Sloka 6
6
Verš
Текст
abhyasañ śraddhayānvitaḥ
mayi bhāvena satyena
mat-kathā-śravaṇena ca
абгйасан̃ ш́раддгайа̄нвітах̣
майі бга̄вена сатйена
мат-катга̄-ш́раван̣ена ча
Synonyma
Послівний переклад
йама-а̄дібгіх̣ — починаючи з ями;
Překlad
Переклад
Člověk musí upevnit svoji víru pomocí jógového postupu pro sebeovládání a dostat se na úroveň čisté oddané služby opěvováním Mé slávy a nasloucháním o Mně.
Треба з глибокою вірою практикувати реґулівні засади системи йоґи і піднятися на рівень щирого відданого служіння, слухаючи й оспівуючи Мою славу.
Význam
Коментар
Vykonávání yogy má osm stadií: yama, niyama, āsana, prāṇāyāma, pratyāhāra, dhāraṇā, dhyāna a samādhi. Yama a niyama znamená rozvíjet sebeovládání dodržováním přísných pravidel a āsana označuje pozice sedu. To vše člověku pomáhá dosáhnout úrovně víry v oddanou službu. Naučit se jógové cviky není samo o sobě cílem — skutečným cílem je soustředit se, ovládnout mysl a připravit se na věrné vykonávání oddané služby.
ПОЯСНЕННЯ: Практика йоґи містить у собі вісім ступенів: яма, ніяма, асана, пранаяма, прат’яхара, дгарана, дг’яна і самадгі. Яма і ніяма — це практика реґулівних засад і суворих приписів, тоді як асана — це різні сидячі пози. Практика фізичних вправ не становить мети йоґи, справжнє призначення йоґи полягає в тому, щоб навчитися приборкувати й зосереджувати розум і розвинути віру, щоб утвердитися у відданому служінні.
Bhāvena neboli bhāva je velice důležitá složka jógového či jakéhokoliv jiného duchovního postupu. Bhāva je vysvětlena v Bhagavad-gītě (10.8): budhā bhāva-samanvitāḥ — člověk má být pohroužen v láskyplných myšlenkách na Kṛṣṇu. Když ví, že Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství, je zdrojem všeho a že vše pochází z Něho (ahaṁ sarvasya prabhavaḥ), pak chápe aforismus Vedānty — janmādy asya yataḥ (“původní zdroj všeho”) — a může se pohroužit do bhāvy, což je předběžné stadium lásky k Bohu.
Дуже важливий чиник у практиці йоґи, як зрештою і будь-якої іншої духовної практики, — це бга̄вена, чи бгава. Що таке бгава, пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (10.8): будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣ — треба зануритися в любовні думки про Крішну. Коли людина знає, що Крішна, Верховний Бог-Особа, — це джерело всього сущого і що все постає з Нього (ахам̇ сарвасйа прабгавах̣), вона пізнає суть вислову «Веданти»: джанма̄дй асйа йатах̣ («відначальне джерело всього»), і занурюється в бгаву, тим самим досягаючи ступеня, який передує любові до Бога.
Rūpa Gosvāmī velice pěkně vysvětluje v Bhakti-rasāmṛta-sindhu, jak se této bhāvy, předběžného stadia lásky k Bohu, dosahuje. Říká, že člověk musí nejdříve ze všeho rozvinout víru (śraddhayānvitaḥ). Víru získá ovládáním smyslů — buď jógovým postupem, dodržováním pravidel a předpisů a nácvikem předepsaných sedů, nebo tím, že se přímo zaměstná bhakti-yogou, jak je doporučeno v minulém verši. První a nejdůležitější z devíti různých částí bhakti-yogy je zpívat a naslouchat o Pánu. To je rovněž uvedeno zde. Mat-kathā-śravaṇena ca. Člověk může dojít na úroveň víry dodržováním pravidel a předpisů jógového systému a stejného cíle může dosáhnout jednoduše opěvováním transcendentálních činností Pána a nasloucháním o nich. Významné je slovo ca. Bhakti-yoga je přímá metoda a druhá metoda je nepřímá. Pokud však někdo použije nepřímou metodu, ani tehdy nebude úspěšný, dokud se nezačne plně věnovat přímému postupu — naslouchání o slávě Pána a jejímu opěvování. Proto je zde použité slovo satyena. Śrīdhara Svāmī v této souvislosti komentuje, že satyena znamená niṣkapaṭena, “bez podvádění”. Impersonalisté jsou podvodníci. Někdy předstírají, že vykonávají oddanou službu, ale jejich konečným cílem je splynout s Nejvyšším. To je podvádění, kapaṭa. Bhāgavatam takové podvádění nedovoluje. Na začátku Śrīmad-Bhāgavatamu je jasně řečeno: paramo nirmatsarāṇām — “Toto pojednání, Śrīmad-Bhāgavatam, je určené pro ty, kdo jsou zcela prosti závisti.” Zde se znovu zdůrazňuje stejná věc. Dokud člověk není dokonale věrný Nejvyšší Osobnosti Božství a nevěnuje se naslouchání o Pánovi a opěvování Jeho slávy, nemůže dosáhnout osvobození.
Рупа Ґосвамі чудово пояснює в «Бгакті-расамріта-сіндгу», як досягають бгави, початкового ступеня любові до Бога. Він каже, що насамперед треба розвинути віру (ш́раддгайа̄нвітах̣). Віру розвивають, приборкуючи чуття — або практикою йоґи, дотримуючись її приписів і вправляючись у сидячих позах, або безпосередньо вдаючись до бгакті-йоґи, як радить попередній вірш. Перший і найголовніший з дев’яти елементів бгакті-йоґи — це оспівувати Господа і слухати про Нього. Про це згадано й тут: мат-катга̄-ш́раван̣ена ча. Належну віру можна розвинути дотримуючись приписів йоґи, або тої самої мети можно досягнути просто слухаючи про трансцендентні діянння Господа й оспівуючи їх. Дуже важливим тут є слово ча. Бгакті-йоґа являє собою прямий метод, тоді як інші методи непрямі. Але навіть якщо людина вдається до непрямого методу, вона не досягає успіху доти, доки не прийде до прямого методу слухання й оспівування Господньої слави. Тому тут вжито слово сатйена. Свамі Шрідгара зазначає щодо цього, що сатйена означає нішкапат̣ена, тобто «без двоєдушності». Імперсоналісти пронизані двоєдушністю. Часом вони вдають, що виконують віддане служіння, але їхня остаточна мета полягає в тому, щоб злитися з Усевишнім. Це двоєдушність, або капата. На початку «Шрімад-Бгаґаватам» ясно сказано: парамо нірматсара̄н̣а̄м — «Наука «Шрімад-Бгаґаватам» призначена для людей, які цілковито вільні від заздрості». Те саме зазначено й тут. Якщо людина не має повної віри у Верховного Бога-Особу і не хоче слухати й оспівувати славу Господа, їй не вдасться досягнути звільнення.