Sloka 34
34
Verš
Текст
kartuṁ prakṛṣṭam iha dhīmahi manda-dhībhyām
lokān ito vrajatam antara-bhāva-dṛṣṭyā
pāpīyasas traya ime ripavo ’sya yatra
картум̇ пракр̣шт̣ам іха дгімахі манда-дгібгйа̄м
лока̄н іто враджатам антара-бга̄ва-др̣шт̣йа̄
па̄пійасас трайа іме ріпаво ’сйа йатра
Synonyma
Послівний переклад
tat — proto; vām — těmto dvěma; amuṣya — Jeho; paramasya — Nejvyšší; vikuṇṭha-bhartuḥ — Pán Vaikuṇṭhy; kartum — udělit; prakṛṣṭam — prospěch; iha — ohledně jejich přestupku; dhīmahi — zvažme; manda-dhībhyām — ti, jejichž inteligence není příliš jemná; lokān — do hmotného světa; itaḥ — odsud (z Vaikuṇṭhy); vrajatam — půjdou; antara-bhāva — dualita; dṛṣṭyā — kvůli tomu, že viděli; pāpīyasaḥ — hříšní; trayaḥ — tři; ime — tito; ripavaḥ — nepřátelé; asya — živé bytosti; yatra — kde.
тат — тому; ва̄м — цим двом; амушйа — Його; парамасйа — Всевишнього; вікун̣т̣га-бгартух̣ — Господа Вайкунтги; картум — дарувати; пракр̣шт̣ам — благо; іха — в тому, що стосується вчиненої образи; дгімахі — обміркуймо; манда-дгібгйа̄м — осіб кволого розуму; лока̄н — до матеріального світу; ітах̣ — звідси (з Вайкунтги); враджатам — ідіть; антара-бга̄ва — двоїстість; др̣шт̣йа̄ — бачачи; па̄пійасах̣ — гріховні; трайах̣ — три; іме — ці; ріпавах̣ — вороги; асйа — живої істоти; йатра — де.
Překlad
Переклад
Zvažme proto, jak potrestat tyto dva znečištěné strážné. Měli by dostat vhodný trest, ze kterého by nakonec vytěžili prospěch. Jsou znečištění, jelikož viděli dualitu na Vaikuṇṭě, a měli by být odsud přemístěni do hmotného světa, kde mají živé bytosti tři druhy nepřátel.
Тож зміркуймо, якої кари заслужили ці двоє грішників. Треба вибрати для них належну кару, яка в кінцевому підсумку дасть їм благо. Знайшовши двоїстість у бутті Вайкунтги, вони осквернилися, і тому не гідні залишатися тут. Вони повинні піти до матеріального світу, де жива істота змагається з трьома ворогами.
Význam
Коментар
Důvod, proč se čisté duše dostávají do hmotného světa, který je pokládán za zločinecké oddělení Nejvyššího Pána, je uveden v 27. verši sedmé kapitoly Bhagavad-gīty. Je řečeno, že dokud je živá bytost čistá, žije v úplném souladu s touhami Nejvyššího Pána, ale jakmile se znečistí, tento soulad je narušen. Kvůli svému znečištění se musí přestěhovat do hmotného světa, kde mají živé bytosti tři nepřátele: touhu, hněv a chtíč. Tito tři nepřátelé nutí živé bytosti zůstávat v hmotné existenci a jedině ten, kdo se jich zbaví, může vstoupit do království Boha. Člověk se proto nemá hněvat, když se mu nedostává smyslového požitku, a nemá chtít získat víc, než je nutné. V tomto verši je jasně řečeno, že oba vrátní by měli být posláni do hmotného světa, kam se posílají zločinci. Jelikož se zločinnost zakládá na smyslovém požitku, hněvu a přebytečném chtíči, ti, kteří jsou ovládáni těmito třemi nepřáteli živé bytosti, se na Vaikuṇṭhaloku nikdy nedostanou. Lidé by se měli seznámit s Bhagavad-gītou a přijmout Nejvyšší Osobnost Božství, Kṛṣṇu, jako Pána všeho. Měli by se přestat snažit uspokojovat vlastní smysly a naučit se uspokojovat smysly Nejvyššího Pána. Příprava ve vědomí Kṛṣṇy člověku pomůže dosáhnout Vaikuṇṭhy.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті», сьомій главі, 27 вірші, вказано причину, з якої чисті душі потрапляють у зумовлене буття матеріального світу, в’язниці Верховного Господа. Як там сказано, поки жива істота залишається чистою, вона перебуває в повній гармонії з бажаннями Верховного Господа, але коли вона оскверняється, її бажання розходяться з бажаннями Господа. Ця скверна примушує живу істоту йти в матеріальний світ, кожен змагається з трьома ворогами: хіттю, гнівом та пожадливістю. Ці три вороги змушують живі істоти залишатися в матеріальному світі, і лише той, хто звільнився від цих ворогів, гідний увійти в царство Бога. Тому не слід впадати в гнів, коли щось перешкоджає задовольняти чуття, і не слід бути пожадливим, прагнучи здобути більше, ніж нам треба. У цьому вірші дуже чітко вказано, що матеріальний світ, куди за свою провинну повинні зійти брамники, — це місце для злочинців. Будь-який злочин засновується на бажанні задовольнити чуття, на гніві або ж на надмірній пожадливості. Раби цих трьох ворогів живої істоти ніяк не можуть піднятися до Вайкунтгалоки. Отже, люди повинні вивчати «Бгаґавад-ґіту», щоб визнати Верховного Бога-Особу, Крішну, як володаря всього сущого. Вони повинні вчитися вдовольняти чуття Верховного Господа, замість того, щоб намагатися вдовольнити свої. Щоб піднятися на Вайкунтгу, людина повинна розвивати в собі свідомість Крішни.