Sloka 31
31
Verš
Текст
kriyā-jñāna-vibhāgaśaḥ
prāṇasya hi kriyā-śaktir
buddher vijñāna-śaktitā
крійа̄-джн̃а̄на-вібга̄ґаш́ах̣
пра̄н̣асйа хі крійа̄-ш́актір
буддгер віджн̃а̄на-ш́актіта̄
Synonyma
Послівний переклад
таіджаса̄ні — породжені з егоїзму в ґуні пристрасті; індрійа̄н̣і — чуття; ева — певно; крійа̄ — дія; джн̃а̄на — знання; вібга̄ґаш́ах̣ — відповідно; пра̄н̣асйа — життєвої енерґії; хі — справді; крійа̄-ш́актіх̣ — діяльні чуття; буддгех̣ — інтелекту; віджн̃а̄на-ш́актіта̄ — чуття, які отримують інформацію.
Překlad
Переклад
Falešné ego v kvalitě vášně vytváří dva druhy smyslů — poznávací a činné. Činné smysly závisejí na životní energii a poznávací smysly závisejí na inteligenci.
Егоїзм в ґуні пристрасті породжує два типи чуттів: чуття, які збирають інформацію, і чуття, призначені для дії. Діяльні чуття пов’язані з життєвою енерґією, а пізнавальні чуття — з інтелектом.
Význam
Коментар
V předchozích verších bylo vysvětleno, že mysl je výtvorem falešného ega v kvalitě dobra a její úlohou je přijímání a odmítání v závislosti na touze. Zde je však řečeno, že inteligence je výtvorem falešného ega v kvalitě vášně. To je rozdíl mezi myslí a inteligencí — mysl pochází z ega v kvalitě dobra a inteligence z ega v kvalitě vášně. Velice důležitou součástí mysli je touha něco přijímat a něco odmítat. Mysl je výtvorem kvality dobra, a je-li tedy upřena na Pána mysli, Aniruddhu, může se dostat na úroveň vědomí Kṛṣṇy. Narottama dāsa Ṭhākura řekl, že máme neustálé touhy a nelze je ukončit. Zaměříme-li je však na potěšení Nejvyšší Osobnosti Božství, dosáhneme dokonalosti života. Zaměřují-li se touhy na panování hmotné přírodě, jsou znečištěné hmotou. Touhy je nutné očistit. Na počátku musí očištění probíhat pod vedením duchovního mistra, neboť duchovní mistr ví, jak žákovy touhy zapojit do vědomí Kṛṣṇy. Co se týče inteligence, je zde jasně řečeno, že je výtvorem falešného ega v kvalitě vášně. Praxí se člověk dostane na úroveň kvality dobra, a když svoji mysl odevzdá neboli zaměří na Nejvyšší Osobnost Božství, stane se z něho veliká osobnost, mahātmā. V Bhagavad-gītě je jasně řečeno: sa mahātmā sudurlabhaḥ — “Taková velká duše je velmi vzácná.”
ПОЯСНЕННЯ: У попередніх віршах пояснено, що розум — це породження его в ґуні добра і його функції полягають в тому, щоб, залежно від бажань істоти, все приймати і відкидати. Натомість інтелект, як тут сказано, — це породження ґуни пристрасті. В цьому полягає відмінність між розумом та інтелектом: розум постав з егоїзму в ґуні добра, а інтелект постав з егоїзму в ґуні пристрасті. Бажання щось прийняти і щось відкинути становить дуже важливу функцію розуму. Розум постав з ґуни добра і тому, якщо його зосередити на володарі розуму, Господі Аніруддзі, він змінюється, піднімаючись до свідомості Крішни. Нароттама даса Тгакура каже, що ми завжди маємо бажання, їх неможливо позбутися. Але якщо нам вдасться перенести свої бажання на іншу ціль — ціль задовольнити Верховного Бога-Особу, ми досягнемо досконалості життя. Коли бажання скеровані на матеріальну ціль, пов’язану з пануванням над матеріальною природою, воно стає матеріально оскверненим. Бажання потрібно очистити. Починати треба з виконання вказівок духовного вчителя, тому що духовний вчитель знає, як перенести бажання учня на свідомість Крішни. Що ж стосується інтелекту, то тут чітко сказано, що він постає з егоїзму в ґуні пристрасті. Практика людині дає змогу піднятися до рівня ґуни добра, і тоді, віддавши свій розум Верховному Богові-Особі, тобто зосередивши його на Господі, людина стає махатмою, дуже піднесеною особистістю. У «Бгаґавад-ґіті» сказано: са маха̄тма̄ судурлабгах̣ — «Така велика душа трапляється дуже рідко».
Z tohoto verše je zřejmé, že oba druhy smyslů, poznávací i činné, jsou výtvory falešného ega v kvalitě vášně. A jelikož obojí smyslové orgány potřebují energii, ze stejného zdroje vzniká také životní energie. Proto také můžeme pozorovat, že velice vášniví lidé dosahují velmi rychle hmotných úspěchů. Védská písma doporučují, že chceme-li někoho podporovat v hmotném rozvoji, máme podporovat také jeho sexuální život. Je přirozené, že lidé holdující sexu jsou zároveň hmotně pokročilí, protože sex a vášnivý život představují hybnou sílu hmotného rozvoje civilizace. Pro ty, kdo chtějí dělat duchovní pokrok, kvalita vášně prakticky neexistuje. Převažuje u nich pouze kvalita dobra. Vidíme, že ti, kdo se věnují vědomí Kṛṣṇy, jsou po hmotné stránce chudí, ale každý, kdo má oči, vidí, kdo je větší. Oddaný ve vědomí Kṛṣṇy sice vypadá po hmotné stránce chudý, ale skutečně chudý je neoddaný, který se o vědomí Kṛṣṇy nezajímá a se svým hmotným vlastnictvím vypadá velice šťastný. Lidé zaslepení hmotným vědomím jsou velice inteligentní co se týče zlepšování hmotného pohodlí, ale vůbec nechápou duši a duchovní život. Proto chce-li někdo pokročit v duchovním životě, musí se vrátit zpět na úroveň očištěné touhy, touhy po oddané službě. Jak je řečeno v Nārada-pañcarātře, služba Pánu se smysly očištěnými ve vědomí Kṛṣṇy představuje čistou oddanost.
Як видно з цього вірша, обидва типи чуттів, як пізнавальні, так і діяльні, постають з егоїзму в ґуні пристрасті. А що органи дії і чуття для збору інформації потребують енерґії, життєва енерґія також постає з егоїзму в ґуні пристрасті. Отож, ми бачимо на практиці, що пристрасні люди швидко поліпшують своє матеріальне становище. Ведичні писання вказують, що для того, щоб надихнути людину на створення і придбання матеріальних багатств, треба також заохотити її до статевого життя. Ми бачимо, що люди, прив’язані до статевого життя, природним чином досягають також матеріальних успіхів, бо секс і пристрасть являють собою рушійну силу матеріального проґресу. Натомість ті, хто прагне духовного проґресу, майже цілковито уникають ґуни пристрасті. Вони перебувають переважно в ґуні добра. Можна побачити, що люди, які присвячують себе свідомості Крішни, не мають матеріальних статків, але, хто має очі, побачить, де істинна велич. Людина в свідомості Крішни, навіть якщо здається, що вона матеріально бідна, зовсім не є злидарем, справжній злидар той, хто не має смаку до свідомості Крішни і зовні дуже щасливий своїми матеріальними статками. Занурені в матеріальну свідомість люди дуже кмітливі, коли йдеться про винаходи, які поліпшують матеріальний комфорт, але в них не має доступу до знання про духовну душу й духовне життя. Отож кожен, хто хоче розвиватися духовно, повинен повернутися на рівень чистих бажань, бажань виконувати віддане служіння. Як сказано в «Нарада-панчаратрі», коли людина служить Господу очищеними в свідомості Крішни чуттями, це називається чиста відданість.