Skip to main content

Sloka 11

11

Verš

Текст

hṛd indriyāṇy asur vyoma
vāyur agnir jalaṁ mahī
sūryaś candras tapaś caiva
sthānāny agre kṛtāni te
хр̣д індрійа̄н̣й асур вйома
ва̄йур аґнір джалам̇ махі
сӯрйаш́ чандрас тапаш́ чаіва
стга̄на̄нй аґре кр̣та̄ні те

Synonyma

Послівний переклад

hṛt — srdce; indriyāṇi — smysly; asuḥ — životní vzduch; vyoma — nebe; vāyuḥ — vzduch; agniḥ — oheň; jalam — voda; mahī — země; sūryaḥ — slunce; candraḥ — měsíc; tapaḥ — odříkání; ca — také; eva — jistě; sthānāni — všechna tato místa; agre — dříve; kṛtāni — již učinil; te — pro tebe.

хр̣т  —  серце; індрійа̄н̣і  —  чуття; асух̣  —  життєве повітря; вйома  —  небо; ва̄йух̣  —  повітря; аґніх̣  —  вогонь; джалам  —  вода; махі  —  земля; сӯрйах̣  —  сонце; чандрах̣  —  місяць; тапах̣  —  аскеза; ча  —  також; ева  —  певно; стга̄на̄ні  —  ці всі місця; аґре  —  щойно; кр̣та̄ні  —  зроблені; те  —  для тебе.

Překlad

Переклад

Můj drahý chlapče, pro tvůj pobyt jsem již zvolil následující místa: srdce, smysly, životní vzduch, nebe, vzduch, oheň, vodu, zemi, slunce, měsíc a odříkání.

Любий синку, для твого перебування я вже вибрав такі місця: серце, чуття, життєве повітря, небо, повітря, вогонь, вода, земля, сонце, місяць і аскеза.

Význam

Коментар

Stvoření Rudry z prostoru mezi obočím Brahmy jako výsledek jeho hněvu, který vzešel z kvality vášně s příměsí nevědomosti, je velice důležité. Princip Rudry je popsán v Bhagavad-gītě (3.37). Hněv (krodha) je produktem chtíče (kāmy), který je výsledkem působení kvality vášně. Když nejsou chtíč a touha uspokojeny, objevuje se prvek krodha, který je vážným nepřítelem podmíněné duše. Tato hříšná a nepřátelská podoba vášně se projevuje jako ahaṅkāra, mylný egocentrický postoj, kdy se člověk považuje za všechno na světě. Takovýto postoj podmíněné duše, která je zcela pod vládou hmotné přírody, je v Bhagavad-gītě označen jako bláhový. Egocentrický postoj je projevem principu Rudry v srdci, v němž se tvoří krodha (hněv). Tento hněv se vyvíjí v srdci a dále se projevuje prostřednictvím různých smyslů, jako jsou oči, ruce a nohy. Rozhněvaný člověk má vztekem rudé oči a někdy zatíná pěsti a kope nohama. Tyto projevy principu Rudry jsou důkazem Rudrovy přítomnosti na těchto místech. Rozhněvaný člověk také velice rychle dýchá, což znamená, že je Rudra zastoupen v životním vzduchu neboli v dýchání. Princip Rudry se také projevuje, když je nebe zatažené temnými mraky, hrozivě hřmí a vane prudký vítr. Také větrem rozbouřená hladina moře ukazuje ponurou tvář Rudry, která obyčejným lidem nahání hrůzu. Přítomnost Rudry můžeme cítit také z hořícího ohně, a když je na Zemi potopa, chápeme i ji jako zastoupení Rudry.

ПОЯСНЕННЯ: Створення Рудри має глибокий смисл. Рудра з’явився на світ з-поміж брів Брахми, як втілення Брахминого гніву, породженого з ґуни пристрасті з домішкою невігластва. Принцип Рудри описано в «Бгаґавад-ґіті» (3.37). Кродгу (гнів) породжує кама (хіть), яку породжує ґуна пристрасті. Коли хіть і бажання не знаходять вдоволення, з’являється кродга, жахливий ворог зумовленої душі. Уособленням цієї найгріховнішої і найнебезпечнішої пристрасті є аханкара, ілюзія егоїзму, внаслідок якої жива істота вважає себе центром усесвіту. Такий егоцентризм зумовленої душі, цілковито підпорядкованої матеріальній природі, «Бгаґавад-ґіта» називає безглуздям. Цей егоцентризм    —    це прояв собою принципу Рудри в серці, де народжується кродга (гнів). Виникнувши в серці, гнів проявляється далі через органи чуття: очі, руки, ноги. У розгніваної людини наливаються кров’ю очі, іноді вона стискає кулаки і тупає ногами. Ці прояви принципу Рудри доводять його присутність у цих місцях. Коли людина гнівається, в неї частішає подих, і це показує, що Рудра присутній у також у життєвому повітрі, або диханні. Коли небо, затягнуте густими хмарами, гнівно гримить, і коли несамовито віє вітер, в цьому проявляється принцип Рудри. Коли від вітру на морі здіймається буря, це ще одна страхітлива подоба Рудри, якої так боїться звичайна людина. Присутність Рудри можна також побачити в розбурханому полум’ї і в водах потопу, який розливається на землі під час повені.

Prvek Rudry neustále projevuje mnoho pozemských tvorů. Had, tygr a lev jsou Rudrovi stálí zástupci. Nesmírné horko slunce někdy způsobuje lidem úžeh a kvůli nesmírnému chladu vytvořenému měsícem se lidé někdy zhroutí. Mnoho mudrců získalo moc díky odříkání a mnoho yogīnů, filozofů a asketů někdy projevuje své nabyté schopnosti pod vlivem hněvu a vášně — principů Rudry. Velký yogī Durvāsā pod vlivem tohoto principu Rudry vyvolal hádku s Mahārājem Ambarīṣem a bráhmanský chlapec projevil princip Rudry, když proklel velkého krále Parīkṣita. Jakmile princip Rudry projeví lidé, kteří se nevěnují oddané službě Nejvyšší Osobnosti Božství, poklesnou díky hněvu ze svého postavení. To je potvrzeno následovně:

Існує багато земних створінь, які є постійним уособленням принципу Рудри. Змія, тигр і лев завжди є символами Рудри. Палюче сонце іноді спричинює тепловий удар, а від суворих морозів, які породжує місяць, іноді люди непритомніють і гинуть. В історії було багато мудреців, йоґів, філософів та зречеників, які аскезою здобували велику силу, але потім підпадали під вплив принципу Рудри і давали вихід гніву та пристрасті, демонструючи накопичену могутність. Великий йоґі Дурваса, підпавши під вплив принципу Рудри, полаявся з Махараджею Амбарішею, а хлопчик-брахмана проявив вплив принципу Рудри проклявши великого царя Парікшіта. Коли принцип Рудри проявляють ті, хто не виконує відданого служіння Верховному Богові-Особі, через свій гнів вони падають з досягнутого становища і втрачають здобуті заслуги. Це підтверджує вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»:

ye 'nye 'ravindākṣa vimukta-māninas
tvayy asta-bhāvād aviśuddha-buddhayaḥ
āruhya kṛcchreṇa paraṁ padaṁ tataḥ
patanty adho 'nādṛta-yuṣmad-aṅghrayaḥ
йе ’нйе ’равінда̄кша вімукта-ма̄нінас
твайй аста-бга̄ва̄д авіш́уддга-буддгайах̣
а̄рухйа кр̣ччгрен̣а парам̇ падам̇ татах̣
патантй адго ’на̄др̣та-йушмад-ан̇ґграйах̣

(Бгаґ. 10.2.32)

Když impersonalista nešťastně poklesne, je to způsobeno jeho mylným a nesmyslným přesvědčením, že je totožný s Nejvyšším.

Імперсоналісти падають зі свого рівня і втрачають усе здобуте через те, що в своїй ілюзії безпідставно проголошують себе за рівних Усевишньому.