Skip to main content

Sloka 39

ВІРШ 39

Verš

Текст

grīvāyāṁ janaloko ’sya
tapolokaḥ stana-dvayāt
mūrdhabhiḥ satyalokas tu
brahmalokaḥ sanātanaḥ
ґріва̄йа̄м̇ джаналоко ’сйа
таполоках̣ стана-двайа̄т
мӯрдгабгіх̣ сатйалокас ту
брахмалоках̣ сана̄танах̣

Synonyma

Послівний переклад

grīvāyām — až po krk; janalokaḥ — planetární systém Janaloka; asya — Jeho; tapolokaḥ — planetární systém Tapaloka; stana-dvayāt — od prsou; mūrdhabhiḥ — hlavou; satyalokaḥ — planetární systém Satyaloka; tu — ale; brahmalokaḥ — duchovní planety; sanātanaḥ — věčné.

ґріва̄йа̄м  —  до шиї; джаналоках̣  —  планетна система Джаналока ; асйа   —   Його ; таполоках̣   —   планетна система Таполока; стана-двайа̄т  —  починаючи від грудей; мӯрдгабгіх̣  —   головою; сатйалоках̣  —  планетна система Сат’ялока; ту  —   але; брахмалоках̣  —  духовні планети; сана̄танах̣  —  вічні.

Překlad

Переклад

Mezi přední částí hrudi a krku vesmírné podoby Pána se nacházejí planetární systémy jménem Janaloka a Tapaloka, zatímco Satyaloka, nejvyšší planetární systém, je umístěn na hlavě této podoby. Duchovní planety jsou však věčné.

Від грудей до шиї всесвітньої форми Господа розміщені планетні системи Джаналока й Таполока, а Сат’ялока, найвища планетна система, міститься на голові всесвітньої форми. Однак духовні планети вічні.

Význam

Коментар

Již mnohokrát jsme se na těchto stránkách zmiňovali o duchovních planetách, které se nacházejí za hranicemi hmotného nebe, a v tomto verši je znovu vše potvrzeno. Důležité je slovo sanātana. O nepomíjivé povaze duchovního světa hovoří Bhagavad-gītā (8.20), kde je řečeno, že nad hmotným stvořením existuje duchovní nebe, v němž je vše věčné. Satyaloce neboli planetě, na které pobývá Brahmā, se také říká Brahmaloka, ale Brahmaloka, o které se mluví zde, se nevztahuje na tento planetární systém. Tato Brahmaloka je na rozdíl od Satyaloky věčná. Pro rozlišení bylo tedy v tomto případě použito slovo sanātana. Podle Śrīly Jīvy Gosvāmīho je tato Brahmaloka lokou neboli sídlem Brahmanu, Nejvyššího Pána. Všechny planety v duchovním světě jsou na stejné úrovni jako Pán Samotný. Pán je zcela duchovní a Jeho jméno, pověst, sláva, vlastnosti, zábavy atd. se od Něho neliší, protože je absolutní. Planety v Božím království se od Něho tedy také neliší. Na těchto planetách neexistuje rozdíl mezi tělem a duší a ani vliv času, jaký známe z hmotného světa. Jelikož tam nepůsobí vliv času a planety v Brahmaloce jsou zcela duchovní, nejsou nikdy zničeny. Veškerá rozmanitost na duchovních planetách je rovněž totožná s Pánem, a v této sanātana atmosféře duchovní rozmanitosti proto plně platí védský aforismus ekam evādvitīyam. Tento hmotný svět je jenom stínem neboli falešným odrazem duchovního království Pána a jelikož je to stín, nemůže být věčný a rozmanitost v hmotném světě duality (ducha a hmoty) nelze srovnávat s rozmanitostí duchovního světa. Méně inteligentní lidé se někdy mylně domnívají, že podmínky duchovního světa jsou stejné jako podmínky stínového světa, a v důsledku toho mylně pokládají Pána za podmíněnou duši a Jeho zábavy v hmotném světě za obyčejné činnosti. Takové méně inteligentní osoby Pán odsuzuje v Bhagavad-gītě (9.11):

ПОЯСНЕННЯ: На цих сторінках ми неодноразово описували духовні планети, розміщені за межами матеріального неба, і даний вірш знову підтверджує сказане вище. Велику вагу тут має слово сана̄тана. Цю ідею вічности, як і тут, висловлено в «Бгаґавад-ґіті» (8.20), де сказано, що поза матеріальним творінням існує духовне небо і там усе вічне. Планету Сат’ялока, що на ній живе Брахма, іноді називають Брахмалокою. Однак Брахмалока, за яку йдеться в цьому вірші, не є планетна система Сат’ялока. Ця Брахмалока вічна, на відміну від планетної системи Сат’ялока. І щоб розрізнити їх, тут вжито прикметник сана̄тана. На думку Шріли Джіви Ґосвамі, Брахмалока, за яку згадано в цьому вірші,    —     це лока (обитель) Брахмана, Верховного Господа. У духовному небі всі планети невідмінні від Самого Господа. Господь повністю духовний, і Його ім’я, слава, діяння, якості, розваги тощо невідмінні від Нього, тому що Він абсолютний. Тож планети в Господньому царстві також невідмінні від Нього. На цих планетах немає різниці між тілом та душею, і час, що ми йому підвладні у матеріальному світі, не має там ніякого впливу. Крім того, що планети Брахмалоки непідвладні часу, вони, з огляду на їхню духовну природу, ніколи не підлягають знищенню. Усе розмаїття на духовних планетах також невідмінне від Господа. У цій вічній (сана̄тана) атмосфері духовного розмаїття сповна розкривається зміст ведичного афоризму екам ева̄двітійам. Матеріальний світ    —     це лише примарна тінь духовного царства Господа, і, як тінь, цей світ не може бути вічний. Розмаїття матеріального світу, світу двоїстости (духу й матерії), не йде в порівняння до розмаїтости духовного світу. За браком знання недалекі люди іноді помилково гадають, що умови життя в примарному світі не відрізняються від умов життя у духовному, і тому рівняють Господа та Його розваги в матеріальному світі до зумовлених душ з їхньою діяльністю. У «Бгаґавад- ґіті» (9.11) Господь засуджує таких бідних на розум людей:

avajānanti māṁ mūḍhā
mānuṣīṁ tanum āśritam
paraṁ bhāvam ajānanto
mama bhūta-maheśvaram
аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄
ма̄нушім̇ танум а̄ш́рітам
парам̇ бга̄вам аджа̄нанто
мама бгӯта-махеш́варам

Pokaždé, když Pán sestupuje, činí tak prostřednictvím Své vnitřní energie (ātma-māyi), a pouze méně inteligentní lidé Ho považují za jednu z hmotných bytostí. Śrīla Śrīdhara Svāmī proto v komentáři k tomuto verši oprávněně podotýká, že Brahmaloka zde uvedená je Vaikuṇṭha, Boží království, které je věčné (sanātana), a proto se liší od hmotných stvoření, která jsou popsána výše. Pánova vesmírná podoba (virāṭ) je představou určenou pro hmotný svět. Nemá nic společného s duchovním světem, s Božím královstvím.

Щоразу, коли Господь приходить як втілення, Він з’являється у Своїй довершеній внутрішній енерґії (а̄тма-ма̄йа̄), але бідні розумом люди помилково приймають Його за одну з матеріальних істот.

Пояснюючи цей вірш, Шріла Шрідгара Свамі слушно зауважує, що Брахмалока, згадана тут, це Вайкунтга, царство Бога. Воно є сана̄тана, вічне, і тому відрізняється від описаних вище матеріальних творінь. Всесвітня форма Господа, вірат,    —    це уявна форма, призначена для людей матеріального світу. Вона не має нічого спільного з духовним світом, царством Бога.