Sloka 12
ВІРШ 12
Verš
Текст
ātma-prasāda uta yatra guṇeṣv asaṅgaḥ
kaivalya-sammata-pathas tv atha bhakti-yogaḥ
ko nirvṛto hari-kathāsu ratiṁ na kuryāt
а̄тма-праса̄да ута йатра ґун̣ешв асан̇ґах̣
каівалйа-саммата-патхас тв атга бгакти-йоґах̣
ко нірвр̣то харі-катга̄су ратім̇ на курйа̄т
Synonyma
Послівний переклад
jñānam — poznání; yat — to, které; ā — po hranici čeho; pratinivṛtta — zcela odstraněné; guṇa-ūrmi — vlny hmotných kvalit; cakram — vír; ātma-prasādaḥ — sebeuspokojení; uta — navíc; yatra — kde je; guṇeṣu — v kvalitách hmotné přírody; asaṅgaḥ — žádná připoutanost; kaivalya — transcendentální; sammata — schválená; pathaḥ — cesta; tu — ale; atha — proto; bhakti-yogaḥ — oddaná služba; kaḥ — kdo; nirvṛtaḥ — pohroužený do; hari-kathāsu — do transcendentálních příběhů o Pánovi; ratim — přitažlivost; na — nebude; kuryāt — dělat.
джн̃а̄нам — знання; йат — те, яке; а̄ — до; пратінівр̣тта — цілковито звільнене від прив’язаностей; ґун̣а-ӯрмі — хвилі матеріальних ґун ; чакрам — вир ; а̄тма-праса̄дах̣ — задоволеність у собі; ута—більше того; йатра—де; ґун̣ешу— в ґунах природи; асан̇ґах̣ — без прив’язаности; каівалйа — трансцендентний; саммата — визнаний; патгах̣ — шлях; ту — однак; атга — отже; бгакті-йоґах̣ — віддане служіння; ках̣ — хто; нірвр̣тах̣ — занурений; харі-катга̄су — у трансцендентні оповіді про Господа; ратім — привабленість; на — не; курйа̄т — зазнає.
Překlad
Переклад
Transcendentální poznání o Nejvyšším Pánu Harim zcela odstraňuje vlny a víry hmotných kvalit. Jelikož je prosté veškeré hmotné připoutanosti, toto poznání uspokojuje duši, a jelikož je transcendentální, schvalují ho všechny autority. Kdo by k němu mohl zůstat lhostejný?
Трансцендентне знання про Верховного Господа Харі — це знання, яке втихомирює бурхливий вир матеріальних ґун. Вільне від скверни матеріальних прив’язаностей, це знання дозволяє знайти задоволення в собі. Воно трансцендентне, і тому його схвалюють авторитети. Невже хтось може не привабитись до цього знання?
Význam
Коментар
Podle Bhagavad-gīty (10.9) mají čistí oddaní úžasné vlastnosti. Každým svým činem slouží Pánu a navzájem si sdělují své extatické pocity a vychutnávají transcendentální blaženost. Tuto transcendentální blaženost lze okusit již ve stádiu oddané služby v praxi (sādhana-avasthā), je-li správně vykonávána pod vedením pravého duchovního mistra. A ve stádiu duchovní zralosti vrcholí vyvinuté transcendentální cítění v realizaci určitého vztahu k Pánu, který živá bytost má ve svém původním postavení (až po vztah milostné lásky k Pánu, který je pokládán za nejvyšší podobu transcendentální blaženosti). Bhakti-yoga jakožto jediná metoda, která umožňuje poznat Boha, se proto nazývá kaivalya. Śrīla Jīva Gosvāmī v této souvislosti cituje z Ved (eko nārāyaṇo devaḥ, parāvarāṇāṁ parama āste kaivalya-saṁjñitaḥ) a potvrzuje, že Nārāyaṇa, Osobnost Božství, je kaivalya a způsob umožňující přiblížit se k Pánu je kaivalya-panthā neboli “jediná cesta vedoucí k Bohu”. Kaivalya-panthā začíná u naslouchání příběhům, které se vztahují k Osobnosti Božství (śravaṇa), a přirozeným důsledkem naslouchání těmto hari-kathā je, že člověk získává transcendentální poznání a ztrácí zájem o veškeré světské náměty, na které oddaný již nemá vůbec žádnou chuť. Pro oddaného jsou všechny světské společenské a politické činnosti naprosto nepřitažlivé a ve zralém stádiu se takový oddaný přestává zajímat i o své vlastní tělo, nemluvě o těch, kteří jsou s tímto tělem spojeni rodinnými svazky. V takovém stavu ho nevzrušují vlny hmotných kvalit. Existují různé kvality hmotné přírody, ale všechny světské činnosti, o které se obyčejný člověk velice zajímá nebo kterých se zúčastňuje, ztrácejí pro oddaného přitažlivost. Tento stav je zde popsán jako pratinivṛtta-guṇormi a umožňuje ho ātma-prasāda neboli úplná spokojenost v sobě samém, která nezávisí na ničem hmotném. Prvotřídní oddaný Pána dosahuje tohoto stavu oddanou službou, ale i přes svoje vznešené postavení může někdy pro uspokojení Pána dobrovolně hrát roli kazatele Pánovy slávy a zapojovat vše do oddané služby, včetně světských zájmů, jen aby dal nováčkům příležitost měnit světské zájmy v transcendentální blaženost. Śrīla Rūpa Gosvāmī popsal toto jednání čistého oddaného slovy nirbandhaḥ kṛṣṇa-sambandhe yuktaṁ vairāgyam ucyate. I světské činnosti lze počítat mezi transcendentální neboli schválené činnosti kaivalya, jsou-li zapojeny do služby Pánu.
ПОЯСНЕННЯ: Описи « Бгаґавад - ґіти» ( 10 . 9 ) дозволяють скласти уявлення про чудові якості чистих відданих. Уся життєдіяльність чистих відданих присвячена служінню Господеві, і тому чисті віддані завжди діляться одне з одним почуттями екстазу, який вони відчувають, і насолоджуються трансцендентним блаженством . Таке трансцендентне блаженство можна відчути навіть на рівні початкової практики відданого служіння відповідно до правил (садгана-авастга), якщо правильно діяти під керівництвом істинного духовного вчителя. А на ступені зрілости це розвинуте трансцендентне почуття вивершується усвідомленням своїх відначальних природних стосунків з Господом (аж до стосунків кохання, які вважають за найвище трансцендентне блаженство). Тому бгакті-йоґу, єдиний спосіб усвідомити Бога, називають каівалйа. Шріла Джіва Ґосвамі, навівши з цього приводу ведичний вислів (еко на̄ра̄йан̣о девах̣, пара̄вара̄н̣а̄м̇ парама а̄сте каівалйа-сам̇джн̃ітах̣), підтверджує, що Нараяну, Бога-Особу, називають каівалйа, а шлях, який дозволяє досягнути Господа, називають каівалйа-пантга̄,тобто єдиним засобом прийти до Бога.
Починається каівалйа-пантга̄ із шравани: людина слухає оповіді про Бога-Особу. Як природний наслідок слухання харі-катги приходить трансцендентне знання. Воно звільняє відданого від найменшої прив’язаности до земних тем, які втрачають для нього будь - який смак . Ніяка матеріальна діяльність, ні соціальна, ні політична, не приваблює відданого, а на ступені зрілости відданого не цікавить навіть власне тіло, що й казати за пов’язаних з цим тілом родичів. На цьому рівні людину вже не бентежать хвилі матеріальних ґун. Матеріальну природу складають різні ґуни, однак усі світські справи, якими тільки й живе звичайна людина, втрачають привабу для відданого. У даному вірші цей стан названо пратінівр̣тта-ґун̣ормі, і досягнути його може той, хто став а̄тма-праса̄да, тобто хто черпає задоволення суто в душі і хто вільний від матеріальних прив’язаностей. Цього рівня досягає своїм відданим служінням першокласний відданий Господа. Однак попри свою піднесеність такий відданий іноді задля задоволення Господа самохіть бере на себе роль проповідника Господньої слави і залучає до відданого служіння все, навіть те, що цікавить матеріалістів, щоб дати відданим-початківцям нагоду перетворити світські інтереси у трансцендентне блаженство. Шріла Рупа Ґосвамі описує такого роду дії чистого відданого як нірбандгах̣ кр̣шн̣а- самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате. Навіть земну діяльність, яка скерована на служіння Господеві, вважають за трансцендентну і гідну схвалення діяльність каівалйа.