Sloka 5
5
Verš
Текст
prasaktam asatāṁ pathi
bhakti-yogena tīvreṇa
viraktyā ca nayed vaśam
прасактам асата̄м̇ патгі
бгакті-йоґена тіврен̣а
вірактйа̄ ча найед ваш́ам
Synonyma
Послівний переклад
атах̣ ева — тоі; ш́анаіх̣ — поступово; чіттам — розум, свідомість; прасактам — прив’язаний; асата̄м — матеріальних насолод; патгі — на шлях; бгакті-йоґена — відданим служінням; тіврен̣а — дуже серйозним; вірактйа̄ — без прив’язаності; ча — і; найет — повинен привести; ваш́ам — в покору.
Překlad
Переклад
Je povinností každé podmíněné duše velice vážně zaměstnat své znečištěné vědomí, které je nyní připoutané k hmotnému požitku, oddanou službou bez ulpívání. Takto získá plnou vládu nad svou myslí a vědomím.
Обов’язок кожної зумовленої душі — скерувати свою осквернену свідомість, що тепер прив’язана до матеріальної насолоди, на якнайсерйозніше віддане служіння в дусі відреченості. Так вона зможе повністю підпорядкувати собі розум і свідомість.
Význam
Коментар
V tomto verši je velice pěkně vysvětlen postup osvobození. Příčinou podmínění živé bytosti hmotnou přírodou je, že se považuje za poživatele, vlastníka či přítele všech živých bytostí. Toto nesprávné uvažování je výsledkem rozjímání o smyslovém požitku. Když se někdo považuje za nejlepšího přítele svých krajanů, společnosti nebo celého lidstva a věnuje se různým vlasteneckým, dobročinným a lidumilným činnostem, to vše pouze znamená, že se příliš soustředí na smyslový požitek. Takzvaný vůdce národa nebo humanista neslouží každému — slouží pouze svým smyslům. Taková je skutečnost. Podmíněná duše to však nechápe, protože je zmatena vlivem hmotné přírody. Proto se v tomto verši doporučuje velice vážně se zapojit do oddané služby Pánu. To znamená, že si člověk nemá myslet, že je vlastníkem, příznivcem, přítelem nebo poživatelem. Má si být vždy vědom toho, že skutečným poživatelem je Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství. To je základní zásada bhakti-yogy. Člověk musí být pevně přesvědčen o těchto třech věcech: vždy by měl vědět, že Kṛṣṇa je vlastník, Kṛṣṇa je poživatel a Kṛṣṇa je přítel. Nejenže by měl tyto skutečnosti chápat sám, ale měl by se o nich také snažit přesvědčit ostatní a šířit vědomí Kṛṣṇy.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш чудово описує шлях до звільнення. Причина зумовленості матеріальною природою полягає в тому, що істота вважає себе за власника, володаря насолоди і друга всіх живих істот. Ці хибні уявлення виникають через медитацію на чуттєву насолоду. Коли людина вважає себе за найліпшого друга своїх співвітчизників, суспільства чи всього людства, і вдається до патріотичної, доброчинної чи альтруїстичної діяльності, вона просто думає про задоволення чуттів. Так званий вождь нації чи гуманіст служить не людям, а своїм чуттям. Така реальність. Але зумовлена душа не розуміє цього, тому що її вводять в оману чари матеріальної природи. Тому це вірш радить якнайсерйозніше присвятити себе на віддане служіння Господу. Це означає, що не треба вважати себе власником, доброчинцем, другом чи тим, хто насолоджується. Треба завжди усвідомлювати, що по-справжньому може насолоджуватися тільки Крішна, Верховний Бог-Особа. В цьому полягає основа бгакті-йоґи. Треба бути твердо переконаним у трьох засадах: треба завжди пам’ятати, що Крішна владика всього сущого, Крішна всім насолоджується і Крішна — друг усіх істот. Треба не лише добре усвідомити ці засади самому, але й намагатися переконати в них інших людей, поширюючи свідомість Крішни.
Když se člověk vážně zaměstná oddanou službou Pánu, přirozeně zmizí jeho sklon falešně se prohlašovat za pána hmotné přírody. Tato odpoutanost se nazývá vairāgya. Místo aby byl pohroužen do takzvaného panování hmotě, jedná ve vědomí Kṛṣṇy. To je způsob ovládnutí vědomí. Nutným předpokladem pro vykonávání yogy je ovládnout smysly. Yoga indriya-saṁyamaḥ. Jelikož smysly jsou neustále aktivní, jejich činnosti je nutné zapojit do oddané služby — není možné tyto činnosti ukončit. Chce-li člověk uměle ukončit činnosti smyslů, jeho pokus bude neúspěšný. I velký yogī Viśvāmitra, který se snažil ovládnout smysly jógovou metodou, padl za oběť kráse Menaky. Takových příkladů je mnoho. Dokud člověk svoji mysl a vědomí plně nezaměstná oddanou službou, jeho mysli se mohou kdykoliv zmocnit touhy po smyslovém požitku.
Коли людина серйозно присвячує себе на служіння Господу, в неї природно зникає схильність претендувати на становище владики матеріальної природи. Така відреченість називається вайраґ’я. Замість того, щоб з головою поринати в марні спроби панувати над матерією, така людина присвячує себе розвитку свідомості Крішни, тим самим приборкуючи свою свідомість. Практика йоґи вимагає приборкати чуття — йоґа індрійа-сам̇йамах̣. Але чуття завжди шукають діяльності, тому їхню діяльність треба скерувати на віддане служіння; зупинити їхню діяльність неможливо. На того, хто намагається штучно зупинити діяльність чуттів, чекає поразка. Навіть великий йоґ Вішвамітра, що намагався приборкати чуття засобами йоґи, впав жертвою чар Менаки. Таких прикладів існує багато. Поки людина повністю залучить свій розум і свідомість до відданого служіння, залишається загроза того, що розум захоплять бажання чуттєвого задоволення.
Jeden bod uvedený v tomto verši je velice významný. Je zde řečeno: prasaktam asatāṁ pathi — mysl vždy přitahuje asat, dočasná hmotná existence. Zvykli jsme si na svoji připoutanost k dočasné hmotné přírodě, jelikož jsme s ní ve styku od nepaměti. Mysl je třeba upřít na věčné lotosové nohy Nejvyššího Pána. Sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayoḥ. Člověk musí upřít svoji mysl na lotosové nohy Kṛṣṇy, a pak bude vše příznivé. Proto se v tomto verši zdůrazňuje vážné vykonávání bhakti-yogy.
Цей вірш вказує на один дуже важливий момент. Тут сказано: прасактам асата̄м̇ патгі — розум завжди приваблюється до асат, тимчасового матеріального буття. Ми пов’язані з матеріальної природою з непам’ятних часів і тому звикли відчувати прив’язаність до тимчасової матеріальної природи. Треба зосередити свій розум на вічних лотосових стопах Верховного Господа — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣. Свій розум треба зосередити на лотосових стопах Крішни, і тоді все стане дуже сприятливим. Так цей вірш підкреслює важливість бгакті-йоґи.