Sloka 1
ВІРШ 1
Verš
Текст
vācāṁ vahner mukhaṁ kṣetraṁ
chandasāṁ sapta dhātavaḥ
havya-kavyāmṛtānnānāṁ
jihvā sarva-rasasya ca
ва̄ча̄м̇ вахнер мукгам̇ кшетрам̇
чгандаса̄м̇ сапта дга̄тавах̣
хавйа-кавйа̄мр̣та̄нна̄на̄м̇
джіхва̄ сарва-расасйа ча
Synonyma
Послівний переклад
brahmā uvāca — Pán Brahmā řekl; vācām — hlasu; vahneḥ — ohně; mukham — ústa; kṣetram — místo projevení; chandasām — védských hymnů jako je Gāyatrī; sapta — sedm; dhātavaḥ — kůže a šest dalších pokryvů; havya-kavya — obětiny pro polobohy a předky; amṛta — potrava pro lidské bytosti; annānām — různých potravin; jihvā — jazyk; sarva — vše; rasasya — všech lahůdek; ca — také.
брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказав; ва̄ча̄м — голосу; вахнех̣ — вогню ; мукгам — рот ; кшетрам — джерело ; чгандаса̄м—ведичних гімнів, як-от ґаятрі; сапта—сім; дга̄тавах̣ — шкіра та шість інших покривів; хавйа-кавйа — підношення півбогам та предкам; амр̣та — їжа для людей; анна̄на̄м — усіх продуктів; джіхва̄ — язик; сарва — усіх; расасйа — ласощів; ча — також.
Překlad
Переклад
Pán Brahmā řekl: Ústa virāṭ-puruṣi (vesmírné podoby Pána) jsou zdrojem hlasu a jejich vládnoucím božstvem je Oheň. Jeho kůže a šest dalších pokryvů jsou zdrojem védských hymnů a Jeho jazyk je původem různých potravin a lahůdek pro obětování polobohům, předkům a obyčejným lidem.
Господь Брахма сказав: Рот вірат-пуруші [всесвітньої форми Господа] — джерело голосу, а панівне божество голосу — Вогонь. Шкіра та шість інших покривів вірат-пуруші — це джерело ведичних гімнів, а Його язик породжує різноманітні харчові продукти й ласощі, що їх підносять півбогам, предкам та людському загалові.
Význam
Коментар
V tomto verši se popisuje bohatství vesmírné podoby Pána. Je řečeno, že Jeho ústa jsou zdrojem různých hlasů a jejich vládnoucím božstvem je polobůh ohně. Jeho kůže a šest dalších pokryvů Jeho těla jsou místa, ze kterých se projevuje sedm druhů védských hymnů jako je Gāyatrī. Gāyatrī je počátkem všech védských manter a je vysvětlena v prvním dílu Śrīmad-Bhāgavatamu. Jelikož zdrojem všeho jsou různé části vesmírné podoby Pána a jelikož podoba Pána je transcendentální hmotnému stvoření, musíme chápat, že hlas, jazyk, kůži atd. má Pán i ve Své transcendentální podobě. Hmotný hlas nebo energie, která se podílí na přijímání potravy, vznikají původně z Pána a jsou pouze převrácenými odrazy původního zdroje. Transcendentální svět nepostrádá duchovní rozmanitost. V duchovním světě jsou všechny zvrácené podoby hmotné rozmanitosti plně zastoupeny ve své původní duchovní podobě. Jediný rozdíl je ten, že hmotné projevy jsou znečištěny třemi kvalitami hmotné přírody, zatímco všechny energie v duchovním světě jsou čisté, protože jsou zaměstnány v čisté transcendentální láskyplné službě Pánu. V duchovním světě je Pán vznešeným uživatelem všeho a všechny živé bytosti tam jsou zaměstnány v Jeho transcendentální láskyplné službě bez jakéhokoliv znečištění kvalitami hmotné přírody. Činnosti v duchovním světě jsou prosté jakýchkoliv nedostatků hmotného světa, ale to rozhodně neznamená, že na duchovní úrovni je neosobní prázdno, jak prohlašují impersonalisté. Oddaná služba je definována v Nārada-pañcarātře následujícím způsobem:
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші описано багатства всесвітньої форми Господа. Тут сказано, що Його рот є джерело різноманітних голосів, а божество, що керує Його ротом, — півбог вогню. Шкіра та інші шість покривів Його тіла представляють собою сфери, які породжують сім різновидів ведичних гімнів, як-от ґаятрі. Усі ведичні мантри походять від ґаятрі, як пояснено в першому томі «Шрімад-Бгаґаватам». Усі ці твірні центри становлять різні частини всесвітньої форми Господа, і разом з тим Господь посідає трансцендентну до матеріального творіння форму — отже наявність у тілі вірат-пуруші голосу, язика, шкіри тощо передбачає, що Господу в Його трансцендентній формі їх не бракує. Матеріальний голос і здатність їсти відначально походять від Господа. Ця вся діяльність є не що інше, як спотворене відображення її прообразу в трансцендентному бутті, що йому не бракує духовного розмаїття. У духовному світі в довершеній повноті представлено все розмаїття матеріальних спотворених форм у їхній первинній духовній суті. Єдина різниця полягає в тому, що матеріальна діяльність осквернена трьома ґунами матеріальної природи, тоді як всі енерґії в духовному світі чисті, тому що діють у бездомісному трансцендентному любовному служінні Господеві. У духовному світі всім витончено насолоджується Господь, а всі живі істоти служать Йому з трансцендентною любов’ю, цілковито чистою від скверни ґун матеріальної природи. У діяльности в духовному світі немає й тіні бруду матеріального світу, але ні за яку безособистісну порожнечу на духовному рівні йтися не може, всупереч ідеям імперсоналістів. Ось як «Нарада- панчаратра» визначає віддане служіння:
tat-paratvena nirmalam
hṛṣīkeṇa hṛṣīkeśa-
sevanaṁ bhaktir ucyate
тат-паратвена нірмалам
хр̣шікен̣а хр̣шікеш́а-
севанам̇ бгактір учйате
Jelikož všechny smysly pocházejí z Pána, zdroje smyslů, jejich činnosti v hmotném světě mají být očištěny zapojením do oddané služby. Dokonalosti života můžeme dosáhnout jednoduše tím, že očistíme své současné hmotné činnosti. Očištění začíná v okamžiku, kdy se přestaneme ztotožňovat s různými vnějšími označeními. Každá živá bytost někomu slouží—buď sobě nebo rodině, společnosti, zemi atd. — ale všechny tyto služby se bohužel zakládají na hmotné připoutanosti. Připoutanost k hmotným vztahům lze jednoduše zaměnit za službu Pánu, a tak automaticky začne postupné osvobozování se od hmotných pout. Oddanou službou je tedy možné dosáhnout osvobození snadněji než jakoukoliv jinou metodou. I v Bhagavad-gītě (12.5) je řečeno, že je-li někdo poután k neosobním pojetím, čeká ho mnoho těžkostí: kleśo 'dhikataras teṣām avyaktāsakta-cetasām.
Усі чуття беруть свій початок від Господа — джерела всіх чуттів, і тому їхню діяльність в матеріальному світі слід очистити відданим служінням Йому. Отже, досконалости життя можна досягнути, просто очистивши свою теперішню матеріальну діяльність. Очищення починається тоді, коли людина перестає ототожнювати себе з усілякими позначеннями. Кожна жива істота служить комусь: чи то собі, чи то сім’ї, чи то суспільству, країні, чи ще кому — проте, на жаль, це все служіння зумовлене прив’язаністю до матеріального. Матеріальні прив’язаності можна просто замінити на служіння Господеві, і тоді само собою жива істота починає одужувати й звільнятись від матеріальних прив’язаностей. Отже, звільнення легше досягнути відданим служінням, аніж будь- якими іншими методами. У «Бгаґавад-ґіті» (12.5) сказано- бо, що той, хто прив’язаний до безособистісного аспекту Всевишнього, зазнає всіляких страждань: клеш́о ’дгікатарас теша̄м авйакта̄сакта-четаса̄м.