Skip to main content

Sloka 27

27

Verš

Текст

vaikārikād vikurvāṇān
manas-tattvam ajāyata
yat-saṅkalpa-vikalpābhyāṁ
vartate kāma-sambhavaḥ
ваіка̄ріка̄д вікурва̄н̣а̄н
манас-таттвам аджа̄йата
йат-сан̇калпа-вікалпа̄бгйа̄м̇
вартате ка̄ма-самбгавах̣

Synonyma

Послівний переклад

vaikārikāt — z falešného ega v kvalitě dobra; vikurvāṇāt — procházejícího přeměnou; manaḥ — mysl; tattvam — princip; ajāyata — vyvinul se; yat — jejíž; saṅkalpa — myšlenky; vikalpābhyām — a úvahami; vartate — stane se; kāma-sambhavaḥ — vznik touhy.

ваіка̄ріка̄т  —  з оманного его в ґуні добра; вікурва̄н̣а̄т  —  з перетворення; манах̣  —  розум; таттвам  —  начало; аджа̄йата  —  розвинулося; йат  —  чиї; сан̇калпа  —  думки; вікалпа̄бгйа̄м  —  і роздуми; вартате  —  відбувається; ка̄ма-самбгавах̣  —  виникнення бажання.

Překlad

Переклад

Falešné ego v kvalitě dobra prodělává další přeměnu. Vyvíjí se z něho mysl, jejíž myšlenky a úvahy jsou původem touhy.

Оманне его в ґуні добра, трансформуючись, породжує розум, чиї думки і вагання породжують бажання.

Význam

Коментар

Příznaky mysli jsou přijímání a odmítání, způsobené různými touhami. Toužíme po tom, co je pro náš smyslový požitek příznivé, a odmítáme to, co pro něj příznivé není. Hmotná mysl není stálá, ale lze ji ustálit činnostmi ve vědomí Kṛṣṇy. Dokud je mysl na hmotné úrovni, je přelétavá a všechno její přijímání a odmítání je asat, dočasné. Je řečeno, že ten, jehož mysl není ustálená ve vědomí Kṛṣṇy, musí balancovat mezi přijímáním a odmítáním. Bez ohledu na své akademické vzdělání bude pouze přijímat a odmítat a nikdy nebude schopen upřít svoji mysl na určitý předmět, dokud se neustálí ve vědomí Kṛṣṇy.

ПОЯСНЕННЯ: Властивості розуму    —    це приймати й відкидати, залежно від тих чи інших бажань. Ми бажаємо те, що допомагає задовольняти чуття, і відкидаємо те, що заважає задовольняти чуття. Матеріальний розум дуже мінливий, але той самий розум можна зосередити, залучивши його до діяльності у свідомості Крішни. Інакше, поки розум залишається на матеріальному рівні, він завжди ширятиме від одної речі до іншої, і все, що він прийматиме чи відкидатиме, буде асат, тимчасове. Писання стверджують, що розум людей, чий розум не зосереджений на свідомості Крішни, не може не вагатися, знову й знову приймаючи та відкидаючи ті чи інші речі. Хоч би яку освіту й підготовку людина мала, не зосередившись на свідомості Крішни, вона просто постійно прийматиме й відкидатиме і не матиме змоги присвятити свій розум чомусь одному.