Sloka 1
ВІРШ 1
Verš
Текст
evaṁ purā dhāraṇayātma-yonir
naṣṭāṁ smṛtiṁ pratyavarudhya tuṣṭāt
tathā sasarjedam amogha-dṛṣṭir
yathāpyayāt prāg vyavasāya-buddhiḥ
евам̇ пура̄ дга̄ран̣айа̄тма-йонір
нашт̣а̄м̇ смр̣тім̇ пратйаварудгйа тушт̣а̄т
татга̄ сасарджедам амоґга-др̣шт̣ір
йатга̄пйайа̄т пра̄г вйаваса̄йа-буддгіх̣
Synonyma
Послівний переклад
śrī-śukaḥ uvāca — Śrī Śukadeva Gosvāmī řekl; evam — stejným způsobem; purā — před projevením vesmíru; dhāraṇayā — takovou představou; ātma-yoniḥ — Brahmājīho; naṣṭām — ztracená; smṛtim — paměť; pratyavarudhya — znovunabytím vědomí; tuṣṭāt — potěšením Pána; tathā — poté; sasarja — stvořil; idam — tento hmotný svět; amogha-dṛṣṭiḥ — ten, kdo dosáhl jasné vize; yathā — jako; apyayāt — stvořený; prāk — jako dřív; vyavasāya — soustředěná; buddhiḥ — inteligence.
ш́рі-ш́уках̣ ува̄ча — Шрі Шукадева Ґосвамі сказав; евам — так само; пура̄ — перед проявленням космосу; дга̄ран̣айа̄ — через таке зосередження ; а̄тма - йоніх̣ — Брахмаджі ; нашт̣а̄м — втрачену; смр̣тім — пам’ять; пратйаварудгйа — відновивши свідомість; тушт̣а̄т — задовольнивши Господа; татга̄ — по тому ; сасарджа — створив ; ідам — цей матеріальний світ; амоґга-др̣шт̣іх̣ — той, хто набув ясного бачення; йатга̄ — як; апйайа̄т — створив; пра̄к — як раніше; вйаваса̄йа — утверджений; буддгіх̣ — інтелект.
Překlad
Переклад
Śrī Śukadeva Gosvāmī řekl: Před projevením vesmíru meditoval Pán Brahmā o virāṭ-rūpě. Jelikož tím potěšil Pána, získal znovu své ztracené vědomí a mohl tak stvoření znovu dát jeho dřívější podobu.
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Раніше, ще до проявлення цього космосу, Господь Брахма, медитуючи на вірат-рупу, задовольнив Господа і повернув собі втрачену пам’ять. Так він зміг відтворити матеріальний світ таким, яким він був раніше.
Význam
Коментар
Zde uvedený příklad Śrī Brahmājīho je příkladem toho, jak živá bytost zapomíná. Brahmājī je inkarnací jednoho z hmotných atributů Pána a jako inkarnace hmotné kvality vášně je Pánem zplnomocněn ke stvoření nádherného hmotného projevu. Brahmā je však zároveň jednou z mnoha živých bytostí, a proto své tvůrčí umění snadno zapomíná. Proti této zapomnětlivosti — ke které mají sklon všechny živé bytosti od Brahmy až po bezvýznamného mravence — lze působit meditací o Pánově virāṭ-rūpě. Tato možnost se živé bytosti otevírá v lidské životní podobě a jakmile člověk následuje pokyny Śrīmad-Bhāgavatamu a začíná meditovat o virāṭ-rūpě, může tím oživit své původní vědomí a zároveň odstranit svůj sklon zapomínat na svůj věčný vztah k Pánu. Jakmile se odstraní tato zapomnětlivost, okamžitě přichází vyavasāya-buddhi, o které se mluví v tomto verši a v Bhagavad-gītě (2.41). Toto nabyté poznání živé bytosti vede k láskyplné službě Pánu, kterou živá bytost potřebuje. Boží království je neomezené a stejně tak neomezený je počet rukou, které Pánu pomáhají. Bhagavad-gītā (13.14) prohlašuje, že Pán má Své ruce, nohy, oči a ústa v každém koutu Svého stvoření. To znamená, že živé bytosti jakožto individuální nedílné expanze Pána tvoří pomocné ruce Pána a jejich účelem je prokazovat určitý typ služby. Podmíněná duše — dokonce i v postavení Brahmy — však na tuto skutečnost zapomíná vlivem hmotné iluzorní energie, která je produktem falešného egoismu. Tento falešný egoismus můžeme odstranit probuzením svého vědomí Boha. Osvobodit se znamená ukončit spánek v zapomnění a začít se skutečnou láskyplnou službou Pánu, jak ukazuje příklad Brahmy. Brahmova služba je ukázkou služby na osvobozené úrovni, která se liší od takzvaných dobročinných služeb, plných chyb a iluze. Osvobození nikdy neznamená nečinnost, ale znamená sloužit bez lidských chyb.
ПОЯСНЕННЯ: Згаданий випадок з Брахмаджі являє собою приклад забутливости живої істоти. Брахмаджі — це втілення одного з матеріальних атрибутів Господа. Господь вповноважив Брахмаджі — втілення ґуни страсти в матеріальній природі — творити це прекрасне матеріальне проявлення. Однак Брахма належить до числа незліченних живих істот і тому схильний забувати дароване йому вміння творити. Цієї забутливости, яка притаманна кожній живій істоті, починаючи від Брахми і закінчуючи найменшою мурахою, можна позбутися медитуючи на вірат-рупу Господа.
Людське життя дає живій істоті цю можливість, і якщо істота скористається з неї і буде медитувати на вірат-рупу, дотримуючись настанов «Шрімад-Бгаґаватам», то вона зможе відродити в собі свою чисту свідомість і водночас позбутися схильности забувати свої вічні стосунки з Господом. А позбувшись цієї забутливости , істота одразу здобуває вйаваса̄йа-буддгі, що його згадано тут і також у «Бгаґавад- ґіті» ( 2 . 41 ) . А цей утверджений інтелект , заснований на знанні, приводить живу істоту до любовного служіння Господеві — того, чого вона найбільше потребує. Царство Бога безмежне, а тому в Господа безліч рук-помічників. «Бгаґавад-ґіта» (13.14) запевняє, що Господь має руки, ноги, очі та роти в кожному куточку творіння. Це означає, що відокремлені невід’ємні частки Господа, джіви, живі істоти, що в них Він Себе поширює, — це Господні руки, Його помічники, і кожна з них покликана виконувати якесь своє служіння Господеві. Але під ілюзією матеріальної енерґії, яка постає з оманного его, зумовлена душа, навіть на рівні Господа Брахми, забуває про це. Позбутися цього оманного егоїзму можна пробудивши в собі свідомість Бога. Звільнитися означає прокинутись від цього сну забуття і втвердитись у реальному любовному служінні Господеві, як демонструє приклад Брахми. Служіння Брахми — це зразок звільненого стану служіння Господу. Воно докорінно відрізняється від так званого служіння суспільству , тому що альтруїстична діяльність — це та сама ілюзія і забуття . Звільнення аж ніяк не означає бездіяльність — це служіння, вільне від людських вад.