господа, трансцендентного щодо всіх цих ґун̣, вона досягає Моєї духовної природи.
TEXT 20:
Når det legemliggjorte levende væsen er i stand til hæve sig over disse tre kvaliteter, der er forbundet med den materielle krop, kan han blive fri for fødsel, død, alderdom og deres medfølgende lidelser og nyde nektar allerede i dette liv.
TEXT 20:
Коли втілена істота здатна вийти за межі трьох ґун̣, пов’язаних з матеріальним тілом, вона може звільнитись від народження, смерті, старості й завдаваних ними страждань, а також відчути смак нектару безсмертя ще в цьому житті.
TEXT 21:
Arjuna spurgte: O min kære Herre, hvad kendetegner en person, der er transcendental til disse tre kvaliteter? Hvordan opfører han sig, og hvordan sætter han sig ud over naturens kvaliteter?
TEXT 21:
Арджуна спитав: Мій дорогий Господь, якими є ознаки людини, що піднеслась над цими трьома ґун̣ами? Як вона поводиться? І як перемагає ґун̣и природи?
TEXTS 22-25:
Guddommens Højeste Personlighed sagde: O Pāṇḍus søn, den, der ikke hader oplysning, tilknytning og illusion, når de er til stede, eller længes efter dem, når de forsvinder; som er uden vaklen og er uforstyrret og forbliver neutral og transcendental under alle disse reaktioner fra de materielle kvaliteter velvidende, at kvaliteterne alene er aktive; som hviler i sig selv, og som anser lykke og lidelse som én og samme ting; som ser med samme syn på en klump jord, en sten og et stykke guld; som er ligevægtig over for det ønskede og det uønskede; som er vedholdende og ligevægtig i ros og ris, ære og vanære; som behandler ven og fjende ens, og som har forsaget alle materielle handlinger – et sådant menneske siges at have hævet sig over naturens kvaliteter.
TEXTS 22-25:
Верховний Господь сказав: О сину Па̄н̣д̣у, в кому просвітлення, прив’язаність та ілюзія не викликають зненависті, коли вони є, і хто не прагне їх, коли вони зникають, хто стійко і спокійно переносить усі перипетії будь-яких взаємодій матеріальних якостей, залишаючись безучасним і трансцендентним, знаючи, що діють лише ґун̣и; хто, заглибившись у самого себе, однаково ставиться до щастя й нещастя; для кого грудка землі, камінь або золото суть одне, хто однаково приймає бажане й небажане, хто стійкий, хто завжди — вихваляють його чи ображають, шанують чи зневажають — залишається врівноваженим; хто однаково ставиться як до друга, так і до ворога і хто зрікся всієї матеріальної діяльності — про таку людину можна сказати, що вона піднеслась над ґун̣ами природи.
TEXT 26:
Den, der engagerer sig fuldstændigt i hengiven tjeneste uden afvigelse under nogen omstændigheder, hæver sig øjeblikkeligt over den materielle naturs kvaliteter og kommer således til Brahman-niveauet.
TEXT 26:
Той, хто цілком присвячує себе відданому служінню й непохитний за будь-яких обставин, одразу ж підіймається над ґун̣ами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана.
TEXT 27:
Og Jeg er grundlaget for den upersonlige Brahman, der er udødelig, uforgængelig og evig og er den naturlige position for den højeste lyksalighed.
TEXT 27:
А Я є основою безособистісного Брахмана, безсмертного, нетлінного і вічного, який є істинним одвічним станом найвищого щастя.