Sloka 8
8
Verš
Текст
kāraṇaṁ prakṛtiṁ viduḥ
bhoktṛtve sukha-duḥkhānāṁ
puruṣaṁ prakṛteḥ param
ка̄ран̣ам̇ пракр̣тім̇ відух̣
бгоктр̣тве сукга-дух̣кга̄на̄м̇
пурушам̇ пракр̣тех̣ парам
Synonyma
Послівний переклад
ка̄рйа — щодо тіла; ка̄ран̣а — чуттів; картр̣тве — півбогів; ка̄ран̣ам — причина; пракр̣тім — матеріальна природа; відух̣ — вчені розуміють; бгоктр̣тве — щодо відчуття; сукга — щастя; дух̣кга̄на̄м — і нещастя; пурушам — духовна душа; пракр̣тех̣ — до матеріальної природи; парам — трансцендентна.
Překlad
Переклад
Příčinou hmotného těla a smyslů podmíněné duše a vládnoucích božstev smyslů, polobohů, je hmotná příroda. Tak to chápou učení lidé. Pocity štěstí a neštěstí si způsobuje samotná duše, která je jinak svou povahou transcendentální.
Причина матеріального тіла та чуттів зумовленої душі, а також півбогів, які виконують роль панівних божеств її чуттів, — це матеріальна природа. Так це розуміють мудреці. А причина почуттів щастя і нещастя — це сама духовна душа, трансцендентна за природою.
Význam
Коментар
V Bhagavad-gītě je řečeno, že když Pán sestupuje do tohoto hmotného světa, přichází jako osoba prostřednictvím Své vlastní energie, ātma-māyi. Žádná vyšší energie ho nenutí. Přichází z vlastního rozhodnutí a to je možné nazvat Jeho zábavou, līlou. Zde je však jasně řečeno, že podmíněná duše je k tomu, aby přijala určitý druh těla a smyslů, nucena třemi kvalitami hmotné přírody. Toto tělo nezískává na základě své vlastní volby. Podmíněná duše nemá na vybranou — musí přijmout určitý druh těla podle své karmy. Co se však týče tělesných reakcí, které cítí ve štěstí a v neštěstí, jejich příčinou je ona samotná. Jestliže si to duše přeje, může změnit svůj podmíněný život, který je plný dualit, tím, že se rozhodne sloužit Kṛṣṇovi. Živá bytost je příčinou svého utrpení, ale může být také příčinou svého věčného štěstí. Chce-li se zaměstnat ve vědomí Kṛṣṇy, dostane vhodné tělo od vnitřní, duchovní energie Pána, a chce-li uspokojovat své smysly, dostane hmotné tělo. Má tedy svobodnou volbu mezi duchovním a hmotným tělem, ale jakmile jednou nějaké tělo přijme, musí si vychutnat nebo vytrpět důsledky. Māyāvādský filozof tvrdí, že když živá bytost přijme tělo prasete, je to její zábava. S touto teorií však nemůžeme souhlasit, protože slovo “zábava” se vztahuje na dobrovolné přijetí něčeho za účelem požitku. Tato interpretace je tedy velice klamná. Je-li něco vynucené utrpení, není to zábava. Zábavy Pána a přijímání karmických reakcí živé bytosti nejsou na stejné úrovni.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Господь, сходячи до матеріального світу, приходить власною особою за допомогою Своєї енерґії, атма-майі. Його не примушує до цього жодна вища за Нього енерґія. Він приходить з власної волі, і тому Його прихід можна назвати розвагою, або лілою. Але тут чітко сказано, що зумовлена душа примушена приймати те чи інше тіло й чуття, які визначають три ґуни матеріальної природи. Жива істота не владна вибирати собі тіло сама. Іншими словами, зумовлена душа не має вільного вибору, вона змушена приймати певне тіло згідно зі своєю кармою. Але коли йдеться про почуття, які тіло породжує внаслідок тих чи інших дій і які проявляються у формі щастя та нещастя, то причиною цих почуттів є сама духовна душа. Забажавши цього, духовна душа може змінити це зумовлене життя у світі двоїстості, обравши шлях служіння Крішні. Жива істота сама є причиною своїх страждань, але вона може також стати причиною свого вічного щастя. Коли в неї виникає бажання присвятити себе свідомості Крішни, внутрішня енерґія, духовна енерґія Господа, дарує їй відповідне тіло, а коли вона бажає задовольняти свої чуття, вона отримує матеріальне тіло. Душа має свободу вибору — обрати духовне тіло чи матеріальне тіло, але коли вона обрала те чи інше тіло, їй доводиться насолоджуватися чи страждати згідно зі своїм вибором. Філософи-майаваді намагаються довести, що жива істота, обираючи тіло свині, насолоджується своїми розвагами в ньому. Однак ця теорія не має підстав, тому що слово «розвага» містить у собі поняття добровільної згоди на ті чи інші дії, які дають насолоду. Тому теорія майаваді вищою мірою облудна. Коли істота вимушено страждає, це не розвага. Коли Господь розважається своїми іграми, це не можна ставити на один рівень з діями живої істоти, що примушена пожинати кармічні результати своїх дій.