Sloka 33
33
Verš
Текст
śuśrūṣā dharma-siddhaye
tasyāṁ jātaḥ purā śūdro
yad-vṛttyā tuṣyate hariḥ
ш́уш́рӯша̄ дгарма-сіддгайе
тасйа̄м̇ джа̄тах̣ пура̄ ш́ӯдро
йад-вр̣ттйа̄ тушйате харіх̣
Synonyma
Послівний переклад
padbhyām — z nohou; bhagavataḥ — Osobnosti Božství; jajñe — projevila se; śuśrūṣā — služba; dharma — předepsaná povinnost; siddhaye — ve věci; tasyām — v tom; jātaḥ — vytvořené; purā — dříve; śūdraḥ — služebníci; yat-vṛttyā — zaměstnání, kterým; tuṣyate — je uspokojen; hariḥ — Nejvyšší Osobnost Božství.
падбгйа̄м — з ніг; бгаґаватах̣ — Бога-Особи; джаджн̃е — проявилося; ш́уш́рӯша̄ — служіння; дгарма — фаховий обов’язок; сіддгайе — для здійснення; тасйа̄м — в тому; джа̄тах̣ — породжені; пура̄ — раніше; ш́ӯдрах̣ — слуги; йат-вр̣ттйа̄ — чиїм фахом; тушйате — задоволений; харіх̣ — Верховний Бог-Особа.
Překlad
Переклад
Poté se z nohou Osobnosti Božství projevila služba, nutná pro dokonalé vykonávání náboženských činností. Na nohách jsou umístěni śūdrové, kteří uspokojují Pána sloužením.
Тоді, для того щоб довести до досконалості виконання релігійни обов’язків, із ніг Бога-Особи виникло служіння. На ногах всесвітньої форми Господа розташовані шудри, що задовольняють Господа служінням.
Význam
Коментар
Služba je přirozeným zaměstnáním všech živých bytostí. Živé bytosti mají sloužit Pánu, a tímto služebnickým postojem mohou dosáhnout dokonalosti náboženství. Nikdo nedosáhne náboženské dokonalosti pouhým spekulováním ve snaze získat teoretické poznání. Spiritualisté zvaní jñānī mohou spekulací pouze rozlišit duši od hmoty, ale nemají žádné informace o činnostech duše, která se osvobodila prostřednictvím poznání. Je řečeno, že ti, kteří se věnují pouze mentálním spekulacím, aby poznali věci takové, jaké jsou, ale nezapojují se do transcendentální láskyplné služby Pánu, jen marní svůj čas.
ПОЯСНЕННЯ: Справжній обов’язок усіх живих істот, що відповідає їхній природі, — це служити. Живі істоти створені для того, щоб служити Господу. З покорою служачи Господу, вони досягають досконалості релігійної діяльності. Цієї досконалості неможливо досягнути просто поглиблюючи теоритечне знання за допомогою роздумів. Ті шукачі духовної досконалості, які належать до категорії ґ’яні, після тривалих філософських роздумів усвідомлюють відмінність між душею та матерією, але їм невідомо, що душа робить після того, як за допомогою знання звільняється від матерії. За свідченням великих авторитетів, ті, хто лише намагагається пізнати істинну природу речей за допомогою умоглядних роздумів, але не виконує трансцендентного любовного служіння, просто марнують свій час.
Zde je jasně řečeno, že princip služby vznikl z nohou Pána pro dokonalost náboženského života, ale tato transcendentální služba se liší od představ o službě v hmotném světě. Nikdo v hmotném světě nechce být služebník, ale každý chce být pán, protože falešné panování je hlavní chorobou podmíněné duše. Podmíněná duše v hmotném světě chce vládnout ostatním a oklamána vnější energií Pána je nucena hmotnému světu sloužit. Takové je skutečné postavení podmíněné duše. Poslední léčkou iluzorní vnější energie je představa totožnosti s Pánem. Kvůli ní zůstává oklamaná duše v otroctví hmotné energie a falešně se považuje za osvobozenou duši, která je “na stejné úrovni jako Nārāyaṇa”.
У цьому вірші сказано дуже ясно, що досконалість релігійної діяльності приходить завдяки служінню, і тому з ніг всесвітньої форми Господа вийшов принцип служіння. Однак природа трансцендентного служіння Господу цілковито відмінну від служіння в матеріальному світі. У матеріальному світі ніхто не хоче бути слугою, кожен хоче бути паном. Основною хворобою кожної зумовленої душі є саме це породжене з ілюзії бажання панувати. Зумовлена душа в матеріальному світі прагне панувати над іншими. Піддаючись ілюзорному впливу зовнішньої енерґії Господа, вона змушена робитися рабом матеріального світу. Таке справжнє становище зумовленої душі. І остання пастка ілюзорної, зовнішньої енерґії — це ідея злиття з Господом. Через цю ідею введена в ілюзію зумовлена душа залишається в путах матеріальної енерґії, хибно вважаючи себе за звільнену і «рівну Нараяні».
Je skutečně lépe být śūdra, než být brāhmaṇa, který nevyvinul služebnický postoj, protože jedině tento postoj uspokojuje Pána. Každá živá bytost — i kvalifikovaný brāhmaṇa — musí vykonávat transcendentální službu Pánu. Bhagavad-gītā i Śrīmad-Bhāgavatam potvrzují, že tento služebnický postoj je dokonalostí živé bytosti. Brāhmaṇa, kṣatriya, vaiśya i śūdra může zdokonalit povinnosti svého zaměstnání jedině službou Pánu. U brāhmaṇy se předpokládá, že díky dokonalému poznání védské moudrosti je mu tato skutečnost známá. Od dalších složek společnosti se očekává, že budou následovat pokyny brāhmaṇy-vaiṣṇavy (toho, kdo je brāhmaṇa kvalifikací a vaiṣṇava činy). To je základ nejdokonalejšího společenského řádu. Neuspořádaná společnost nemůže uspokojit ani své členy, ani Pána. I ten, kdo není dokonalým brāhmaṇou, kṣatriyou, vaiśyou či śūdrou, ale oddaně slouží Pánu, aniž by se staral o své společenské postavení, se stává dokonalým člověkem pouhou kultivací služebnického postoje vůči Nejvyššímu Pánovi.
Насправді, ліпше бути шудрою, аніж брахманою, який не має схильності служити Господу, тому що тільки ця схильність може задовольнити Господа. Кожна жива істота, навіть якщо вона має природні якості брахмани, повинна виконувати трансцендентне служіння Господу. І «Бгаґавад-ґіта», і «Шрімад-Бгаґаватам» сходяться на тому, що бажання служити Господу — це найвища досконалість, якої може досягнути жива істота. Брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра тільки тоді досконалі у виконанні своїх фахових обов’язків, коли вони служать Господу. Брахмана, досконало осягнувши мудрість Вед, не може не знати цієї істини, а люди інших соціальних станів повинні прислухатися до повчань брахмани-вайшнави (що має якості брахмани і діє, як вайшнава). Цей принцип, служіння Господу, дає змогу досягнути в суспільстві досконалого ладу і злагоди. Незлагоджене суспільство не може дати вдоволення ні його членам, ні Господу. Навіть якщо людина далека від ідеалу брахмани, кшатрії, вайш’ї чи шудри, але береться служити Господу і не переймається поліпшенням свого соціального статусу, вона, просто розвиваючи в собі схильність служити Господу, стає досконалою людиною.