TEXT 10
TEXT 10
Tekst
Текст
sattvaṁ bhavati bhārata
rajaḥ sattvaṁ tamaś caiva
tamaḥ sattvaṁ rajas tathā
саттвам̇ бгаваті бга̄рата
раджах̣ саттвам̇ тамаш́ чаіва
тамах̣ саттвам̇ раджас татга̄
Synonyms
Послівний переклад
rajaḥ — lidenskabens kvalitet; tamaḥ — uvidenhedens kvalitet; ca — også; abhibhūya — idet den overskygger; sattvam — godhedens kvalitet; bhavati — bliver fremherskende; bhārata — O Bharatas efterkommer; rajaḥ — lidenskabens kvalitet; sattvam — godhedens kvalitet; tamaḥ — uvidenhedens kvalitet; ca — også; eva — sådan; tamaḥ — uvidenhedens kvalitet; sattvam — godhedens kvalitet; rajaḥ — lidenskabens kvalitet; tathā — således.
раджах̣—ґун̣а пристрасті; тамах̣—ґун̣а невігластва; ча—також; абгібгӯйа—перевершуючи; саттвам—ґун̣а благочестя; бгаваті— переважає; бга̄рата—син Бгарати; раджах̣—ґун̣а пристрасті; саттвам—ґун̣а благочестя; тамах̣—ґун̣а невігластва; ча—також; ева—подібно до цього; тамах̣—ґун̣а невігластва; саттвам—ґун̣а благочестя; раджах̣—ґун̣а пристрасті; татга̄—таким чином.
Translation
Переклад
O Bharatas efterkommer, nogle gange er godhedens kvalitet fremherskende og overskygger lidenskaben og uvidenhedens kvaliteter. Nogle gange vinder lidenskabens kvalitet over godhed og uvidenhed, og andre gange bliver godhed og lidenskab overskygget af uvidenhed. På den måde foregår der en konstant kamp om herredømmet.
Інколи ґун̣а благочестя переважає, перемагаючи ґун̣и пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Інколи ґун̣а пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
Purport
Коментар
FORKLARING: Når lidenskabens kvalitet er fremherskende, bliver godheden og uvidenhedens kvaliteter overskygget. Når godhedens kvalitet vinder frem, besejres lidenskab og uvidenhed, og når uvidenhedens kvalitet er fremtrædende, bliver lidenskab og godhed overvundet. Denne konkurrence om herredømmet foregår konstant. Den, der virkelig er opsat på at gøre fremskridt i Kṛṣṇa-bevidsthed, er derfor nødt til at hæve sig over disse tre kvaliteter. Hvilken af naturens kvaliteter, der er fremherskende, kan ses på den måde, man behandler andre på, i ens handlinger, spisevaner osv. Det bliver alt sammen forklaret i de følgende kapitler. Hvis man vil, kan man dog gennem praksis kultivere godhedens kvalitet og på den måde overvinde uvidenheden og lidenskabens kvaliteter. På samme måde kan man udvikle lidenskabens kvalitet og besejre godhed og uvidenhed, eller man kan udvikle uvidenhedens kvalitet og overvælde godheden og lidenskaben. Selv om der er disse tre kvaliteter i den materielle natur, kan man, hvis man er beslutsom, blive velsignet af godhedens kvalitet, og ved at hæve sig over godhedens kvalitet kan man blive situeret i ren godhed, der kaldes vasudeva-stadiet, et stadie, hvorfra man kan forstå videnskaben om Gud. Igennem manifestationen af bestemte aktiviteter kan man forstå, hvilken af naturens kvaliteter man befinder sig i.
Коли переважає ґун̣а пристрасті, ґун̣а благочестя й невігластва пригнічуються. Коли зростає вплив ґун̣и доброчесності, пристрасть і невігластво зазнають поразки, а коли переважає ґун̣а невігластва, програють пристрасть і доброчесність. Така боротьба триває постійно. Тому той, хто всерйоз намагається розвивати свідомість Кр̣шн̣и, повинен вийти за межі цих трьох ґун̣. Перевага якоїсь певної ґун̣и природи проявляється в поведінці людини, в її діяльності, в тому, як вона їсть тощо. Про все це йтиме мова в дальших главах. Але, захотівши, за допомогою відповідної практики людина може розвинути в собі якості благочестя й тим перемогти ґун̣и невігластва й пристрасті. Таким же чином можна розвинути в собі якості пристрасті, подолавши благочестя й невігластво. Або можна розвинути якості невігластва й отримати перемогу над благочестям й пристрастю. Тільки благочестя, незважаючи на те, що взагалі існує три ґун̣и матеріальної природи, може осяяти цілеспрямовану людину, і та, вийшовши за межі й цієї ґун̣и, зможе досягти чистої благості, стану, який називають станом васудеви, в якому людина може збагнути науку про Бога. З того, як діє людина, стає зрозумілим, у якому з ґун̣ природи вона перебуває.