Sloka 39
ВІРШ 39
Verš
Текст
sthāne ’tha dharma-makha-manv-amarāvanīśāḥ
ante tv adharma-hara-manyu-vaśāsurādyā
māyā-vibhūtaya imāḥ puru-śakti-bhājaḥ
стга̄не ’тга дгарма-макга-манв-амара̄ваніш́а̄х̣
анте тв адгарма-хара-манйу-ваш́а̄сура̄дйа̄
ма̄йа̄-вібгӯтайа іма̄х̣ пуру-ш́акті-бга̄джах̣
Synonyma
Послівний переклад
sarge — na počátku stvoření; tapaḥ — pokání; aham — já; ṛṣayaḥ — mudrci; nava — devět; ye prajeśāḥ — ti, kteří plodí; sthāne — uprostřed, při udržování stvoření; atha — jistě; dharma — náboženství; makha — Pán Viṣṇu; manu — otec lidstva; amara — polobozi pověření vládou v rámci udržování; avanīśāḥ — a králové různých planet; ante — na konci; tu — však; adharma — bezbožnost; hara — Pán Śiva; manyu-vaśa — podléhající hněvu; asura-ādyāḥ — ateisté, nepřátelé oddaných; māyā — energie; vibhūtayaḥ — mocní představitelé; imāḥ — ti všichni; puru-śakti-bhājaḥ — svrchovaně mocného Pána.
сарґе — на початку творення ; тапах̣ — покути ; ахам — я ; р̣шайах̣ — мудреців; нава — дев’ятеро; йе праджеш́а̄х̣ — майбутніх прародителів; стга̄не — в середній період існування творіння, щоб його підтримувати; атга — безперечно; дгарма — релігія; макга — Господь Вішну; ману — батько людства; амара — півбоги, уповноважені наглядати за підтриманням всесвіту; аваніш́а̄х̣ — і царі різних планет; анте — наприкінці ; ту — однак ; адгарма — безбожність ; хара — Господь Шіва; манйу-ваш́а — підвладний гніву; асура-а̄дйа̄х̣ — атеїсти, ворожі до відданих ; ма̄йа̄ — енерґія ; вібгӯтайах̣ — могутні представники ; іма̄х̣ — всі вони ; пуру - ш́акті - бга̄джах̣ — Господа, повелителя верховної сили.
Překlad
Переклад
Na počátku stvoření je pokání, já (Brahmā) a Prajāpatiové, velcí mudrci, kteří vytvářejí potomstvo; poté během udržování stvoření je tu Pán Viṣṇu, polobozi s vládnoucí mocí a králové různých planet. Na konci je však bezbožnost, pak Pán Śiva a ateisté plní hněvu atd. Ti všichni jsou různými zástupnými projevy energie svrchované moci, Pána.
На самому початку творіння є аскеза, я сам [Брахма] та Праджапаті, великі мудреці-прародителі. Згодом, коли надходить час підтримувати життєдіяльність творіння, діють Господь Вішну, наділені владою півбоги та царі різних планет. Але наприкінці запановує безбожність, після чого приходить Господь Шіва та оскаженілі атеїсти. Усі вони суть різні прояви енерґії вишньої сили — Господа.
Význam
Коментар
Hmotný svět je stvořen energií Pána, která se projevuje na počátku stvoření pokáním Brahmājīho, první živé bytosti ve stvoření, a pak přijde devět Prajāpatiů, známých jako velcí mudrci. Ve stádiu, kdy je stvoření udržováno, existuje oddaná služba Pánu Viṣṇuovi neboli skutečné náboženství, různí polobozi a králové různých planet, kteří udržují svět. A nakonec, když se stvoření blíží ke svému zániku, začne převládat bezbožnost, a potom přichází Pán Śiva a ateisté, plní hněvu. Všichni jsou však pouze různými projevy Nejvyššího Pána. Proto Brahmā, Viṣṇu a Mahādeva (Śiva) jsou různými inkarnacemi různých kvalit hmotné přírody. Viṣṇu je Pánem kvality dobra. Brahmā je pánem kvality vášně a Śiva je pánem kvality nevědomosti. Hmotné stvoření je tedy pouze dočasným projevem, který má dát možnost osvobození podmíněným duším, uvězněným v hmotném světě. Ten, kdo pod ochranou Pána Viṣṇua vyvíjí kvalitu dobra, má tu největší příležitost osvobodit se dodržováním vaiṣṇavských zásad a dospět do Božího království, a už nikdy se nevrátit do tohoto strastiplného hmotného světa.
ПОЯСНЕННЯ: Матеріальний світ творить Господня енерґія, проявлена на початку світу з аскези Брахмаджі, першої живої істоти у творінні. Тоді з’являються дев’ять Праджапаті, великих мудреців. Коли надходить час підтримувати творіння, всесвіт тримається на відданому служінні Господу Вішну, тобто справжній релігії, а також на численних півбогах та царях на всіх планетах. А наприкінці, коли творіння наближається до свого знищення, насамперед поширюється безбожність, а тоді з’являється Господь Шіва разом із розлюченими атеїстами. Однак усі вони — просто різні прояви Верховного Господа. Отже, Брахма, Вішну й Махадева (Шіва) — це окремі втілення різних ґун матеріальної природи. Вішну — це повелитель ґуни добра, Брахма — ґуни страсти, а Шіва — ґуни невігластва. У кінцевому підсумку, матеріальне творіння проявляється лише тимчасово, щоб дати зумовленим душам нагоду вирватись із пастки матеріального світу. І той, хто під захистом Господа Вішну розвиває в собі ґуну добра, здобуває найліпші можливості звільнитись. Дотримуючись засад вайшнавізму, він дістає вступ у царство Бога і вже ніколи не повертається до повного страждань матеріального світу.