Skip to main content

Sloka 44

44

Verš

Текст

etāvān eva loke ’smin
puṁsāṁ niḥśreyasodayaḥ
tīvreṇa bhakti-yogena
mano mayy arpitaṁ sthiram
ета̄ва̄н ева локе ’смін
пум̇са̄м̇ ніх̣ш́рейасодайах̣
тіврен̣а бгакті-йоґена
мано майй арпітам̇ стгірам

Synonyma

Послівний переклад

etāvān eva — jedině když; loke asmin — v tomto světě; puṁsām — lidí; niḥśreyasa — nejvyšší dokonalost života; udayaḥ — dosažení; tīvreṇa — intenzivní; bhakti-yogena — oddanou službou; manaḥ — mysl; mayi — na Mě; arpitam — upřená; sthiram — stálá.

ета̄ва̄н ева  —  настільки; локе асмін  —  в цьому світі; пум̇са̄м  —  людей; ніх̣ш́рейаса  —  найвищої досконалості життя; удайах̣  —  досягнення; тіврен̣а  —  інтенсивною; бгакті-йоґена  —  практикою відданого служіння; манах̣  —  розум; майі  —  на Мені; арпітам  —  зосереджений; стгірам  —  непохитний.

Překlad

Переклад

Proto se ti, jejichž mysl je upřená na Pána, věnují intenzivní oddané službě. To je jediný způsob, jak dosáhnout nejvyšší dokonalosti života.

Тому люди, чий розум зосереджений на Господі, присвячують себе інтенсивній практиці відданого служіння. Це єдиний спосіб досягнути найвищої досконалості життя.

Význam

Коментар

Zde jsou významná slova mano mayy arpitam, která znamenají “mysl upřená na Mě”. Člověk má upřít svoji mysl na lotosové nohy Kṛṣṇy nebo Jeho inkarnace. Být ustálený v této volnosti je cesta osvobození. Příkladem je Mahārāja Ambarīṣa. Mysl upíral na lotosové nohy Pána, mluvil jen o zábavách Pána, čichal pouze ke květům a lístkům tulasī obětovaným Pánu, chodil jedině do chrámu Pána, své ruce zaměstnával čištěním chrámu, jazykem ochutnával pokrmy obětované Pánu a ušima naslouchal o vznešených zábavách Pána. Takto byly zaměstnané všechny jeho smysly. Nejprve je třeba velice ustáleně a přirozeně soustředit mysl na lotosové nohy Pána. Mysl je pánem smyslů, a když je zaměstnaná, budou zaměstnané i všechny smysly. To je bhakti-yoga. Yoga znamená ovládat smysly. Smysly není možné v pravém slova smyslu ovládnout — jsou neustále vzrušené. Je to stejné jako s dětmi — na jak dlouho je můžete donutit, aby seděly v klidu? To není možné. I Arjuna řekl: cañcalaṁ hi manaḥ kṛṣṇa — “Mysl je neustále vzrušená.” Nejlepším postupem je upřít mysl na lotosové nohy Pána. Mano mayy arpitaṁ sthiram. Se vší vážností se zaměstnávat ve vědomí Kṛṣṇy je nejvyšší úroveň dokonalosti. Všechny činnosti ve vědomí Kṛṣṇy jsou na nejdokonalejší úrovni lidského života.

ПОЯСНЕННЯ: Треба відзначити тут слова мано майй арпітам, що означають «зосередивши розум на Мені». Треба зосередити розум на Крішні чи на якомусь Його втіленні. Непохитна зосередженість на Крішні    —    це шлях до звільнення. Прикладом цього є Амбаріша Махараджа. Свій розум він зосередив на лотосових стопах Господа, він розмовляв тільки про Господні розваги, вдихав тільки пахощі квітів і туласі, піднесених Господу, ходив тільки до храму Господа, свої руки використовував для того, щоб прибирати храм, язиком куштував страви, запропоновані Господу, а вухами слухав про чудові ігри Господа. Так він використав усі свої чуття. Насамперед треба зосередити на лотосових стопах Господа розум. Ця зосередженість повинна бути природна і непохитна. Розум керує всіма чуттями, і тому, коли розум занурюється в якусь діяльність, всі чуття також ідуть за ним. В цьому полягає засада бгакті-йоґи. Суть йоґи    —    це приборкати чуття. Чуття неможливо приборкати в повному розумінні цього слова, тому що вони не зупиняють своєї діяльності ні на мить. Вони подібні до дитини    —    чи на довго можна примусити її сидіти, не рухаючись? Дитину неможливо зупинити ні на хвилину. Навіть Арджуна сказав: чан̃чалам̇ хі манах̣ кр̣шн̣а    —    «Розум завжди неспокійний». Найліпший вихід полягає в тому, щоб зосередити розум на лотосових стопах Господа. Мано майй арпітам̇ стгірам. Якщо людина серйозно присвячує себе свідомості Крішни, це найвища досконалість життя. Уся діяльність у свідомості Крішни відбувається на найвищому рівні досконалості.

Takto končí Bhaktivedantovy výklady k dvacáté páté kapitole třetího zpěvu Śrīmad-Bhāgavatamu, nazvané “Sláva oddané služby”.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцять п’ятої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Слава відданого служіння».