Sloka 14
ВІРШ 14
Verš
Текст
viśveśvare draṣṭari bhakti-yogaḥ
tāvat sthavīyaḥ puruṣasya rūpaṁ
kriyāvasāne prayataḥ smareta
віш́веш́варе драшт̣арі бгакті-йоґах̣
та̄ват стхавійах̣ пурушасйа рӯпам̇
крійа̄васа̄не прайатах̣ смарета
Synonyma
Послівний переклад
yāvat — dokud; na — ne; jāyeta — vyvíjí; para — transcendentální; avare — světský; asmin — v této podobě; viśva-īśvare — Pána všech světů; draṣṭari — tomu, který vidí; bhakti-yogaḥ — oddaná služba; tāvat — potud; sthavīyaḥ — hrubý materialista; puruṣasya — virāṭ-puruṣi; rūpam — o vesmírné podobě; kriyā-avasāne — na konci svých předepsaných povinností; prayataḥ — s náležitou pozorností; smareta — má vzpomínat.
йа̄ват — доки; на — не; джа̄йета — розвиває; пара — трансцендентне; аваре — матеріальне; асмін — у цій формі; віш́ва - іш́варе — Господа усіх світів ; драшт̣арі — у тому , хто споглядає; бгакті-йоґах̣ — віддане служіння; та̄ват — доти; стгавійах̣ — грубий матеріаліст; пурушасйа — вірат-пуруші; рӯпам — всесвітню форму; крійа̄-аваса̄не — завершивши виконувати свої обов’язки; прайатах̣ — з належною увагою; смарета — повинен згадувати.
Překlad
Переклад
Dokud v sobě hrubý materialista nevyvine sklon k láskyplné službě Nejvyššímu Pánovi, který vidí transcendentální i hmotné světy, má po vykonání svých předepsaných povinností vzpomínat na vesmírnou podobu Pána a meditovat o ní.
Доки грубий матеріаліст не розвинув бажання з любов’ю служити Верховному Господеві, свідкові всієї діяльности трансцендентного та матеріального світів, він повинен щодня, виконавши визначені йому обов’язки, зосереджувати розум в медитації на всесвітню форму Господа.
Význam
Коментар
Nejvyšší Pán dohlíží na všechny světy, hmotné i transcendentální. Je jejich majitelem a uživatelem, což potvrzuje Bhagavad-gītā (5.29). Duchovní svět je projevem Jeho vnitřní energie a hmotný svět je projevem Jeho vnější energie. Živé bytosti jsou také Jeho energií — okrajovou energií — a mohou si vybrat, zda budou žít v transcendentálním či hmotném světě. Hmotný svět není pro živé bytosti příliš vhodným místem, protože malé duchovní částečky Pána jsou zde podmíněny hmotnými zákony. Pán chce, aby všechny živé bytosti jakožto Jeho nedílné části žily s Ním v transcendentálním světě, a pro osvícení podmíněných duší v hmotném světě sestavil Vedy a všechna zjevená písma, která jsou vodítkem podmíněných duší na cestě zpátky domů, zpátky k Bohu. Podmíněné živé bytosti neustále trpí trojím utrpením podmíněného života, ale naneštěstí se ani přesto příliš nesnaží vrátit se zpátky k Bohu. Je to způsobeno tím, že si zvykly na špatný životní styl, který je komplikován ctnostmi a neřestmi. Někteří čestní lidé začínají obnovovat svůj ztracený vztah s Pánem, ale nedokáží pochopit Pánův osobní rys. Skutečným cílem života je navázat styk s Pánem a zaměstnat se ve službě Jemu. To je přirozená situace pro všechny živé bytosti. Impersonalistům, kteří nedokáží s láskou sloužit Pánu, se však doporučuje, aby meditovali o Jeho neosobní vesmírné podobě, o virāṭ-rūpě. Pokud si někdo přeje získat v životě skutečné štěstí a znovu dosáhnout své přirozené svobodné existence, musí se nějakým způsobem pokusit obnovit svůj zapomenutý vztah k Pánu. Méně inteligentní začátečníky meditace o neosobní virāṭ-rūpě, vesmírné podobě Pána, postupně kvalifikuje k osobnímu styku. Zde se doporučuje meditovat o virāṭ-rūpě, kterou popisovaly předchozí kapitoly, a tak můžeme pochopit, že různé planety, moře, hory, řeky, ptáci, zvířata, lidé, polobozi a všechno ostatní, co vnímáme, jsou pouze různé části Pánovy virāṭ-rūpy. Takovéto uvažování je také určitou meditací o Absolutní Pravdě, a jakmile s touto meditací začneme, vyvíjíme v sobě božské vlastnosti a celý svět se jeví jako šťastné a poklidné místo pro všechny. Bez meditace o Bohu, ať už osobní nebo neosobní, jsou všechny dobré vlastnosti v lidech zastřeny mylnými představami o tom, co je věčné a přirozené postavení člověka, a bez vyššího poznání se pro lidské bytosti stává celý svět peklem.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь бачить усе, що відбувається у всіх світах — і матеріальних , і трансцендентних . Іншими словами, Верховний Господь — найвищий володар і найвища особа, яка насолоджується в усіх світах. Це саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (5.29). Духовний світ — це прояв внутрішньої енерґії Господа, а матеріальний — це прояв Його зовнішньої енерґії. Живі істоти належать до Його межової енерґії, і за своїм вибором вони можуть жити або у трансцендентному, або матеріальному світі. Матеріальний світ погано підходить для життя істот, тому що, хоча вони духовно єдині з Господом, у матеріальному світі вони зумовлені законами матеріальної природи. Господь хоче, щоб усі живі істоти — Його невід’ємні частки — жили разом з Ним у трансцендентному світі. Саме для того, щоб просвітити знанням зумовлені душі матеріального світу, Господь дає Веди та всі інші явлені писання, які виразно закликають зумовлені душі повернутись додому, до Бога. На жаль, зумовлені живі істоти, незважаючи на постійні троїсті страждання зумовленого життя, не виявляють серйозного бажання повернутися до Бога. Причина цього — хибний шлях, який вони обрали для себе, і неправильний спосіб життя, заснований на суміші гріха та доброчестя. Деякі — ті, хто діє доброчесно, — починають відновлювати свої втрачені стосунки з Господом, проте вони не на силі осягнути особистісного аспекту Господа.
Істинна мета життя полягає в тому, щоб встановити стосунки з Господом і служити Йому. Це природне становище живих істот. Проте тим, хто дотримується імперсональних уявлень і хто не може з любов’ю служити Господеві, радять медитувати на Його безособистісний аспект, вірат-рупу (всесвітню форму). Хоч тим способом, хоч іншим, але треба постаратись відродити свої забуті стосунки з Господом, якщо ми взагалі хочемо досягнути справжнього щастя і повернути собі своє природне становище існування без кайданів. Для менш розумних початківців існує метод медитації на безособистісний аспект, вірат-рупу(всесвітню форму Господа); цей метод поступово наділяє людину якостями, потрібними, щоб піднятися до рівня стосунків з особою Господа. Даний вірш радить медитувати на вірат-рупу, докладно описану в попередній главі. Так можна усвідомити, що всі планети, моря, гори, річки, птахи, звірі, люди, півбоги, все доступне нашому зору — це просто різні частини Господньої форми вірат. Така свідомість також є свого роду медитацією на Абсолютну Істину. Коли людина починає над цим розмірковувати, у неї розвиваються божественні якості. Такій людині весь світ здається щасливою й мирною обителлю для всього людства. Без медитації на Бога, особистісної чи безособистісної, усі добрі якості людини покриваються хибними уявленнями про своє природне становище. Людині без вищого знання про Бога весь світ здається пеклом.