Sloka 12
12
Verš
Текст
vāsudevānukampayā
bhagavad-bhakti-yogena
tirodhatte śanair iha
ва̄судева̄нукампайа̄
бгаґавад-бгакті-йоґена
тіродгатте ш́анаір іха
Synonyma
Послівний переклад
сах̣ — ця; ваі — також; нівр̣тті — відреченості; дгармен̣а — розвитком; ва̄судева — Верховного Бога-Особи; анукампайа̄ — милістю; бгаґават — з Богом-Особою; бгакті-йоґена — процесом єднання; тіродгатте — зменшується; ш́анаіх̣ — поступово; іха — в цьому світі.
Překlad
Переклад
Toto mylné pojetí vlastní totožnosti však může být milostí Osobnosti Božství Vāsudeva postupně odstraněno oddanou službou Pánu v náladě odpoutanosti.
Але завдяки милості Бога-Особи, Ва̄судеви від цих хибних уявлень про свою сутність можна поступово позбутися, виконуючи віддане служіння Господу.
Význam
Коментар
Chvění hmotné existence pochází ze ztotožňování se s hmotou nebo z považování se za Boha následkem hmotného vlivu filozofické spekulace a může být milostí Osobnosti Božství Vāsudeva odstraněno oddanou službou Pánu. Jak jsme rozebírali v prvním zpěvu, jelikož vykonávání oddané služby Pánu Vāsudevovi přináší čisté poznání, pomáhá člověku rychle se zbavit hmotného pojetí života. Oživuje tak jeho přirozenou duchovní existenci ještě v tomto životě a osvobozuje ho z hmotné atmosféry, která způsobuje jeho chvění. Pouze poznání získané v oddané službě může člověka dovést k osvobození. Rozvoj poznání pro samotné poznání a nesouvisející s oddanou službou nemá žádný smysl; taková nezištná činnost člověku nepřinese vytoužený výsledek. Pána Vāsudeva těší jedině oddaná služba a Jeho milost si lze uvědomit ve společnosti čistých oddaných Pána. Čistí oddaní Pána jsou transcendentální všem hmotným tužbám, včetně touhy po výsledcích plodonosných činností a filozofické spekulace. Chce-li někdo získat milost Pána, musí se stýkat s čistými oddanými. Jedině taková společnost může člověka postupně osvobodit od všeho chvění.
ПОЯСНЕННЯ: Становище душі в матеріальному світі дуже хистке, і його причиною є те, що душа ототожнює себе з матерією або, під впливом спекулятивної філософії, вважає себе за Бога. Але жива істота може врятуватися від цієї хисткої природи матеріального буття завдяки милості Бога-Особи, Ва̄судеви, виконуючи віддане служіння Господу. Як уже йшлося у Першій пісні, віддане служіння Господу Ва̄судеві породжує чисте знання, і тому відданий швидко звільняється від матеріалістичного світогляду і втрачає прив’язаність до матеріального життя. Таким чином він повертається до свого нормального стану духовного буття і стає невразливим для вітрів матерії, що викликають усі коливання в цьому світі. Тільки знання, яке приходить у чистому відданому служінні, може вивести душу на піднесений шлях свободи. Розвивати знання лише для того, щоб усе знати, не виконуючи відданого служіння, — марна праця. Такий добровільний труд не дасть людині бажаного результату. Господа Ва̄судеву вдовольняє тільки віддане служіння. Отож, для того щоб здобути Його милість, треба спілкуватися з чистими відданими Господа. Чисті віддані Господа трансцендентні й вільні від будь-яких матеріальних бажань, включно з бажаннями насолоджуватися плодами своєї праці і філософствувати. Якщо людина бажає здобути милість Господа, вона повинна спілкуватися з чистими відданими. Тільки таке спілкування може, ступінь за ступенем, звільнити її від хисткої природи матеріального існування.