Sloka 2
2
Verš
Текст
prātar-āśāya yācitaḥ
tan naicchad racayan yasya
saparyāṁ bāla-līlayā
пра̄тар-а̄ш́а̄йа йа̄чітах̣
тан наіччгад рачайан йасйа
сапарйа̄м̇ ба̄ла-лілайа̄
Synonyma
Послівний переклад
йах̣ — той, хто; пан̃ча — п’яти; ха̄йанах̣ — років; ма̄тра̄ — його мати; пра̄тах̣-а̄ш́а̄йа — снідати; йа̄чітах̣ — кликала; тат — цей; на — не; аіччгат — любив; рачайан — гра; йасйа — чия; сапарйа̄м — служіння; ба̄ла-лілайа̄ — у дитинстві.
Překlad
Переклад
Už ve svém dětství, ve věku pěti let, byl Uddhava tak pohroužený do služby Pánu Kṛṣṇovi, že když ho matka volala ke snídani, nechtěl jít.
Він [Уддгава] ще навіть п’ятирічною дитиною настільки поринав у служіння Господу Крішні, що, коли мати кликала його снідати, він не хотів іти.
Význam
Коментар
Uddhava byl oddaný Pána Kṛṣṇy neboli nitya-siddha, osvobozená duše, od samotného narození. Měl přirozený sklon sloužit Pánu Kṛṣṇovi již v dětství. Hrál si s loutkami představujícími Kṛṣṇu a sloužil jim tak, že je strojil, nabízel jim pokrmy a uctíval je. Tak byl neustále pohroužen do hry na úrovni transcendentální realizace. To jsou známky věčně osvobozené duše. Každá věčně osvobozená duše je Pánův oddaný, který na Něho nikdy nezapomíná. Lidský život je určen k oživení našeho věčného vztahu k Pánu a všechny náboženské zásady slouží k probuzení tohoto dřímajícího instinktu živé bytosti. Čím dříve k tomuto probuzení dojde, tím rychleji je naplněné poslání lidského života. V dobré rodině oddaných dostává dítě příležitost sloužit Pánu mnoha způsoby. V takových osvícených rodinách se rodí duše, které jsou již pokročilé v oddané službě. To je potvrzeno v Bhagavad-gītě (6.41): śucīnāṁ śrīmatāṁ gehe yoga-bhraṣṭo 'bhijāyate. I když oddaný poklesne, má možnost se narodit v rodině dobře postaveného brāhmaṇy nebo zámožného obchodníka. V obou případech jsou dobré podmínky pro automatické oživení vědomí Boha, neboť zvláště v těchto rodinách se pravidelně provádí uctívání Pána Kṛṣṇy (arcanā) a dítě je může napodobovat.
ПОЯСНЕННЯ: Уддгава від самої появи на світ був природжений відданий Господа Крішни. Він був ніт’я-сіддга, або звільнена душа. Йдучи за своїм природним потягом, він служив Господу Крішні з самого дитинства. Його ляльками були фігурки Господа Крішни, які він вдягав, годував і яким він поклонявся. Таким чином він був завжди занурений у трансцендентну свідомість. Такі ознаки вічно звільненої душі. Вічно звільнена душа — це відданий Господа, який ніколи Його не забуває. Людина живе для того, щоб відродити свої вічні стосунки з Господом. Всі релігійні приписи покликані пробудити бажання служити Господу, яке дрімає в кожній істоті. Чим швидше настає це пробудження, тим швидше людина досягає мети свого життя. Дитина, якій пощастило народитися в родині хороших відданих, з ранніх років має багато можливостей служити Господу, тому душа, яка вже досягнула високого рівня у відданому служіння, дістає нагоду з’явитися на світ у такій праведній сім’ї. Це каже і «Бгаґавад-ґіта» (6.41): ш́учіна̄м̇ ш́рімата̄м̇ ґехе йоґа-бграшт̣о ’бгіджа̄йате — навіть впалий відданий дістає можливість народитись у сім’ї або шляхетного брахмани, або заможного комерсанта. Вже саме народження в таких сім’ях дає хорошу можливість відродити свідомість Бога, бо в таких родинах реґулярно поклоняються Господу Крішні і дитина може наслідувати ці обряди, що мають назву арчана.
Chrámové uctívání, ve kterém začátečníci dostávají příležitost naučit se oddaně sloužit Pánu, je pāñcarātrikī metodou pro přípravu kandidátů oddané služby. Mahārāja Parīkṣit si také v dětství hrával s loutkami Kṛṣṇy. V Indii dodnes dostávají děti v dobrých rodinách na hraní loutky Pána Rāmy a Kṛṣṇy a někdy také loutky polobohů, aby vyvíjely svůj služebnický postoj k Pánu. Milostí Pána jsme i my dostali od našich rodičů tuto příležitost, na které byl založen začátek našeho života.
Система панчаратріки рекомендує як основний метод виховання храмове поклоніння, за допомогою якого неофіт вчиться віддано служити Господу. Махараджа Парікшит в дитинстві також грався фігурками Крішни. В Індії в добропорядних сім’ях і нині дітям дають фігурки Господа Крішни чи Рами, чи іноді півбогів, щоб діти розвивали бажання служити Господу. З милості Господа наші батьки також дали нам таку можливість, і наше життя з самого початку було нерозривно пов’язане з служінням Господу.