ПОЯСНЕННЯ: Теорія, яка вчить, що світ може перенаселений і тому потрібні війни або інші нищівні катаклізми, помилкова. Землю неможливо переобтяжити. Земля тримає на собі найважчі гори та океани, і всіляких істот у них набагато більше, ніж усіх людей у світі. Однак ця величезна кількість живих істот не переобтяжує Землю. Перепис усіх істот на поверхні Землі показав би, що кількість усіх людей не становить навіть п’ятьох відсотків від загальної кількості всіх істот. І коли зростає народжуваність серед людей, вона так само зростає і серед інших видів життя. Серед низьких тварин    —    звірів, риб, птахів тощо    —    народжуваність куди вища, як у людей. Верховний Господь влаштовує так, що всі живі істоти на Землі мають достатньо їжі, і навіть у разі раптового приросту земного населення Господь спроможний забезпечити всіх куди більшою кількістю продуктів.

Отже, не може бути й мови про те, щоб приріст населення міг переобтяжити Землю. Землю переобтяжує дгарма-ґлані, або відхилення від Господньої волі. Господь з’явився на Землі для того, щоб зупинити ріст числа лиходіїв, а не приріст населення, як помилково запевняють світські економісти. Господь Крішна з’явився тоді, коли Землю переповнили нечестивці, які порушували Господню волю. Матеріальний світ створено для того, щоб виконати бажання Господа. Господь бажає, щоб зумовлені душі, негідні ввійти у Боже царство, дістали нагоду набути потрібних для цього якостей. Всю світобудову влаштовано так, щоб дати зумовленим душам можливість досягнути Божого царства, і Господня природа достатньою мірою забезпечує їх усім потрібним.

Тому, нехай навіть населення Землі значно збільшиться, якщо люди розвивають свідомість Крішни і не порушують Господні закони, така ноша її тільки радує. Ноша буває двох різновидів: ноша примусова, як тягар в’ючної тварини, і ноша любовна, яку несуть з радістю. Перша завдає страждань, а друга дарує втіху. Шріла Вішванатга Чакраварті наводить дуже яскравий життєвий приклад, щоб пояснити, що таке любовна ноша чи тягар. Він каже, що чоловік для молодої дружини, дитина на руках у матері чи золото в гаманці багатія    —    обтяжливі з погляду ваги, але дарують велику втіху. Навпаки, відсутність такого тягаря лягає на серце тягарем розлуки, куди важчим за саму цю любовну ношу. Коли Господь Крішна назвав династію Яду тягарем на Землі, Він мав на увазі не такий тягар, який завдає страждань. Велетенська родина Господа налічувала мільйони членів і, безперечно, відчутно поповнювала земне населення. Однак усі вони були поширеннями Самого Господа, що трансцендентним чином може проявляти з Себе довершені частки, і тому для Землі вони були джерелом великої радості. Коли Господь сказав про тягар, який через них ляже на Землю, Він мав на увазі їхній неминучий відхід з Землі. Усі члени родини Господа Крішни були втілення різних півбогів і мусили покинути Землю разом із Господом. Коли Господь сказав про тягар, який відчуватиме Земля через династію Яду, Він мав на увазі тягар розлуки. З таким розумінням погоджується і Шріла Джіва Ґосвамі.