Skip to main content

Sloka 23

ВІРШ 23

Verš

Текст

pratyādiṣṭaṁ mayā tatra
tvayi karma-vimohite
tapo me hṛdayaṁ sākṣād
ātmāhaṁ tapaso ’nagha
пратйа̄дішт̣ам̇ майа̄ татра
твайі карма-вімохіте
тапо ме хр̣дайам̇ са̄кша̄д
а̄тма̄хам̇ тапасо ’наґга

Synonyma

Послівний переклад

pratyādiṣṭam — nařízeno; mayā — Mnou; tatra — kvůli; tvayi — tobě; karma — povinnost; vimohite — když jsi byl zmaten; tapaḥ — pokání; me — Já; hṛdayam — srdce; sākṣāt — přímo; ātmā — duše; aham — Já; tapasaḥ — ten, kdo se věnuje pokání; anagha — ó bezhříšný.

пратйа̄дішт̣ам   —   що отримав наказ ; майа̄   —   Мною ; татра—через це; твайі—тобі; карма—обов’язок; вімохіте  —   в замішанні; тапах̣  —  аскеза; ме  —  Мені; хр̣дайам  —  серце; са̄кша̄т—безпосередньо; а̄тма̄—саме життя; ахам  —  Я; тапасах̣  —  того, хто виконує аскези; анаґга  —  о безгрішний.

Překlad

Переклад

Ó bezhříšný Brahmo, věz, že to Já jsem ti nařídil, aby ses věnoval pokání, když jsi byl zmaten a nevěděl, jak plnit svoji povinnost. Takové pokání je Mým srdcem a duší, a proto se neliší ode Mne.

Безгрішний Брахмо, знай, що це Я на початку наказав тобі віддатись аскезі, коли ти не міг з’ясувати для себе свого обов’язку. Така аскеза    —    саме Моє серце, і тому вона невідмінна від Мене.

Význam

Коментар

Jediným pokáním, prostřednictvím kterého může člověk vidět Osobnost Božství tváří v tvář, je oddaná služba Pánu, neboť jedině ten, kdo Pánovi oddaně slouží s transcendentální láskou, s Ním může přijít do styku. Toto pokání je vnitřní energií Pána a neliší se od Něho. Působení vnitřní energie Pána se projevuje tím, že člověk ztrácí zájem o hmotný požitek. Živé bytosti jsou uvězněny v hmotném světě kvůli své touze panovat, ale oddanou službou Pánu se mohou tohoto požitkářského sklonu zbavit. Oddaní se zcela přirozeně nezajímají o světský požitek a tato odpoutanost je výsledkem dokonalého poznání. Pokání v oddané službě tedy zahrnuje poznání a odpoutanost, což jsou projevy transcendentální energie.

ПОЯСНЕННЯ: Слід розуміти, що аскеза, яка дозволяє віч- на-віч побачити Бога-Особу,    —    це віддане служіння Господу, і ніщо інше, тому що наблизитись до Господа можна тільки через віддане служіння в трансцендентній любові. Така аскеза належить до сфери внутрішньої енерґії Господа і невідмінна від Нього. Це діяльність внутрішньої енерґії, що проявляє себе як відречення від матеріальної насолоди. Живі істоти зв’язані путами матеріальних умов через свою схильність владарювати. Але, віддано служачи Господу, істота позбувається цього духу насолоди. Відданий само собою відчужується від земних насолод, тому що набуває досконалого знання. Отже, аскеза відданого служіння обіймає в собі знання і зреченість. Така діяльність    —    це прояв трансцендентної енерґії.

Chceme-li se vrátit domů, zpátky k Bohu, nemůžeme si užívat iluzorního hmotného bohatství. Ten, kdo neví nic o transcendentální blaženosti ve společnosti Pána, si pošetile přeje užívat si dočasného hmotného štěstí. V Caitanya-caritāmṛtě je řečeno, že chce-li někdo upřímně vidět Pána a zároveň si chce užívat tohoto hmotného světa, pak je blázen. Ten, kdo chce zůstat zde, v hmotném světě, a věnovat se hmotnému požitku, nemá co dělat ve věčném Božím království. Pán takovému pošetilému oddanému pomáhá tím, že mu odebere veškeré jeho hmotné vlastnictví. Snaží-li se znovu dosáhnout svého dřívějšího postavení, milostivý Pán mu znovu vše odebere. Jeho opakované neúspěchy způsobí, že bude velice nepopulární u svých příbuzných a přátel. Příbuzní a přátelé v hmotném světě ctí toho, komu se vždy daří jakýmikoliv prostředky získat peníze a majetek. Pošetilý oddaný Pána je tak Jeho milostí doslova donucen k odříkání a nakonec pocítí dokonalé štěstí ve službě Pánu. Odříkání v oddané službě Pánu, ať již dobrovolné, či z donucení, je tedy nezbytné pro dosažení dokonalosti a je Pánovou vnitřní energií.

Якщо хтось бажає повернутися додому, до Бога, він не повинен насолоджуватись ілюзорними матеріальними вигодами. Той, хто нічого не відає про трансцендентне блаженство спілкування з Господом, нерозумно бажає втішатися тимчасовим матеріальним щастям. У «Чайтан’я-чарітамріті» сказано, що, якщо хтось щиро хоче побачити Бога і водночас хоче втішатися матеріальним світом, його слід вважати просто за дурня. Якщо хтось хоче залишатися тут, в матеріальному світі, щоб насолоджуватись матерією, йому даремно домагатись вступу до вічного царства Бога. Виявляючи ласку до такого нерозумного відданого, Господь відбирає в нього всі матеріальні статки. Якщо такий нерозумний відданий намагається відродити свій добробут, милостивий Господь знову відбирає всі його надбання. Знову й знову наражаючись у своїх спробах зазнати матеріального процвітання на такі поразки, відданий геть втрачає повагу з боку своїх родичів та друзів. У матеріальному світі родичі й друзі шанують тільки тих, хто вміє якими завгодно засобами нагромаджувати великі статки. Так нерозумний відданий з милости Господа мимохіть виконує вимушену аскезу і врешті- решт здобуває повне щастя в служінні Господу. Отже, для того щоб досягнути в відданому служінні досконалости, не обійтись без аскези, добровільної чи вимушено накинутої Господньою волею. Тому ця аскеза належить до внутрішньої енерґії Господа.

Nikdo ovšem nemůže vykonávat pokání v podobě oddané služby, aniž by se zcela zbavil všech svých hříchů. Jak je řečeno v Bhagavad-gītě, uctíváním Pána se může zaměstnat pouze člověk zcela osvobozený od všech hříšných reakcí. Brahmājī byl bezhříšný, a proto se s vírou řídil Pánovou radou “tapa, tapa”, a Pán, kterého jeho pokání uspokojilo, mu za odměnu splnil jeho přání. Pána tedy může potěšit jedině pokání spojené s láskou, a jedině tak lze získat Jeho úplnou milost. Pán dává pokyny bezhříšným a bezhříšný oddaný dosáhne nejvyšší životní dokonalosti.

Але взятися до аскези відданого служіння не вдасться, якщо цілковито не очиститись від гріхів. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», лише той, хто повністю звільнився від усіх наслідків скоєних гріхів, може поклонятись Господу. Брахмаджі був вільний від гріхів, і тому вірно скорився Господній вказівці: «Тапа, тапа». І Господь, задоволений ним, виконав його бажання. Отже, задовольнити Господа і завоювати Його цілковиту прихильність може тільки любов вкупі з аскезою. Він провадить безгрішних, і під Його проводом безгрішний відданий досягає найвищої досконалости життя.