Sloka 10
ВІРШ 10
Verš
Текст
sattvaṁ ca miśraṁ na ca kāla-vikramaḥ
na yatra māyā kim utāpare harer
anuvratā yatra surāsurārcitāḥ
саттвам̇ ча міш́рам̇ на ча ка̄ла-вікрамах̣
на йатра ма̄йа̄ кім ута̄паре харер
ануврата̄ йатра сура̄сура̄рчіта̄х̣
Synonyma
Послівний переклад
pravartate — existují; yatra — kde; rajaḥ tamaḥ — kvality vášně a nevědomosti; tayoḥ — obou; sattvam — kvalita dobra; ca — a; miśram — směs; na — nikdy; ca — a; kāla — čas; vikramaḥ — vliv; na — ani; yatra — tam; māyā — iluzorní, vnější energie; kim — co; uta — je; apare — jiní; hareḥ — Osobnosti Božství; anuvratāḥ — oddaní; yatra — kde; sura — polobohy; asura — a démony; arcitāḥ — uctíván.
правартате — переважають; йатра — де; раджах̣ тамах̣ — ґуни страсти й невігластва; тайох̣ — обох; саттвам — ґуна добра; ча — і; міш́рам — суміш; на — ніколи; ча — і; ка̄ла — час; вікрамах̣ — вплив; на — ані; йатра — там; ма̄йа̄ — ілюзорна, зовнішня енерґія; кім — що; ута — є; апаре — інші; харех̣ — Бога-Особи; ануврата̄х̣ — віддані; йатра — де; сура — півбогами; асура — та демонами; арчіта̄х̣ — шанований.
Překlad
Переклад
V osobním sídle Pána neexistují hmotné kvality nevědomosti a vášně a nijak tam neovlivňují kvalitu dobra. Nepůsobí tam ani vliv času a co říci o iluzorní, vnější energii, která do této oblasti nemůže ani vstoupit. Polobozi i démoni bez rozdílu tam uctívají Pána jako oddaní.
Ця обитель Господа непідвладна матеріальним ґунам невігластва і страсти, і вони ніяк не заторкують там добро. Над цією обителлю не має влади навіть час, а про ілюзорну, зовнішню енерґію годі й казати, тому що їй немає вступу до духовного царства. Господнім відданим, жителям Вайкунтги, поклоняються і півбоги, і демони.
Význam
Коментар
Zde je stejně jako v Bhagavad-gītě v krátkosti popsáno Boží království neboli oblast vaikuṇṭhského nebe, která se nazývá tripād-vibhūti a je třikrát větší nežli hmotné vesmíry. Tento vesmír, obsahující mnoho miliard hvězd a planet, je jedním z miliard takových vesmírů, které se společně nacházejí uvnitř mahat-tattvy. Všechny tyto milióny a miliardy vesmírů dohromady však tvoří pouze jednu čtvrtinu celého stvoření Pána. Nad tímto nebem se nachází duchovní nebe s duchovními planetami jménem Vaikuṇṭhy, které společně tvoří tři čtvrtiny úplného stvoření Pána. Božích stvoření je vždy nekonečné množství. Člověk nedokáže spočítat ani listy na jednom stromě nebo vlasy na své hlavě. Pošetilí lidé si o sobě ovšem vždy povýšeně myslí, že se stali Samotným Bohem, přestože nedokáží stvořit ani jeden chlup na svém těle. Člověk může vynalézt mnoho úžasných dopravních prostředků, ale i kdyby se pomocí svých raket dostal na Měsíc, nemohl by tam zůstat. Rozumně uvažující člověk proto není nikdy namyšlený jako kdyby byl Pánem vesmíru a podřizuje se pokynům védské literatury, což je nejsnadnější způsob, jak získat poznání o transcendenci. Musíme tedy využít autority Śrīmad-Bhāgavatamu a tímto způsobem poznat povahu a složení transcendentálního světa nad hmotným nebem. V duchovním nebi neexistují hmotné kvality, zvláště kvality nevědomosti a vášně. Kvalita nevědomosti v živé bytosti neustále probouzí chtíč a různé žádosti, a to znamená, že na Vaikuṇṭhalokách jsou živé bytosti těchto dvou věcí zbaveny. Jak potvrzuje Bhagavad-gītā, od žádosti a nářku se člověk osvobodí na životní úrovni brahma-bhūta. Všichni obyvatelé vaikuṇṭhských planet jsou tedy živými bytostmi na úrovni brahma-bhūta, čímž se liší od světských tvorů, kteří jsou všichni ovlivněni nářkem a žádostmi. Jestliže člověk v hmotném světě není pod vlivem kvalit nevědomosti a vášně, znamená to, že se nachází v hmotné kvalitě dobra. Dobro v hmotném světě je však čas od času znečištěno příměsemi kvalit vášně a nevědomosti. Na Vaikuṇṭhaloce existuje pouze čisté dobro.
ПОЯСНЕННЯ: Тут, як і в «Бгаґавад-ґіті», стисло описано царство Бога, або природу Вайкунтги, яке звуть тріпад-вібгуті і яке втричі більше проти матеріальних всесвітів. Цей всесвіт, що містить мільярди зірок і планет, — один з мільярдів схожих всесвітів, зібраних докупи в межах махат-таттви. І всі ці мільйони й мільярди всесвітів разом узятих становлять лише чверть загального обсягу творіння Господа. Поза цим існує також духовне небо. За межами матеріального неба існують духовні планети, що називаються Вайкунтги і що разом становлять три чверті Господнього творіння. Творінням Бога не скласти ліку. Людина не спроможна порахувати навіть листя на дереві чи волосся на своїй голові. І однаково нетямущі люди пихато мріють стати Самим Богом, дарма що не годні створити бодай одної волосини на собі. Людина може винайти силу дивовижних засобів пересування, але навіть якщо вона прилетить розрекламованим космічним кораблем на Місяць, залишитись там вона не зможе. Тому людина здорового глузду не гордує і не марить себе Богом всесвіту, а діє згідно з настановами ведичних писань, йдучи найшвидшим шляхом пізнання трансцендентної природи.
Тож дізнаймося з авторитетних описів «Шрімад-Бгаґаватам» про природу і становище трансцендентного світу, що лежить за межами матеріального неба. У тому небі матеріальні якості, насамперед ґуни страсти й невігластва, повністю відсутні. Ґуна невігластва виробляє в живій істоті звичку чогось жадати й прагнути. Це означає, що на Вайкунтгалоках живі істоти вільні від хіті й бажань. Як свідчить «Бгаґавад- ґіта», на рівні брахма-бгута істота звільняється від бажань і журби. З цього випливає, що всі жителі планет Вайкунтги стоять на рівні брахма-бгута, що відрізняє їх від матеріалістичних створінь, повністю охоплених хіттю і журбою. Істоту, яка вийшла з-під впливу ґунстрасти й невігластва, відносять до ґуни добра в матеріальному світі. Але в матеріальному світі добро теж час від часу осквернюють домішки страсти і невігластва. Натомість на Вайкунтгалоці панує бездомісне добро.
Atmosféra Vaikuṇṭhy je zcela prosta iluzorního vlivu vnější energie. I když iluzorní energie je také nedílnou částí Nejvyššího Pána, je od Něho odlišná. Není ovšem neskutečná, jak tvrdí monističtí filozofové. Provaz považovaný za hada může být pro někoho iluzí, ale provaz je skutečnost a had je také skutečnost. Iluze vody na vyprahlé poušti může být iluzí pro nevědomé zvíře, hledající vodu na poušti, ale poušť i voda jsou skutečností. Hmotné stvoření Pána tedy může být iluzí pro neoddaného, ale pro oddaného je i hmotné stvoření Pána skutečností, protože je to projev Jeho vnější energie. To však není jediná energie Pána. Pán má rovněž Svoji vnitřní energii, která vytváří jiné stvoření, svět Vaikuṇṭhalok, kde neexistuje nevědomost, vášeň, iluze, minulost, přítomnost ani budoucnost. Člověk s nedostatečným poznáním možná není schopen pochopit existenci vaikuṇṭhských planet a podobných věcí, ale to neznamená, že neexistují. Žádná kosmická loď zatím na tyto planety nedoletěla, ale to ještě nevyvrací jejich existenci, která je jasně potvrzena ve zjevených písmech.
Світ Вайкунтги уособлює свободу від оманних проявів зовнішньої енерґії. Хоча ілюзорна енерґія — це також частка Верховного Господа, вона відділена від Нього. Оманна енерґія дійсно існує, всупереч ідеям філософів-моністів. Якщо комусь мотузка видалась змією, то це ілюзія цієї окремої людини, проте мотузка дійсно існує, і також існує змія. Видиво води у розжареній пустелі можна визнати за ілюзію нерозумної тварини, що шукає води в пустелі, проте сама пустеля і сама вода — реальні речі. Тому матеріальне творіння Господа можна визнати за ілюзію невідданих, проте для відданих навіть воно — реальність, прояв зовнішньої енерґії Господа. Але цією енерґією Господні енерґії не обмежуються. У Господа є також внутрішня енерґія, що складає інше творіння, Вайкунтгалоки, де немає невігластва, страсти, ілюзії, теперішнього, минулого і майбутнього. Якщо комусь бідний обсяг знання не дозволяє збагнути реальність такого світу, як Вайкунтга, це ще не дає права заперечувати її існування. Недосяжність цих планет для космічного корабля не означає, що їх не існує взагалі, адже їх описано у священних писаннях.
Śrīla Jīva Gosvāmī cituje z Nārada-pañcarātry, kde se píše, že transcendentální svět neboli vaikuṇṭhská atmosféra má transcendentální vlastnosti. Tyto transcendentální kvality, jež jsou zjeveny prostřednictvím oddané služby Pánu, se liší od hmotných kvalit nevědomosti, vášně a dobra. Těchto kvalit nemůže dosáhnout nikdo z neoddaných. V Padma Purāṇě, Uttara-khaṇḍě, je řečeno, že nad jednou čtvrtinou Božího stvoření se nachází svět zbývajících tří čtvrtin. Hranicí mezi hmotným a duchovním světem je řeka Virajā a nad touto Virajou, která je řekou transcendentálního potu z těla Pána, jsou tři čtvrtiny Božího stvoření. Tato část nikdy nezaniká, je věčná, nerozrušená, neomezená a životní podmínky jsou zde na nejdokonalejší úrovni. V Sāṅkhya-kaumudī je řečeno, že čisté dobro neboli transcendence je pravým opakem hmotných kvalit. Všechny živé bytosti se tam věčně a bez ustání sdružují s Pánem a Pán je hlavní a nejdůležitější bytostí. Také v Āgama Purāṇách je transcendentální svět popsán následovně: Pánovi společníci mohou svobodně jít na kterékoliv místo v Jeho stvoření nemajícím hranic, neboť oblast tří čtvrtin Pánova stvoření je neomezená, a společnost Pána zde nemá ani počátek, ani konec.
З «Нарада-панчаратри», яку цитує Шріла Джіва Ґосвамі, ми дізнаємось про те, що трансцендентний світ, царство Вайкунтги, відзначається багатством трансцендентних якостей. Ці трансцендентні якості, що їх можна пізнати у відданому служінні Господеві, відмінні від матеріальних якостей невігластва, страсти і добра. Для невідданих ці якості недосяжні. В «Падма Пурані» («Уттара-кганда») сказано, що за межами однієї четвертої частини Божого творіння проявлено ще три його чверті. Межа між матеріальним та духовним світом — це річка Віраджа, а за Віраджею, що являє собою трансцендентний потік поту з Господнього тіла, простягається прояв ще трьох чвертей Божого творіння. Та частина вічна, нетлінна, незнищенна і безмежна, і вона надає найдосконаліші умови життя. У «Санкг’я-каумуді» сказано, що бездомісне добро, тобто трансцендентна природа, — це пряма протилежність матеріальним ґунам. У трансцендентному світі всі живі істоти вічно спілкуються з Господом, не розлучаючись із Ним ні на мить. Господь там головна і найвидатніша істота. В Аґама-пуранах також описано трансцендентну обитель. Там сказано, що жителі духовного світу вільні подорожувати всім Господнім творінням і що йому немає меж (це стосується передусім духовного світу, що складає три чверті Божого творіння). А що все в цьому царстві безмежне за своєю природою, спілкуванню всіх його жителів немає ні початку, ні кінця.
Můžeme z toho vyvodit závěr, že v duchovním světě, kde neexistují hmotné kvality nevědomosti a vášně, nepřipadá v úvahu stvoření ani zničení. V hmotném světě je vše stvořeno a vše zničeno a život mezi stvořením a zničením je tam dočasný. V transcendentální oblasti neexistuje žádné stvoření a zničení, a život je tam proto neomezeně věčný. V transcendentálním světě je vše nekonečné, plné poznání a blaženosti a nic nepodléhá zániku. Jelikož tam nic nezaniká, není tam žádná minulost, současnost a budoucnost z hlediska času. V tomto verši je jasně řečeno, že v duchovním světě nepůsobí vliv času. Celý hmotný svět je projevem akcí a reakcí hmotných prvků, a proto v něm působí vliv času v podobě minulosti, současnosti a budoucnosti. V transcendentálním světě ovšem žádné takové akce a reakce v podobě příčin a důsledků neexistují, a proto tam nedochází k šesti hmotným změnám: zrození, růstu, trvání, přeměně, rozkladu a zničení. Duchovní svět je čistým projevem Pánovy energie, kde nepůsobí iluze, se kterou se setkáváme zde v hmotném světě. Veškerý život na Vaikunṭhě je důkazem, že každý je tam následovníkem Pána. Pán je tam hlavním vůdcem, se kterým o Jeho vůdčí postavení nikdo nesoupeří, a všichni jsou Jeho stoupenci. Ve Vedách je proto potvrzeno, že Pán je hlavní vůdce a všechny ostatní živé bytosti jsou Mu podřízeny, neboť jedině Pán uspokojuje všechny potřeby všech ostatních živých bytostí.
З цього можна зробити висновок, що там, з огляду на повну відсутність матеріальних якостей страсти й невігластва, не може бути мови про творення або знищення. У матеріальному світі все створено і все знищується, а життя між творенням і знищенням скороминуще. У трансцендентному царстві немає ні творення, ні знищення, і тому там життя безмежно вічне. Іншими словами, в трансцендентному світі все вічне, сповнене знання та блаженства, і там ніщо не занепадає. А що там немає занепаду, то час там не розпадається на минуле, теперішнє і майбутнє. У даному вірші ясно сказано, що духовний світ відзначається відсутністю часу. Усе матеріальне буття проявляє взаємодія та взаємовплив матеріальних елементів, і це спричиняє підпорядкованість цього світу впливові часу у формі минулого, теперішнього і майбутнього. У духовному світі такої взаємодії і взаємовпливу причин та наслідків немає. Тому круговороту народження, росту, існування, перетворень, занепаду і знищення — шести матеріальних змін — там не існує. Духовний світ — це прояв енерґії Господа, вільний від будь-яких домішок і від омани, характерної тут, у матеріальному світі. Все життя Вайкунтги свідчить про вірність її населення Господеві. Господь там стоїть на чолі всіх жителів, і ніхто не заміряється на Його владу. Всі жителі визнають себе підданими Господа. Тому у Ведах мовиться, що Господь — це верховний правитель, а всі інші живі істоти — Його підлеглі, бо Господь один задовольняє всі потреби всіх інших живих істот.