Skip to main content

KAPITOLA OSMÁ

ГЛАВА ВОСЬМА

Projevení Brahmy z Garbhodakaśāyī Viṣṇua

З’явлення Брахми з Ґарбгодакашаї Вішну

Sloka 1:
Velký mudrc Maitreya Muni řekl Vidurovi: Dynastie krále Pūrua je hodna služby čistým oddaným, neboť všichni jeho potomci jsou oddáni Osobnosti Božství. I ty ses narodil v této rodině a je úžasné, jak tvým přičiněním ožívají transcendentální zábavy Pána každým okamžikem.
1:
Великий мудрець Майтрея Муні сказав Відурі: Нащадки царської династії Пуру    —    достойні слуги чистих відданих, тому що всі вони віддані Богові-Особі. Ти теж народився в цьому роді, і завдяки твоїм старанням трансцендентні розваги Господа щомиті набувають нової краси.
Sloka 2:
Začnu nyní vyprávět Bhāgavata Purāṇu, kterou velkým mudrcům přednesl Osobně Nejvyšší Pán pro dobro lidí zapletených pro trochu požitku v nevýslovném strádání.
2:
Отже, дозволь мені почати оповідати «Бгаґавата Пурану». Її повідав великим мудрецям Сам Бог-Особа, піклуючись про людей, які задля мізерних насолод надягають на себе пута жорстоких страждань.
Sloka 3:
Sanat-kumāra, hlavní ze světců, kteří vypadají jako malí chlapci, doprovázen dalšími velkými mudrci, se kdysi ptal stejně jako ty Pána Saṅkarṣaṇa, spočívajícího na dně vesmíru, neboť toužil znát pravdu o Vāsudevovi, o Nejvyšším.
3:
Колись Санат-кумара на чолі хлопчиків-святих та інших великих мудреців звернувся в пошуках істинного знання до Господа Санкаршани, що перебуває на дні всесвіту, і так само, як і ти, запитав про Ва̄судеву, Всевишнього.
Sloka 4:
Pán Saṅkarṣaṇa tenkrát meditoval o Svém Nejvyšším Pánovi, Jehož učenci oslavují jako Pána Vāsudeva, ale pro pokrok velkých mudrců nepatrně otevřel Své lotosové oči a začal hovořit.
4:
Господь Санкаршана тоді медитував на Свого Верховного Господа, кого мудрі іменують Господом Ва̄судевою, але, бажаючи великим вченим мудрецям добра і духовного розвитку, Він напіврозплющив Свої лотосові очі й заговорив до них.
Sloka 5:
Mudrci sestoupili z nejvyšších planet do nejnižší oblasti vodou Gangy, a proto měli mokré vlasy. Dotkli se lotosových nohou Pána, které uctívají různými předměty dcery krále hadů, když touží po dobrých manželech.
5:
Мудреці спустилися з вищих планет у нижню частину всесвіту водами Ґанґи, і тому волосся на їхній головах було мокрим. Мудреці доторкнулися до лотосових стіп Господа, яким поклоняються різноманітними підношеннями дочки зміїного царя, прагнучи знайти собі хороших чоловіків.
Sloka 6:
Čtyři Kumārové, vedení Sanat-kumārou, kteří znali Pánovy transcendentální zábavy, Pána oslavovali poezií z vybraných slov, plných náklonnosti a lásky. Pán Saṅkarṣaṇa se Svými tisíci vztyčenými kápěmi tehdy začal vydávat záři z třpytících se kamenů na Své hlavě.
6:
Обізнані з трансцендентними розвагами Господа, четверо Кумар на чолі з Санат-кумарою прославили Господа вишуканими мелодійними віршами, сповненими щирої любові. Господь Санкаршана підняв тисячі своїх каптурів, і навколо розлилося сяйво іскристих самоцвітів на Його головах.
Sloka 7:
Pán Saṅkarṣaṇa tedy vyložil podstatu Śrīmad-Bhāgavatamu velkému mudrci Sanat-kumārovi, který již předtím složil slib odříkání. Sanat-Kumāra poté na dotaz Sāṅkhyāyany Muniho opět vyložil Śrīmad-Bhāgavatam tak, jak jej slyšel od Saṅkarṣaṇa.
7:
Тоді Господь Санкаршана став викладати великому мудрецю Санат-кумарі, що тоді вже склав обітницю зреченості, суть «Шрімад-Бгаґаватам». Згодом Санат-кумара, відповідаючи на поставлені йому запитання, переповів «Шрімад-Бгаґаватам» Санкг’яяні Муні, так само, як почув його від Санкаршани.
Sloka 8:
Velký mudrc Sāṅkhyāyana byl nejlepší mezi transcendentalisty, a když popisoval slávu Pána slovy Śrīmad-Bhāgavatamu, stalo se, že ho slyšel můj duchovní mistr Parāśara a také Bṛhaspati.
8:
Великий мудрець Санкг’яяна очолював усіх трансценденталістів. Коли він описував Господню славу, переповідаючи «Шрімад-Бгаґаватам», його слухали мій духовний вчитель, Парашара, а також Бріхаспаті.
Sloka 9:
Velký mudrc Parāśara, o kterém jsem se již zmínil, mi přednesl nejpřednější z Purāṇ (Bhāgavatam) na radu velkého mudrce Pulastyi. A já ti ji také popíši, milý synu, jak jsem ji vyslechl, protože mě vždy věrně následuješ.
9:
Цей великий мудрець Парашара, про якого я згадав, за порадою великого мудреця Пуласт’ї, розповів цю найголовнішу з Пуран [«Шрімад-Бгаґаватам»] мені. Я також перекажу її тобі, любий синку, як я її почув, тому що ти мій вірний і щирий послідовник.
Sloka 10:
Tři světy byly tehdy zaplaveny vodou a Garbhodakaśāyī Viṣṇu byl sám. Ležel na Svém lůžku, velkém hadu Anantovi, a přestože se zdál být ponořen do spánku ve Své vnitřní energii, neovlivněné činností vnější energie, neměl zcela zavřené oči.
10:
Коли всі три світи були занурені у воду, у всесвіті існував один тільки Ґарбгодакашаї Вішну, що лежав на Своєму ложі    —    велетенському змії Ананті. Він неначе дрімав, занурений у Свою внутрішню енерґію і вільний від впливу зовнішньої енерґії, але Його очі були привідкриті.
Sloka 11:
Pán pobýval ve vodách zpustošení a přechovával ve Svém těle všechny živé bytosti v jejich jemnohmotných tělech, stejně jako je ve dřevě skrytá síla ohně. Ležel v samostatné energii, zvané kāla.
11:
Як у дровах криється енерґія вогню, так Господь спочивав у водах всесвітньої заглади, зануривши в Себе всі живі істоти в їхніх тонких тілах. Господь лежав у самодіючій енерґії, яку називають калою.
Sloka 12:
Pán ležel po dobu tisíce cyklů čtyř věků ve Své vnitřní energii a z hlediska Své vnější energie vypadal, jako že spí ve vodě. Když se začaly objevovat živé bytosti, podněcovány energií zvanou kāla-śakti, aby dále rozvíjely své plodonosné činnosti, viděl, že Jeho transcendentální tělo je modré.
12:
Господь лежав у Своїй внутрішній енерґії протягом тисячі циклів із чотирьох юґ. Його зовнішня енерґія влаштувала так, що здавалось, ніби Він спить у водах творіння. Коли живі істоти під впливом енерґії кала-шакті стали знову проявлятися, щоб продовжувати ланцюг своїх кармічних дій, Він побачив, що Його трансцендентне тіло набуло синього відтінку.
Sloka 13:
Jemný záměr stvoření, na který se upínala Pánova pozornost, byl vybuzen hmotnou kvalitou vášně, a tak tato jemná podoba stvoření vyrazila z Jeho břicha.
13:
Тонка форма творіння, на якій зосередилась Господня увага, була приведена в дію матеріальною ґуною страсті і вирвалася з Господнього черева назовні.
Sloka 14:
Jak tato souhrnná podoba plodonosných činností živých bytostí pronikala ven, nabyla podobu poupěte lotosového květu. Svrchovanou vůlí Viṣṇua, z Něhož vzešla, ozářila vše jako slunce a vysušila rozlehlé vody zpustošení.
14:
Вирвавшись назовні з черева Особи Вішну, в якому вона зародилася, сукупність корисливої діяльності живих істот набула обрисів лотосового пуп’янку. Корячись Його верховній волі, ця квітка, наче сонце, залила все своїм сяйвом і висушила широкий океан всесвітнього потопу.
Sloka 15:
Pán Viṣṇu Osobně vstoupil do toho vesmírného lotosového květu jako Nadduše a oplodnil ho všemi kvalitami hmotné přírody. Tehdy byl stvořen ten, jehož nazýváme samozrozený — zosobnění védské moudrosti.
15:
Господь Вішну особисто увійшов у цей всесвітній лотос як Наддуша. Після того, як цей лотос наповнився всіма ґунами матеріальної природи, на світ з’явилось уособлення ведичної мудрості, відоме нам як самоявлений Брахма.
Sloka 16:
Brahmā, který se narodil z lotosového květu, neviděl svět, přestože byl na vrcholku květu. Obcházel proto všechen prostor, a když pohyboval očima do všech stran, získal čtyři hlavy odpovídající čtyřem světovým stranám.
16:
Народившись із лотоса, Брахма, хоча й сидів на самій його вершині, нічого не побачив навколо себе. Тому він спробував обійти весь космічний простір. Коли він, рухаючи очима, роздивлявся на всі боки, в нього з’явилося чотири голови, по одній на кожну сторону світу.
Sloka 17:
Pán Brahmā, sedící na tomto lotosu, nemohl dost dobře pochopit stvoření, lotos ani sebe samotného. Na konci věku začal zkázonosný vítr pohybovat vodou a lotosem ve velkých kruhových vlnách.
17:
Господь Брахма, сидячи на тому лотосі, ніяк не міг збагнути належним чином, ні що таке творіння, ні що таке лотос і ні хто такий він сам. Наприкінці епохи під подихом вітрів всесвітнього спустошення завирували хвилі і став гойдатися кругами лотос.
Sloka 18:
Pán Brahmā ve své nevědomosti uvažoval: Kdo jsem, že se nalézám na vrcholku lotosu? A odkud tento lotos vyrůstá? Tam dole něco musí být a to, z čeho vyrostl, musí být ve vodě.
18:
Не маючи знання, Господь Брахма розмірковував: Хто я такий, що сиджу на цьому лотосі? Звідки виріс цей лотос? Адже повинно бути ще щось внизу, під водою, звідки виріс лотос.
Sloka 19:
Pán Brahmā, který takto uvažoval, vstoupil do vody dutinou ve stonku lotosu. Přestože však vešel do stonku a přiblížil se Viṣṇuovu pupku, nemohl nalézt žádný kořen.
19:
З тими думками Господь Брахма, рухаючись каналом у стеблі лотоса, заглибився під воду. Але навіть після того, як він увійшов у це стебло і став наближатись до пупа Вішну, він не зміг знайти кореня.
Sloka 20:
Ó Viduro, když Brahmā tímto způsobem hledal příčiny své existence, naplnil se jeho čas, který je věčným kolem v ruce Viṣṇua a v mysli živé bytosti vytváří strach ze smrti.
20:
О Відуро, за цими пошуками причини свого існування Брахма досягнув межі часу, який являє собою вічне колесо в руках Господа Вішну і який породжує в розумі живої істоти такі страхи, як, наприклад, страх смерті.
Sloka 21:
Když nemohl dosáhnout vytouženého cíle, zanechal svého hledání a vrátil se zpět na vrcholek lotosu. Poté ovládl své dýchání, stáhl inteligenci od všech podnětů a soustředil mysl na Nejvyššího Pána.
21:
Так і не знайшовши того, що він шукав, він облишив свої зусилля і повернувся на вершину лотоса. Опанувавши своє дихання і відвернувши розум від усіх матеріальних об’єктів, він зосередив його на Верховному Господі.
Sloka 22:
Když Brahmā po uplynutí sta let dovršil svoji meditaci, vyvinul potřebné poznání a výsledkem bylo, že ve svém srdci uviděl Nejvyššího, kterého se mu do té doby nepodařilo sebevětší snahou spatřit.
22:
Коли минуло сто років Брахми і коли його медитація стала досконалою, він розвинув потрібне розуміння і завдяки тому побачив у своєму серці Всевишнього, що Його не міг побачити раніше навіть ціною найбільших зусиль.
Sloka 23:
Brahmā spatřil na vodě gigantické bílé lože, podobné lotosu — tělo Śeṣa-nāga, na kterém ležel pouze Pán, Osobnost Božství. Vše okolo osvětlovaly paprsky z drahokamů zdobících kápi Śeṣa-nāga a tato záře rozptýlila veškerou temnotu oněch oblastí.
23:
Брахма побачив на водах велетенське біле лотосове ложе    —    тіло Шеша-наґи, на якому самотньо спочивав Бог-Особа. Все навколо заливало сяйво від самоцвітів на каптурах Шеша-наґи, розсіюючи темряву цієї частини всесвіту.
Sloka 24:
Nádhera transcendentálního těla Pána zastiňovala krásu korálové hory. Korálová hora má velice krásné šaty z večerního nebe, ale žlutý šat Pána předčí jejich krásu. Na vrcholku hory je zlato, ale nedá se srovnávat s Pánovou helmicí posázenou drahokamy. Vodopády, byliny atd., které zdobí horu společně se záplavou květů, vypadají jako girlandy, ale Pánovo gigantické tělo a Jeho ruce a nohy, ozdobené drahokamy, perlami, lístky tulasī a květinovými girlandami, byly nesrovnatelně krásnější než celá hora.
24:
Сяйво трансцендентного тіла Господа затьмарювало красу коралової гори. Коралова гора, вбрана в шати призахіднього неба, вражає своєю красою, але жовті шати Господа перевершували цю красу. Шолом Господа, всипаний самоцвітами, міг осоромити золотий пік на вершині коралової гори. Водоспади, трави й квіти прикрашають гору, наче ґірлянди, але навіть цей чарівний краєвид зблякнув би перед дивовижним видовищем самоцвітів, перлин та листків туласі, що оздоблювали руки й ноги велетенського тіла Господа.
Sloka 25:
Jeho transcendentální tělo neomezené délky a šířky zaujímalo prostor tří planetárních systémů: vyššího, středního a nižšího. Svítilo nepřekonatelným oděvem a rozmanitostí a bylo důkladně ozdobené.
25:
Його трансцендентне тіло, безмежне за своєю довжиною і шириною, заповнювало всі три планетні системи    —    вищу, середню і нижчу. Тіло Господа сяяло своїми незрівнянними шатами і розмаїттям добірних оздоб.
Sloka 26:
Pán pozdvihl Své lotosové nohy, aby je bylo vidět. Jeho lotosové nohy jsou zdrojem všech odměn za oddanou službu oproštěnou od hmotného znečištění. Tyto odměny jsou určeny těm, kteří Pána uctívají s čistou oddaností. Nádhera transcendentálních paprsků z Jeho nehtů na nohách a na rukách, které se podobají měsíci, připomínala okvětní lístky květu.
26:
Піднісши трохи Свої стопи вгору, Господь явив їх Брахмі. Його лотосові стопи    —    це джерело всіх благословень, які дарує вільне від матеріальної скверни віддане служіння. Ці благословення сходять на тих, хто поклоняється йому з чистою відданістю. Його подібні до місяців нігті на руках і стопах сяяли трансцендентними променями, що скидалися на квіткові пелюстки.
Sloka 27:
Opětoval také službu Svých oddaných a Svým nádherným úsměvem ukončil jejich utrpení. Jeho náušnicemi ozdobená tvář byla velice půvabná, neboť zářila paprsky z Jeho rtů a krásou Jeho nosu a obočí.
27:
Своїм прекрасним усміхом Господь приймає служіння відданих і знищує всі їхні страждання. На прикрашеному сережками Господньому обличчі, з його чудовим точеним носом і бровами, вигравав відблиск променів, які йшли від Його вуст, і воно зачаровувало погляд.
Sloka 28:
Milý Viduro, Pán měl kolem pasu žlutý šat, barvou připomínající šafránový prach z květu kadamba, a na něm se skvěl krásně ozdobený pás. Jeho hruď krášlil znak Śrīvatsa a náhrdelník nevyčíslitelné ceny.
28:
Любий Відуро, стан Господа оповивала жовта тканина, що скидалася кольором на шафрановий пилок квітів кадамби, а також оздобний пояс. Груди Господа прикрашав знак шріватса і безцінне намисто.
Sloka 29:
Stejně jako santálový strom zdobí vonící květy a mnoho větví, Pánovo tělo zdobily vzácné drahokamy a perly. Byl to strom umístěný sám na sobě, Pán všech ostatních ve vesmíru. A jako je santálový strom pokryt mnoha hady, rovněž Pánovo tělo zastiňovaly kápě Ananty.
29:
Як сандалове дерево вкривають запашні квіти і гілки, так Господнє тіло вкривали коштовні самоцвіти і перли. Господь    —    це дерево, яке не має опори поза самим собою, владика всіх інших істот у всесвіті. Як сандалове дерево вкривають змії, так тіло Господа вкривали каптурі Ананти.
Sloka 30:
Pán je sídlem všech pohyblivých i nehybných živých bytostí, tak jako velká hora. Je přítelem hadů, protože Jeho přítel je Pán Ananta. Pán měl nad Sebou tisíce kápí Ananta-nāga se zlatými helmicemi, podoben hoře s tisíci zlatými vrcholky. Jako je hora někdy poseta drahokamy, tak i celé Jeho transcendentální tělo zdobily drahé kameny, a tak jako je někdy hora ponořena v oceánu, je i Pán někdy ponořen ve vodách zpustošení.
30:
Здіймаючись, немов велетенська гора, Господь служить за оселю для всіх рухомих і нерухомих живих істот. Господь друг також і змій, тому що ГосподьАнанта    —    Його друг. Серед тисяч каптурів Ананта-наґи, увінчаних золотими шоломами, Господь був подібний до гори з тисячами золотих вершин. І так само, як гори іноді бувають всипані самоцвітами, так Його трансцендентне тіло було коштовними всипане самоцвітами. Як гори іноді опускаються в води океану, так і Господь іноді ховається під водами всесвітнього потопу.
Sloka 31:
Když Pán Brahmā hleděl na Pána, podobného hoře, došel k názoru, že je to Hari, Osobnost Božství. Na Jeho hrudi viděl velice krásnou girlandu z květů, která Ho oslavovala sladkými písněmi, plnými védské moudrosti. Chránil Ho k boji určený disk Sudarśana a ani slunce, měsíc, vzduch, oheň atd. se k Němu nemohly přiblížit.
31:
Побачивши подібного до гори Господа, Брахма прийшов до висновку, що це Харі, Бог-Особа. Він побачив, що прекрасна ґірлянда на Господніх грудях прославляє Господа солодкозвучними гімнами, сповненими ведичної мудрості. Господа захищав бойовий диск Сударшана, і навіть Сонце, Місяць, повітря і вогонь не могли наблизитись до Нього.
Sloka 32:
Když Pán Brahmā, strůjce budoucnosti vesmíru, viděl Pána, pohlédl zároveň na stvoření. Viděl jezero v pupku Pána Viṣṇua a lotosový květ, jakož i pustošící vodu, vysoušející vítr a nebe. Vše se pro něho stalo viditelným.
32:
Побачивши Верховного Господа, Господь Брахма, вершитель долі всесвіту, оглянув одночасно все творіння. Господь Брахма побачив озеро в пупі Господа Вішну, лотосову квітку, а також води потопу, сухе повітря і небо. Його очам відкрилося все.
Sloka 33:
Pán Brahmā, nasycený kvalitou vášně, pocítil chuť tvořit, a když díky Osobnosti Božství spatřil pět příčin stvoření, začal skládat uctivé modlitby s myslí upnutou na tvoření.
33:
Загорівшись ґуною страсті, Брахма відчув бажання творити. Побачивши п’ять причин світобудови, які показав йому Бог-Особа, і зосередивши розум на процесі творення, він став підносити шанобливі молитви до Господа.