Skip to main content

Sloka 12

12

Verš

Текст

munir vivakṣur bhagavad-guṇānāṁ
sakhāpi te bhāratam āha kṛṣṇaḥ
yasmin nṛṇāṁ grāmya-sukhānuvādair
matir gṛhītā nu hareḥ kathāyām
мунір вівакшур бгаґавад-ґун̣а̄на̄м̇
сакга̄пі те бга̄ратам а̄ха кр̣шн̣ах̣
йасмін нр̣н̣а̄м̇ ґра̄мйа-сукга̄нува̄даір
матір ґр̣хіта̄ ну харех̣ катга̄йа̄м

Synonyma

Послівний переклад

muniḥ — mudrc; vivakṣuḥ — popsal; bhagavat — Osobnosti Božství; guṇānām — transcendentální vlastnosti; sakhā — přítel; api — také; te — tvůj; bhāratamMahābhārata; āha — popsal; kṛṣṇaḥ — Kṛṣṇa-dvaipāyana Vyāsa; yasmin — v níž; nṛṇām — lidí; grāmya — světských; sukha-anuvādaiḥ — potěšení ze světských námětů; matiḥ — pozornost; gṛhītā nu — aby přitáhl k; hareḥ — Pána; kathāyām — slovům (k Bhagavad-gītě).

муніх̣  —  мудрець; вівакшух̣  —  описав; бгаґават  —  Бога-Особи; ґун̣а̄на̄м  —  трансцендентні якості; сакга̄  —  друг; апі  —  також; те  —  твій; бга̄ратам  —  «Махабгарату»; а̄ха  —  повідав; кр̣шн̣ах̣  —  Крішна-двайпаяна В’яса; йасмін  —  в якій; нр̣н̣а̄м  —  людей; ґра̄мйа  —  земне; сукга-анува̄даіх̣  —  щастя, яке дають світські теми; матіх̣  —  увагу; ґр̣хіта̄ ну  —  щоб привернути; харех̣  —  Господа; катга̄йа̄м  —  до слів (до «Бгаґавад-ґіти»).

Překlad

Переклад

Tvůj přítel, velký mudrc Kṛṣṇa-dvaipāyana Vyāsa, již popsal transcendentální vlastnosti Pána ve svém velkém díle, Mahābhāratě. Jeho hlavním záměrem však bylo navést pozornost obyčejných lidí ke kṛṣṇa-kathā (k Bhagavad-gītě) s využitím jejich silné záliby v naslouchání světským námětům.

Твій друг, великий мудрець Крішна-двайпаяна В’яса, вже описав трансцендентні якості Господа у своїй величній «Махабгараті». Але весь задум «Махабгарати» полягає в тому, щоб, скориставшись із людської пристрасті до світських тем, привернути увагу людського загалу до крішна-катги [«Бгаґавад-ґіти»].

Význam

Коментар

Velký mudrc Kṛṣṇa-dvaipāyana Vyāsa je autorem veškeré védské literatury, včetně populární Vedānta-sūtry, Śrīmad-Bhāgavatamu a Mahābhāraty. Jak je řečeno v Bhāgavatamu (1.4.25), Śrīla Vyāsadeva sestavil Mahābhāratu pro méně inteligentní lidi, kteří se více zajímají o světské náměty než o filozofii života. Vedānta-sūtru sestavil pro ty, kteří nechtějí dále naslouchat světským příběhům, neboť již okusili trpkost takzvaného hmotného štěstí. První aforismus Vedānta-sūtry zní athāto brahma-jijñāsā. To znamená, že člověk se nejprve musí přestat zajímat o zboží na tržišti smyslového požitku, a teprve potom se může začít vážně ptát na Brahman neboli na Transcendenci. Lidé neustále sledující světské zprávy, kterých jsou plné noviny a jiná podobná literatura, jsou označováni jako strī-śūdra-dvijabandhuové neboli ženy, dělníci a pokleslí potomci vyšších tříd (brāhmaṇů, kṣatriyů a vaiśyů). Tito méně inteligentní lidé nemohou pochopit smysl Vedānta-sūtry, i když někdy předstírají, že sūtry studují, ale vlastním, zkomoleným způsobem. Skutečný smysl Vedānta-sūtry vysvětluje samotný autor ve Śrīmad-Bhāgavatamu a každý, kdo se snaží pochopit Vedānta-sūtru nezávisle na Śrīmad-Bhāgavatamu, je na špatné cestě. Tito svedení lidé, kteří mylně pokládají tělo za vlastní já, a věnují se proto světským dobročinným a lidumilným činnostem, by měli raději využít Mahābhāraty, kterou Śrīla Vyāsadeva sestavil právě pro ně. Tento velký autor sestavil Mahābhāratu takovým způsobem, aby její čtení vychutnávali i méně inteligentní lidé, kteří se zajímají spíše o světské náměty, a aby vedle svého hmotného požitku získali také prospěch z Bhagavad-gīty, která je úvodem ke studiu Śrīmad-Bhāgavatamu či Vedānta-sūtry. Śrīla Vyāsadeva nesepisoval dějiny světských činností s jiným cílem než dát prostřednictvím Bhagavad-gīty méně inteligentním lidem možnost získat transcendentální realizaci. Vidurova zmínka o Mahābhāratě svědčí o tom, že když byl mimo domov, na své cestě po poutních místech, vyslechl Mahābhāratu od Vyāsadeva, svého skutečného otce.

ПОЯСНЕННЯ: Великий мудрець Крішна-двайпаяна В’яса    —    це автор усіх ведичних творів, найвідоміші з яких «Веданта-сутра», «Шрімад-Бгаґаватам» і «Махабгарата». Як сказано у «Бгаґаватам» (1.4.25), Шріла В’ясадева створив «Махабгарату» задля людей меншого розуму, яких більше цікавлять світські теми, аніж філософія життя. «Веданта-сутру» створено для людей, котрі вже піднялися над цікавістю до світських тем, пересвідчившись у гіркоті так званого земного щастя. «Веданта-сутру» відкриває афоризм атга̄то брахма-джіджн̃а̄са̄    —    лише той, хто облишив намагання вдовольнити свою земну цікавість на базарі чуттєвих насолод, може задати слушні запитання щодо Брахмана, Трансцендентності. Людей, яких приваблюють світські теми,    —    основний матеріал усіх часописів і художньої літератури,    —    зараховують до категорії стрі-шудра-двіджабандгу, тобто жіноцтва, класу робітників та недостойних нащадків вищих класів (брахманів, кшатрій та вайшій). Такі люди, наділені меншими розумовими здібностями, нездатні проникнути в суть «Веданта-сутри», навіть якщо вдають із себе її дослідників. Намагаючись тлумачити ці сутри, вони спотворюють їхній зміст. Справжній смисл «Веданта-сутри» пояснює сам її автор на сторінках «Шрімад-Бгаґаватам», і кожен, хто намагається зрозуміти «Веданта-сутру», не спираючись на «Шрімад-Бгаґаватам», іде хибним шляхом. Таким заблудлим людям, які, помилково вважаючи тіло за самого себе, захоплюються світською добродійністю і альтруїзмом, ліпше скористатися з «Махабгарати», спеціально створеної для їхнього блага. Шріла В’ясадева, великий мудрець, написав «Махабгарату» так, щоб люди меншого розуму, дуже цікаві світських тем, могли задовольнити свій матеріалістичний смак, насолоджуючись захопливими історіями «Махабгарати», але разом з тим відкрили для себе мудрість «Бгаґавад-ґіти», яку готує основу для вивчення «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Веданта-сутри». Коли Шріла В’ясадева писав історію цих земних подій, він не мав іншого наміру, крім наміру за допомогою «Бгаґавад-ґіти» дати менш розумним людям можливість отримати трансцендентне знання. Відурина згадка про «Махабгарату» свідчить про те, що він почув її від В’ясадеви, свого справжнього батька, під час прощі до святих місць.