Sloka 31
31
Verš
Текст
evaṁ hiraṇyākṣam asahya-vikramaṁ
sa sādayitvā harir ādi-sūkaraḥ
jagāma lokaṁ svam akhaṇḍitotsavaṁ
samīḍitaḥ puṣkara-viṣṭarādibhiḥ
евам̇ хіран̣йа̄кшам асахйа-вікрамам̇
са са̄дайітва̄ харір а̄ді-сӯкарах̣
джаґа̄ма локам̇ свам акган̣д̣ітотсавам̇
самід̣ітах̣ пушкара-вішт̣ара̄дібгіх̣
Synonyma
Послівний переклад
maitreyaḥ uvāca — Śrī Maitreya řekl; evam — takto; hiraṇyākṣam — Hiraṇyākṣu; asahya-vikramam — velice mocného; saḥ — Pán; sādayitvā — jakmile zabil; hariḥ — Nejvyšší Osobnost Božství; ādi-sūkaraḥ — původ kančího životního druhu; jagāma — vrátil se; lokam — do Svého sídla; svam — vlastního; akhaṇḍita — nepřetržitá; utsavam — slavnost; samīḍitaḥ — opěvován; puṣkara-viṣṭara — lotosový trůn (Pánem Brahmou, který sedí na lotosu); ādibhiḥ — a dalšími.
маітрейах̣ ува̄ча — Шрі Майтрея сказав; евам — так; хіран̣йа̄кшам — Хіран’якшу; асахйа-вікрамам — надзвичайно могутнього; сах̣ — Господь; са̄дайітва̄ — вбивши; харіх̣ — Верховний Бог-Особа; а̄ді-сӯкарах̣ — пращур роду вепрів; джаґа̄ма — повернувся; локам — до Своєї обителі; свам — власної; акган̣д̣іта — безперервне; утсавам — свято; самід̣ітах̣ — уславлений; пушкара-вішт̣ара — лотосове сидіння (Господом Брахмою, що сидить на лотосі); а̄дібгіх̣ — та іншими.
Překlad
Переклад
Śrī Maitreya pokračoval: Jakmile Nejvyšší Pán Hari, původ kančího životního druhu, zabil hrozného démona Hiraṇyākṣu, vrátil se do Svého sídla, kde neustále probíhá nepřetržitá slavnost. Všichni polobozi v čele s Brahmou Pána opěvovali.
Шрі Майтрея вів далі: Вбивши могутнього і грізного демона Хіран’якшу, Верховний Господь Харі, пращур роду вепрів, повернувся до Своєї обителі, де панує безперервне свято. Всі півбоги на чолі з Брахмою стали підносити Господу хвалу.
Význam
Коментар
O Pánu se zde mluví jako o původu kančího životního druhu. Jak je uvedeno ve Vedānta-sūtře (1.1.2), Absolutní Pravda je původem všeho. Z toho tedy plyne, že všech 8 400 000 druhů tělesných podob pochází z Pána, který je za všech okolností ādi neboli počátkem. V Bhagavad-gītě Arjuna oslovuje Pána slovem ādyam, které znamená původní. Také v Brahma-saṁhitě je Pán oslovován jako ādi-puruṣam, původní osoba. Navíc v Bhagavad-gītě (10.8) Pán Sám o Sobě prohlašuje: mattaḥ sarvaṁ pravartate — “Ze Mě všechno pochází.”
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш називає Господа предком роду вепрів. Як сказано у «Веданта-сутрі» (1.1.2), Абсолютна Істина — це джерело всього сущого. З цього випливає, що всі 8 400 000 форм життя беруть початок від Господа. Господь завжди і для всіх є а̄ді, першоджерело. У «Бгаґавад-ґіті» Арджуна звертається до Господа як до а̄дйам, первинної істоти. У «Брахма-самхіті» Господа названо а̄ді-пурушам, первинною особою. Врешті-решт, Господь Сам у «Бгаґавад-ґіті» (10.8) проголошує: маттах̣ сарвам̇ правартате — «Все походить від Мене».
V dané situaci Pán přijal podobu kance, aby zabil démona Hiraṇyākṣu a vyzdvihl Zemi z oceánu Garbha. Tak se stal ādi-sūkarou, původním kancem. V hmotném světě se kanec nebo prase považují za něco velice odporného, ale ādi-sūkara, Nejvyšší Osobnost Božství, nebyl pokládán za obyčejného kance. I Pán Brahmā a další polobozi opěvovali Pánovu kančí podobu.
В даному випадку прибрав подобу вепра для того, щоб убити демона Хіран’якшу і підняти Землю з океану Ґарбга. Таким чином Він став а̄ді-сӯкарою, або первинним вепром. У матеріальному світі вепра чи свиню вважають за найгидкішу тварину, але до а̄ді-сӯкари, до Верховного Бога-Особи, ніхто не ставився як до звичайного вепра. Навіть Господь Брахма та інші півбоги прославляли Господнє втілення в образі вепра.
Tímto veršem se potvrzuje výrok z Bhagavad-gīty, že Pán přichází ze Svého transcendentálního sídla takový, jaký je, aby zabíjel darebáky a zachraňoval oddané. Tím, že zabil démona Hiraṇyākṣu, splnil Svůj slib, že bude zabíjet démony a vždy chránit polobohy v čele s Brahmou. Prohlášení, že se vrátil do Svého sídla, naznačuje, že Pán má Své vlastní trvalé transcendentální bydliště. Zároveň však oplývá všemi energiemi, a proto i když pobývá na Goloce Vṛndāvaně, je přítomný všude, stejně jako Slunce. I když má Slunce své určité místo ve vesmíru, je prostřednictvím svého světla přítomné v celém vesmíru.
Цей вірш підтверджує слова «Бгаґавад-ґіти» про те, що Господь власною особою приходить зі Своєї трансцендентної обителі, щоб убити лиходіїв і врятувати відданих. Вбивши демона Хіран’якшу, Він виконав Свою обіцянку вбивати демонів і завжди захищати півбогів на чолі з Брахмою. Слова про те, що Господь повернувся до Своєї обителі вказують на те, що Він має особисту трансцендентну оселю. Господь сповнений усіх енерґій, і тому Він присутній усюди, незважаючи на те, що завжди перебуває на Ґолоці Вріндавані, так само як Сонце, що, хоча й залишається завжди в одному певному місці всесвіту, своїм промінням присутнє скрізь.
Přestože má Pán Své sídlo, je všudypřítomný. Impersonalisté přijímají tento jeden Pánův aspekt, Jeho všudypřítomnost, ale nedokáží pochopit Jeho lokalizovanou podobu v Jeho transcendentálním sídle, kde se neustále věnuje zcela transcendentálním zábavám. V tomto verši je konkrétně použité slovo akhaṇḍitotsavam. Utsava znamená “radost”. Kdykoliv se koná nějaká činnost vyjadřující štěstí, nazývá se utsava. Utsava, která vyjadřuje úplné štěstí, neustále probíhá na Vaikuṇṭhalokách — v sídle Pána, Jehož uctívají i polobozi, jako je Brahmā, nemluvě o jiných, méně důležitých bytostech, jako jsou obyčejní lidé.
Господь має Свою обитель, але водночас Він всюдисущий. Імперсоналісти визнають тільки одни аспект Господніх якостей, Його всюдисущість, але не розуміють, що разом з тим Він перебуває в Своїй трансцендентній обителі, де Він завжди занурений у цілковито трансцендентні розваги. У цьому вірші вжито слова акган̣д̣ітотсавам. Утсава означає «насолода». Будь-яке свято, яким люди виражають свою радість, називають утсава. Утсава, або свято повного щастя, ніколи не припиняється на Вайкунтгалоці, обителі Господа, що Йому поклоняються навіть такі півбоги, як Брахма, не кажучи вже за інших, менш важливих істот, як оце люди.
Pán sestupuje ze Svého sídla do tohoto světa, a proto se nazývá avatāra, což znamená “ten, který sestupuje”. Někteří lidé to chápou tak, že slovo avatāra označuje inkarnaci, která přijímá hmotné tělo z masa a kostí, ale ve skutečnosti avatāra označuje bytost sestupující z vyšších oblastí. Pánovo sídlo se nachází daleko za hranicemi hmotného nebe a On sestupuje z této vyšší úrovně — proto se nazývá avatāra.
Господь сходить до цього світу зі Своєї обителі, і тому Його називають аватарою — «Тим, хто сходить». Іноді аватарою називають втілення, яке приймає матеріальне тіло з плоті й костей, але насправді слово аватара вказує на того, хто сходить з вищих сфер. Обитель Господа стоїть набагато вище від матеріального неба, і Він сходить у цей світ із цього вищого царства; тому Його називають аватара.