Sloka 32
ВІРШ 32
Verš
Текст
haro harati tad-vaśaḥ
viśvaṁ puruṣa-rūpeṇa
paripāti tri-śakti-dhṛk
харо хараті тад-ваш́ах̣
віш́вам̇ пуруша-рӯпен̣а
паріпа̄ті трі-ш́акті-дхр̣к
Synonyma
Послівний переклад
ср̣джа̄мі — творю; тат — з Його; нійуктах̣ — розпорядження; ахам — я; харах̣ — Господь Шіва; хараті — знищує; тат- ваш́ах̣ — підлеглий Йому; віш́вам — весь усесвіт; пуруша — Бог - Особа ; рӯпен̣а — Своєю вічною формою ; паріпа̄ті — підтримує; трі-ш́акті-дгр̣к — повелитель трьох енерґій.
Překlad
Переклад
Jeho vůlí já tvořím, Pán Śiva ničí a On Samotný ve Své věčné podobě Osobnosti Božství vše udržuje. On je mocným vládcem těchto tří energií.
З Його волі я творю, Господь Шіва знищує, а Сам Він у Своїй вічній формі Бога-Особи все підтримує. Він — могутній повелитель цих трьох енерґій.
Význam
Коментар
Tento verš jasně potvrzuje pojetí svrchovaného vládce. Tímto celkem je Pán Vāsudeva a jedině Jeho různé energie a expanze udržují různé projevy jak v hmotných, tak duchovních světech. V hmotném světě je Pán Vāsudeva také vším, což potvrzuje Bhagavad-gītā (7.19): vāsudevaḥ sarvam iti — vše je pouze Vāsudeva. I védské hymny prohlašují téhož Vāsudeva za Nejvyššího. Ve Vedách je řečeno: vāsudevāt paro brahman na cānyo 'rtho 'sti tattvataḥ — neexistuje žádná vyšší pravda než Vāsudeva. Totéž potvrzuje Pán Kṛṣṇa v Bhagavad-gītě (7.7): mattaḥ parataraṁ nānyat — “Neexistuje nic vyššího nade Mnou (Śrī Kṛṣṇou).” Personalista, oddaný Pána, tedy také přijímá pojetí jednoty, které tak přehnaně zdůrazňují impersonalisté. Rozdíl je v tom, že impersonalista nakonec popírá Absolutní Pravdu jako osobnost, zatímco oddaný přikládá větší význam Osobnosti Božství. Śrīmad-Bhāgavatam tuto pravdu vysvětluje ve verši, o němž hovoříme: Pán Vāsudeva je jeden jediný, ale jelikož je všemocný, může se expandovat a projevit rozmanitost Svých energií. Pán je zde popsán jako všemohoucí vládce tří energií (tri-śakti-dhṛk). Jeho tři základní energie jsou vnitřní, okrajová a vnější. Vnější energie se dále projevuje ve třech kvalitách — dobru, vášni a nevědomosti. Vnitřní energie se podobně projevuje ve třech duchovních kvalitách — saṁvit, sandhinī a hlādinī. Okrajová energie, což jsou živé bytosti, je také duchovního charakteru (prakṛtiṁ viddhi me parām), ale živé bytosti se nikdy nevyrovnají Pánu. Nejvyšší Pán je nirasta-sāmya-atiśaya — nikdo není větší než On a nikdo se Mu nevyrovná. Všechny živé bytosti, včetně tak velkých osobností jako je Pán Brahmā a Pán Śiva, jsou tedy podřízené Pánovi. I v hmotném světě Pán ve Své věčné podobě Viṣṇua udržuje a ovládá činnosti všech polobohů včetně Brahmy a Śivy.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш не залишає сумнівів, що Господь один і іншого немає. Цей єдиний — Господь Ва̄судева, і всі різноманітні прояви так у матеріальному, як і в духовному світах підтримують тільки Його енерґії і поширення. У матеріальному світі також Господь Ва̄судева є все, і про це свідчить «Бгаґавад-ґіта» (7.19): ва̄судевах̣ сарвам іті — усе суще є Ва̄судева, і тільки Він. Ведичні гімни також Всевишнім іменують Ва̄судеву. У Ведах сказано: ва̄судева̄т паро брахман на ча̄нйо ’ртго ’сті таттватах̣ — поправді немає істини, вищої за Ва̄судеву. Те ж саме Господь Крішна підтверджує у «Бгаґавад-ґіті» (7.7): маттах̣ паратарам̇ на̄нйат — «Нічого немає вищого за Мене [Господа Крішну]». Отже, концепцію єдности, якій імперсоналісти присвячують стільки уваги, віддані особистісної форми Господа визнають також. Різниця полягає лише в тому, що імперсоналіст зрештою заперечує особистісну природу Господа, тимчасом як відданий надає більшого значення Богові-Особі. «Шрімад-Бгаґаватам» у даному вірші роз’яснює цю істину: Господь Ва̄судева — один і іншого немає, але що Він всемогутній, то може поширюватись і проявляти Свої всемогутні енерґії. Тут Господа названо всемогутнім повелителем трьох енерґій (трі-ш́акті- дгр̣к). Три основні енерґії Господа — це внутрішня, межова і зовнішня енерґії. Зовнішня енерґія також проявляється у трьох якостях: добра, страсти і невігластва. Так само внутрішня енерґія проявляється у формі трьох духовних якостей: самвіт, сандгіні та хладіні. Межова енерґія, тобто живі істоти, також духовна (пракр̣тім̇ віддгі ме пара̄м), але живі істоти ніколи не рівні Господеві. Господь є ніраста-са̄мйа-атіш́айа, інакше кажучи, вищого за Верховного Господа або рівного Йому немає. Тому всі живі істоти, у тому числі навіть такі великі особистості, як Господь Брахма і Господь Шіва, підвладні Господеві. У матеріальному світі, у Своїй вічній формі Вішну, Він підтримує і скеровує діяльність усіх півбогів, з Брахмою й Шівою включно.