Skip to main content

Sloka 8

8

Verš

Текст

yadṛcchayopalabdhena
santuṣṭo mita-bhuṅ muniḥ
vivikta-śaraṇaḥ śānto
maitraḥ karuṇa ātmavān
йадр̣ччгайопалабдгена
сантушт̣о міта-бгун̇ муніх̣
вівікта-ш́аран̣ах̣ ш́а̄нто
маітрах̣ карун̣а а̄тмава̄н

Synonyma

Послівний переклад

yadṛcchayā — bez potíží; upalabdhena — s tím, co získá; santuṣṭaḥ — spokojený; mita — málo; bhuk — jíst; muniḥ — rozvážný; vivikta-śaraṇaḥ — žijící v ústraní; śāntaḥ — klidný; maitraḥ — přátelský; karuṇaḥ — soucitný; ātma-vān — vyrovnaný, seberealizovaný.

йадр̣ччгайа̄  —  без труднощів; упалабдгена  —  тим, що вдається здобути; сантушт̣ах̣  —  задоволений; міта  —  мало; бгук  —  їсти; муніх̣  —  вдумливий; вівікта-ш́аран̣ах̣  —  живучи на відлюдді; ш́а̄нтах̣  —  вмиротворений; маітрах̣  —  приязний; карун̣ах̣  —  співчутливий; а̄тма-ва̄н  —  що володіє собою і що пізнав себе.

Překlad

Переклад

Co se týče příjmu, oddaný má být spokojený s tím, co si vydělá bez velkých potíží. Nemá jíst víc, než je nutné. Má žít v ústraní a být vždy rozvážný, klidný, přátelský, soucitný a seberealizovaný.

Відданий повинен задовольнятися прибутком, який йому вдається заробити без надмірних зусиль. Він не повинен переїдати. Він повинен жити усамітнено і завжди залишатися вдумливим, вмиротвореним, приязним, співчутливим і свідомим своєї суті.

Význam

Коментар

Každý, kdo přijal hmotné tělo, musí mít nějaký příjem, z něhož zabezpečí potřeby těla. Oddaný má pro takový příjem pracovat jen tolik, kolik je nezbytně nutné. Má být se svým příjmem vždy spokojený, a ne se snažit vydělávat víc a víc, jen aby hromadil zbytečné bohatství. Když je člověk, který je podmíněný, bez peněz, pokaždé vidíme, jak těžce pracuje, aby si nějaké vydělal, s cílem panovat hmotné přírodě. Kapiladeva nás poučuje, že bychom neměli těžce usilovat o věci, které mohou přijít samy, bez vedlejšího úsilí. Přesné slovo, použité v této souvislosti, je yadṛcchayā. Znamená, že každá živá bytost má ve svém současném těle předurčené štěstí a neštěstí. To se nazývá “zákon karmy”. Ne každý člověk, který se snaží nahromadit peníze, to dokáže; jinak by měli všichni prakticky stejně. Ve skutečnosti každý vydělává a získává tolik, kolik má dáno svou karmou. Jak je řečeno v Bhāgavatamu, někdy se dostáváme do nebezpečných a nepříjemných situací, aniž bychom chtěli, a stejně tak můžeme žít v blahobytu, aniž bychom o to usilovali. Proto dostáváme radu, abychom tyto věci nechali přicházet tak, jak jsou předurčeny. Svůj drahocenný čas máme věnovat činnostem ve vědomí Kṛṣṇy. Člověk se tedy má spokojit se svou přirozenou situací. Je-li mu dáno žít v méně přepychových podmínkách než někomu jinému, nemá tím být rozrušen. Má se pouze snažit využít svůj drahocenný čas k pokroku ve vědomí Kṛṣṇy. Pokrok ve vědomí Kṛṣṇy nezávisí na hmotném přepychu nebo chudobě; neovlivňují ho podmínky vnucené hmotným životem. I chudý člověk může rozvíjet vědomí Kṛṣṇy stejně účinně, jako velice bohatý člověk. Každý se proto má spokojit s tím postavením, které mu Pán nabízí.

ПОЯСНЕННЯ: Кожен, хто народився в матеріальному тілі, повинен підтримувати його, задовольняючи його насущні потреби, а для цього треба якось заробляти собі на життя. Відданий повинен докладати більше зусиль, щоб добути собі прожиток, ніж це конче потрібно. Він повинен задовольнятися мінімальним прибутком і не намагатися заробляти дедалі більше, щоб просто накопичувати непотрібні речі. Зумовлена людина, в якої немає грошей, як можна зазвичай бачити, докладає великих зусиль, щоб заробити більше грошей і тоді панувати над матеріальною природою. Капіладева вчить нас, що не слід докладати великих зусиль задля речей, які приходять самі собою, без надмірної праці. Слово, вжите в цьому зв’язку,    —    йадр̣ччгайа̄, означає, що кожній живій істоті судилося зазнати якогось щастя і якогось страждання в цьому тілі. Це називають законом карми. Щоб накопичити більше грошей, недостатньо самих зусиль, бо інакше майже всі володіли б однаковими статками. В дійсності кожен заробляє й дістає стільки, скільки йому судилося згідно з його кармою. Як зауважує «Бгаґаватам», іноді ми потрапляємо в біду чи небезпечне становище, не докладаючи до цього ніяких зусиль, і так само ми можемо жити в розкошах, не докладаючи зусиль, щоб їх здобути. Господь радить нам приймати свою долю такою, як вона є. Свій цінний час треба використовувати на розвиток свідомості Крішни. Іншими словами, треба задовольнитися своїм природним становищем. Якщо доля ставить нас у певні обставини і наш добробут не дуже високий, порівняно з добробутом інших, ми не повинні перейматися цим. Просто треба використати свій цінний час на те, щоб розвивати свідомість Крішни. Розвиток свідомості Крішни не залежить від матеріального процвітання чи скрути. Свідомість Крішни вища за всі обставини, в які ставить нас матеріальне життя. Останній злидар може розвивати свідомість Крішни з таким самим успіхом, як і великий багатій. Тому треба вміти повністю задовольнятися своїм становищем, яке ми отримуємо з волі Господа.

Dalším slovem je zde mita-bhuk. To znamená, že člověk má jíst jen tolik, kolik je nezbytné pro udržení těla a duše pohromadě. Nemá být nenasytný, aby uspokojil svůj jazyk. Pro lidskou spotřebu je vyhrazeno obilí, ovoce, mléko a podobné potraviny. Člověk nemá mít přehnanou touhu uspokojit jazyk a nemá jíst to, co není určeno lidem. Konkrétně oddaný má jíst pouze prasādam — jídlo, které bylo obětováno Osobnosti Božství. Má přijímat zbytky těchto pokrmů. Pánu jsou obětována nevinná jídla, jako je obilí, zelenina, ovoce, květiny a mléčné výrobky. Nikdy se Mu neobětují jídla v kvalitách vášně a nevědomosti. Oddaný nemá být chamtivý. Dále je doporučeno, že oddaný má být muni, rozvážný — má vždy myslet na Kṛṣṇu a na to, jak Nejvyšší Osobnosti Božství lépe sloužit. To má být jeho jediná starost. Stejně jako materialista vždy myslí na to, jak zlepšit své hmotné podmínky, oddaný se má ve svých myšlenkách neustále zabývat zlepšením své situace ve vědomí Kṛṣṇy — má tedy být muni.

Також у цьому вірші вжито слова міта-бгук. Це означає, що треба їсти рівно стільки, скільки потрібно для того, щоб підтримати в тілі життя. Не слід об’їдатися, намагаючись догодити своєму язику. Людині виділено в їжу зерно, фрукти, молоко та інші подібні продукти. Не слід, женучись за втіхою язика, їсти продукти, які людині їсти не годилося. Зокрема, відданий повинен їсти тільки прасад, їжу, офіровану Богові-Особі. Відданому годиться харчуватися рештками страв, піднесених Господу. Господу офірують страви, приготовані з чистих продуктів, як оце зерно, овочі, фрукти, квіти й молоко, а продукти, які мають природу ґун пристрасті й невігластва Господу пропонувати не можна. Відданий не повинен бути жадібним. Також Капіладева радить у цьому вірші, щоб відданий був муні, або вдумливим. Відданий повинен завжди думати про Крішну і про те, як ліпше служити Верховному Богові-Особі. Це єдине, про що ми повинні турбуватися. Як матеріаліст завше думає про те, як поліпшити своє матеріальне становище, атк відданий повинен завжди думати про те, як поліпшити рівень своєї свідомості Крішни. Іншими словами, він повинен бути муні.

Dále se doporučuje, aby oddaný žil v ústraní. Obyčejní lidé se obvykle zajímají o peníze a materialistický rozvoj života, který je pro oddaného zbytečný. Oddaný se má usadit tam, kde se všichni zajímají o oddanou službu. Proto obvykle chodí na posvátná poutní místa, kde žijí oddaní. Je mu doporučeno žít na místě, kde není mnoho obyčejných lidí. Žít v ústraní (vivikta-śaraṇa) je velice důležité. Další bod je śānta, mírumilovnost. Oddaný nemá být vzrušený. Má být spokojený se svým přirozeným příjmem, jíst pouze tolik, kolik potřebuje, aby si zachoval zdraví, žít v ústraní a být vždy klidný. Klid mysli je nezbytný pro rozvoj vědomí Kṛṣṇy.

Далі цей вірш радить, щоб відданий жив самотньо. Загалом звичайні люди цікавляться грошима, тобто поліпшенням матеріального боку життя, непотрібним для відданого. Відданий повинен знайти собі житло там, де всі цікавляться відданим служінням. Тому відданий переважно оселяється в святому місці, де живуть інші віддані. Писання радять відданому жити там, де немає великої кількості звичайних людей. Отже, дуже важливо жити на відлюдді (вівікта-ш́аран̣а). Наступна якість    —    це шанта, вмиротвореність. Відданий не повинен бути стурбований. Він повинен задовольнятися прибутком, який приходить до нього природним чином, їсти не більше, ніж треба для підтримання здоров’я, жити самотньо і завжди залишатися вмиротвореним. Спокій розуму конче потрібний для розвитку свідомості Крішни.

Dalším bodem je maitra, přátelskost. Oddaný má být přátelský ke každému, ale důvěrné přátelství má udržovat jedině s oddanými. K ostatním se má chovat oficiálně. Může říci: “Ano, pane. Co říkáte, je v pořádku,” ale nemá se k takovým lidem chovat důvěrně. Má však mít soucit s nevinnými lidmi, kteří nejsou ani ateističtí, ani příliš vyspělí v duchovní realizaci. K nim má být soucitný a co nejvíce je poučovat, jak mohou pokročit ve vědomí Kṛṣṇy. Oddaný má být vždy ātmavān, ve svém duchovním postavení. Nemá zapomínat, že jeho hlavním zájmem je udělat pokrok v duchovním vědomí, vědomí Kṛṣṇy, a nemá se nevědomě ztotožňovat s tělem a myslí. Ātmā znamená tělo nebo mysl, ale v tomto verši slovo ātmavān konkrétně znamená, že oddaný má být seberealizovaný. Má si neustále udržovat čisté vědomí své duchovní totožnosti a nepokládat se za hmotné tělo nebo mysl. Tak bude s jistotou dělat pokroky ve vědomí Kṛṣṇy.

Наступна якість    —    це маітра, приязність. Відданий повинен до всіх ставитися дружньо, але тісно дружити тільки з відданими. З іншими він повинен підтримувати стримано-ввічливі стосунки. Він може казати: «Так, пане, ви маєте рацію»,    —    але не зав’язувати тісних стосунків з матеріалістами. Разом з тим, відданий повинен виявляти співчуття до невинних людей, що не належать до атеїстів, але не посідають глибокого духовного розуміння. Відданий повинен виявляти співчуття до них і, наскільки можливо, вчити їх, як розвивати свідомість Крішни. Відданий повинен завжди залишатися а̄тма̄ва̄н, утвердженим у своєму духовному становищі. Він не повинен забувати, що насамперед йому слід піклуватися про розвиток духовної свідомості, або свідомості Крішни, а не ототожнювати себе в невігластві з тілом і розумом. А̄тма̄ може також означати «тіло» або «розум», але в даному випадку слово а̄тмава̄н означає, що треба володіти собою. Відданому треба завжди зберігати чисту свідомість і пам’ятати, що він духовна душа, а не матеріальне тіло чи розум. Тоді він впевнено проґресуватиме в свідомості Крішни.