Sloka 25
ВІРШ 25
Verš
Текст
vikurvāṇād abhūn nabhaḥ
tasya mātrā guṇaḥ śabdo
liṅgaṁ yad draṣṭṛ-dṛśyayoḥ
вікурва̄н̣а̄д абгӯн набгах̣
тасйа ма̄тра̄ ґун̣ах̣ ш́абдо
лін̇ґам̇ йад драшт̣р̣-др̣ш́йайох̣
Synonyma
Послівний переклад
та̄маса̄т — з темряви оманного его; апі — безперечно; бгӯта-а̄дех̣ — матеріальних елементів; вікурва̄н̣а̄т — через перетворення; абгӯт — виникло; набгах̣ — небо; тасйа — його; ма̄тра̄ — тонка форма; ґун̣ах̣ — якість; ш́абдах̣ — звук; лін̇ґам — властивості; йат — як його; драшт̣р̣ — споглядач; др̣ш́йайох̣ — об’єкта споглядання.
Překlad
Переклад
Z temnoty falešného ega je vytvořen první z pěti prvků, éter, jehož jemnou podobou je vlastnost zvuku. Jejich vzájemný vztah je stejný jako vztah mezi pozorovatelem a pozorovaným předmětem.
Темрява оманного его породжує перший з п’яти елементів — небо. Його тонка форма — це звук, пов’язаний з небом так само, як споглядач з об’єктом споглядання.
Význam
Коментар
Éter, vzduch, oheň, voda a země jsou jen různými projevy temnoty falešného ega. To znamená, že falešné ego se v souhrnné podobě mahat-tattvy vytváří z okrajové energie Pána a z tohoto falešného ega neboli z touhy vládnout hmotnému stvoření se vytvářejí všechny podmínky pro iluzorní požitek živé bytosti. Živá bytost prakticky vládne nad hmotnými prvky jako jejich poživatel, i když za vším stojí Nejvyšší Pán. Ve skutečnosti nikdo kromě Pána nemůže být nazván poživatelem, ale živá bytost má iluzorní touhu se jím stát. To je původem falešného ega. Jakmile má zmatená živá bytost tuto touhu, vůlí Pána se vytvoří stínové prvky a živým bytostem je umožněno, aby se za nimi honily jako za přeludem.
ПОЯСНЕННЯ: П’ять елементів: небо, повітря, вогонь, вода та земля — це не що інше, як різні прояви темряви оманного его. Це означає, що оманне его в махат-таттві (загальній сукупності матеріальних елементів) постає від дотику межової енерґії Господа, і це оманне егоїстичне прагнення панувати над матеріальним творінням породжує елементи, що потрібні для ілюзорних насолод живої істоти. Насолоджуючись матеріальними елементами, жива істота, фактично, панує над ними, але за цим всім стоїть Верховний Господь. Насправді, нікого не можна назвати тим, хто насолоджується, крім Господа, — але в омані жива істота бажає насолоджуватись сама. Це й породжує оманне его. Коли в оманеної живої істоти виникає таке бажання, тоді з волі Господа виникають елементи темряви і живі істоти отримують можливість гнатися за утвореним з цих елементів міражем.
V písmech stojí, že nejprve je vytvořen zvuk (tan-mātrā) a potom éter, a tento verš to potvrzuje. Zvuk je jemnou podobou éteru a rozdíl mezi nimi je stejný jako rozdíl mezi pozorovatelem a pozorovaným předmětem. Zvuk zastupuje daný předmět v tom smyslu, že když o tomto předmětu hovoříme, vytváříme zvuk, který nám dává představu o jeho podobě. Zvuk je tedy jemnou charakteristikou daného předmětu. Stejně tak zvukové zastoupení Pána má stejné vlastnosti jako Jeho úplná podoba, jak ji viděli Vasudeva a Mahārāja Daśaratha, otcové Śrī Kṛṣṇy a Śrī Rāmy. Zvukové zastoupení Pána se neliší od Pána Samotného, protože Pán a Jeho projev v podobě zvuku jsou absolutní poznání. Śrī Caitanya nás učí, že ve svatém jménu Pána, které je Jeho zvukovým zastoupením, jsou vloženy všechny Jeho energie. Prostřednictvím čisté vibrace zvukového zastoupení Pána neboli Jeho svatých jmen může člověk okamžitě užívat Jeho společnosti a Svému čistému oddanému se Pán okamžitě projeví. Čistý oddaný tedy není ani na okamžik oddělen od Pána. Oddaný, který chce být neustále ve styku s Nejvyšším Pánem, může neustále zpívat Jeho svaté jméno, jak doporučují śāstry — Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare / Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. Ten, kdo se dokáže takto sdružovat s Pánem, bude jistě osvobozen z temnoty stvořeného světa, který je výtvorem falešného ega (tamasi mā jyotir gama).
Сказано, що насамперед створено звук, тан-матру, а тоді вже небо, і даний вірш підтверджує це. Звук — це тонка форма неба, і відмінність між ними така, як між споглядачем та об’єктом споглядання. Звук несе образ реального об’єкта; так звучання опису якого-небудь об’єкта дає уявлення про сам об’єкт. Отже звук є тонка форма об’єкта. Так само, звуковий образ Господа за своїми якостями являє собою довершену форму Господа — таку саму, яку споглядали Васудева та Махараджа Дашаратга, батьки Господа Крішни і Господа Рами. Звуковий образ Господа невідмінний від Самого Господа, тому що і Господь, і Його образ у звуці — абсолютне знання. Господь Чайтан’я пояснив, що у святе ім’я Господа, у Його звуковий образ, вкладено всі Господні енерґії. Тому чиста вібрація святого імені, звукового образу Господа, дає змогу безпосередньо насолоджуватися товариством Господа. Перед чистим відданим при цьому одразу постає образ Самого Господа. Тому чистий відданий навіть на мить не розлучається з Господом. Тож відданому, що прагне весь час спілкуватися з Верховним Господом, шастри радять весь час оспівувати святе Господнє ім’я: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Той, хто таким чином може спілкуватися з Господом, неодмінно звільниться з темряви створеного світу, посталого з оманного его (тамасі ма̄ джйотір ґама).