Sloka 5
5
Verš
Текст
ciraṁ prasuptasya tamasy anāśraye
śrāntasya karmasv anuviddhayā dhiyā
tvam āvirāsīḥ kila yoga-bhāskaraḥ
чірам̇ прасуптасйа тамасй ана̄ш́райе
ш́ра̄нтасйа кармасв анувіддгайа̄ дгійа̄
твам а̄віра̄сіх̣ кіла йоґа-бга̄скарах̣
Synonyma
Послівний переклад
lokasya — živých bytostí; mithyā-abhimateḥ — oklamané falešným egem; acakṣuṣaḥ — slepé; ciram — po velice dlouhou dobu; prasuptasya — spící; tamasi — v temnotě; anāśraye — bez útočiště; śrāntasya — unavené; karmasu — k hmotným činnostem; anuviddhayā — připoutané; dhiyā — s inteligencí; tvam — Ty; āvirāsīḥ — zjevil ses; kila — vskutku; yoga — jógového systému; bhāskaraḥ — slunce.
локасйа — живих істот; мітгйа̄-абгіматех̣ — введених в ілюзію оманним его; ачакшушах̣ — сліпих; чірам — дуже довго; прасуптасйа — поснулих; тамасі — у темряві; ана̄ш́райе — без притулку; ш́ра̄нтасйа — стомлених; кармасу — до матеріальної діяльності; анувіддгайа̄ — прив’язаним; дгійа̄ — з інтелектом; твам — Ти; а̄віра̄сіх̣ — з’явився; кіла — справді; йоґа — системи йоґи; бга̄скарах̣ — сонце.
Překlad
Переклад
Můj milý Pane, jsi jako slunce, protože osvětluješ temnotu podmíněného života živých bytostí. Jelikož nejsou jejich oči poznání otevřené, spí věčně v této temnotě bez útočiště v Tobě. Jsou iluzorně vytíženy akcemi a reakcemi svých hmotných činností a zdají se být velice unavené.
Любий Господи, Ти наче сонце, що розсіює пітьму зумовленого життя, в якій перебувають живі істоти. Їхнє око знання закрите і вони споконвічно сплять у цій темряві, не маючи притулку біля Твоїх лотосових стіп. У своїй ілюзії вони занурюються в матеріальні дії та їхні наслідки і виглядають дуже стомленими.
Význam
Коментар
Zde vidíme, že Śrīmatī Devahūti, slavná matka Pána Kapiladeva, velice lituje žalostné podmínky obyčejných lidí, kteří spí v temné iluzi, neboť neznají smysl života. Vaiṣṇava neboli oddaný Pána přirozeně cítí, že by je měl probudit. Devahūti tedy žádá svého slavného syna, aby osvítil životy podmíněných duší a umožnil jim ukončit jejich nešťastný podmíněný život. Pána zde označuje výraz yoga-bhāskara, “slunce veškeré yogy”. Devahūti již dříve žádala svého slavného syna, aby popsal bhakti-yogu, a Pán vysvětlil, že bhakti-yoga je nejvyšším stadiem yogy.
ПОЯСНЕННЯ: Як видно з цих віршів, Шріматі Девахуті, славетна матір Господа Капіладеви, дуже співчуває нещасним людям, які, не знаючи мети життя, сплять у мороці ілюзії. Вайшнава, відданий Господа, природно відчуває бажання пробудити цих людей. Так само Девахуті прохає свого славетного сина осяяти життя зумовлених душ знанням, щоб вони могли покласти край своєму жалюгідному зумовленому існуванню. Девахуті називає тут Господа йоґа-бга̄скара — «сонце всіх систем йоґи». Вона вже попрохала свого великого сина описати бгакті-йоґу, яку Господь назвав найвищою системою йоґи.
Bhakti-yoga je světlo podobné slunečnímu svitu, osvobozující podmíněné duše, jejichž všeobecnou situaci popisuje tento verš. Nedokáží vidět, co je v jejich vlastním zájmu. Nevědí, že smyslem života není zvyšovat hmotné potřeby, protože tělo nebude existovat déle než několik let. Živé bytosti jsou věčné a věčné jsou i jejich potřeby. Pokud si člověk dělá starosti pouze o tělo a nezabývá se věčnými životními potřebami, pak je součástí civilizace, jejíž rozvoj přivádí živé bytosti do nejtemnějších oblastí nevědomosti. Spánek v této temné oblasti nikoho neosvěží, ale naopak více a více unaví. Lidé vymýšlejí mnoho způsobů, jak svoji únavu zmírnit, ale nedaří se jim to a zůstávají zmateni. Jedinou cestou ke zmírnění této únavy z boje o existenci je cesta oddané služby, cesta vědomí Kṛṣṇy.
Бгакті-йоґа подібна до сонця, що своїм сяйвом рятує від темряви зумовлені душі, стан яких описано в цьому вірші. Вони не мають очей, щоб побачити, що їм справді потрібно. Вони не знають, що мета життя полягає не в тому, щоб нарощувати матеріальні потреби, бо тіло існуватиме всього лише кілька років. Живі істоти вічні й мають вічні потреби. Якщо людина дбає тільки про потреби тіла, не дбаючи про свої вічні потреби, то вона приєднується до цивілізації, розвиток якої приводить живі істоти до найтемніших місцин невігластва. Занурившись у сон у цій пітьмі, істота не лише не відновлює сили, але навпаки, дедалі більше стомлюється. Вона вигадує всілякі засоби, щоб позбутися цієї втоми, але це їй не вдається, і вона залишається в своїй ілюзії. Єдиний спосіб звільнитися від втоми, що приходить у боротьбі за існування, — це шлях відданого служіння, шлях свідомості Крішни.