Sloka 6
ВІРШ 6
Verš
Текст
ātmanaḥ saha śaktibhiḥ
muktir hitvānyathā rūpaṁ
sva-rūpeṇa vyavasthitiḥ
а̄тманах̣ саха ш́актібгіх̣
муктір хітва̄нйатха̄ рӯпам̇
сва-рӯпен̣а вйавастгітіх̣
Synonyma
Послівний переклад
nirodhaḥ — ukončení vesmírného projevu; asya — Jeho; anuśayanam — pohroužení Mahā-Viṣṇua, puruṣa inkarnace, do mystického spánku; ātmanaḥ — živých bytostí; saha — společně s; śaktibhiḥ — s energiemi; muktiḥ — osvobození; hitvā — opouštějící; anyathā — jinak; rūpam — podoba; sva-rūpeṇa — v původní věčné podobě; vyavasthitiḥ — trvalý stav.
ніродгах̣ — згортання космічного проявлення; асйа — Його; ануш́айанам — занурення втілення пуруші(Маха-Вішну) в містичний сон ; а̄тманах̣ — живих істот ; саха — разом із; ш́актібгіх̣ — енерґіями; муктіх̣ — звільнення; хітва̄ — покинувши ; анйатга̄ — інакше ; рӯпам — форма ; сва - рӯпен̣а — у відначальній формі; вйавастгітіх̣ — незмінне становище.
Překlad
Переклад
Když živá bytost a její sklon k podmíněnému životu splynou s mystickým spánkem Mahā-Viṣṇua, nazývá se to ukončení vesmírného projevu. Osvobození je trvalým stavem živé bytosti, ve kterém opouští proměnlivá hrubohmotná a jemnohmotná těla a dosahuje své věčné podoby.
Коли живі істоти разом зі своєю схильністю до зумовленого життя занурюються в Маха-Вішну, що лежить у містичному сні, це називають згортанням космічного прояву. Звільнення для живої істоти полягає в тому, щоб непохитно втвердитись у своїй відначальній формі, покинувши всі грубі та тонкі змінні матеріальні тіла.
Význam
Коментар
Jak jsme již několikrát vysvětlovali, existují dva druhy živých bytostí. Z větší části jsou věčně osvobozené (nitya-mukta), ale některé z nich jsou věčně podmíněné. Věčně podmíněné duše mají sklony panovat hmotné přírodě, a proto je projeveno hmotné vesmírné stvoření, které jim dává dvě možnosti. Podmíněná duše může jednak uspokojovat svoji touhu vládnout vesmírnému projevu, a jednak dostává možnost vrátit se zpátky k Bohu. Většina podmíněných duší tedy po ukončení vesmírného projevu splývá s existencí Osobnosti Božství, Mahā-Viṣṇua, který leží v mystickém spánku, a tyto duše dostávají další těla v novém stvoření. Některé z podmíněných duší se však řídí transcendentálním zvukem v podobě védské literatury, a tudíž se mohou vrátit zpátky k Bohu a po opuštění hrubohmotných a jemnohmotných těl dosáhnout svého původního duchovního těla. Hmotná podmíněná těla se vyvíjejí proto, že živé bytosti zapomínají na svůj vztah k Bohu, a v době existence vesmírného projevu dostávají podmíněné duše příležitost obnovit své původní postavení, k čemuž jim pomáhají zjevená písma, která Pán ve Svých různých inkarnacích tak milostivě sestavil. Čtení nebo naslouchání z transcendentální literatury člověku pomáhá dosáhnout osvobození ještě v podmíněném stavu hmotné existence. Veškerá védská literatura vede k oddané službě Osobnosti Božství a jakmile se člověk upne na tento cíl, ihned se osvobodí z podmíněného života. Hrubohmotná a jemnohmotná těla vznikají pouze proto, že podmíněné duši chybí poznání, a jakmile se živá bytost soustředí na oddanou službu Pánu, začíná se kvalifikovat pro osvobození z podmíněného stavu. Oddaná služba se vyznačuje transcendentální láskou k Nejvyššímu, který je zdrojem všech blažených vztahů. Každý vyhledává nějaký požitek, ale nikdo nezná nejvyšší zdroj všeho přitažlivého (raso vai saḥ rasaṁ hy evāyaṁ labdhvānandī bhavati). Védské hymny informují každého, že nejvyšším zdrojem a neomezeným pramenem veškeré blaženosti je Osobnost Božství, a ten, komu se poštěstilo obdržet tuto informaci z transcendentální literatury jako je Śrīmad-Bhāgavatam, je natrvalo osvobozen a může dosáhnout postavení, které mu přísluší v Božím království.
ПОЯСНЕННЯ: Як ми вже пояснювали декілька разів, є два різновиди живих істот. Більшість із них — вічно звільнені, або ніт’я-мукти, а деякі — вічно зумовлені. Вічно зумовлені душі схильні уявляти себе владиками матеріальної природи, і тому виникає матеріальний космос, який дає вічно зумовленим душам дві можливості. Одна можливість полягає в тому, що зумовлена душа може проявити свою схильність панувати над космічним творінням, а друга можливість — це нагода повернутись до Бога.
Отже, після згортання космічного творіння більшість зумовлених душ зливаються з буттям Бога-Особи Маха-Вішну, що перебуває у Своєму містичному сні. За наступного творення вони отримують нові тіла. Проте деякі зумовлені душі, які йдуть шляхом, що його окреслює трансцендентний звук у формі ведичних писань, — і тому можуть повернутись до Бога, — залишивши грубі й тонкі зумовлені матеріальні тіла, отримують відначальні духовні тіла. Жива істота розвиває матеріальне тіло, яке її зумовлює, тоді, коли забуває свої взаємини із Богом. Протягом існування матеріального прояву зумовлені душі мають можливість відродити своє відначальне становище за допомогою явлених писань, що їх так милостиво уклав Господь у Своїх різних втіленнях. Якщо читати чи слухати такі трансцендентні писання, це допомагає звільнитись ще навіть за зумовленого життя в матеріальному світі. Усі священні писання мають на меті привести людину до відданого служіння Богові-Особі, і жива істота, яка утвердилась у відданому служінні, уже звільнилася від зумовленого життя. Грубі й тонкі матеріальні форми зумовлюють душу лише через її невігластво, а коли вона втвердилась у відданому служінні Господеві, вона гідна звільнитись від зумовленого стану. Віддане служіння — це трансцендентний потяг до Всевишнього. Істота приваблюється до Всевишнього, тому що Він джерело всіх смаків насолоди. Кожен прагне задовольнити свій смак до насолоди, але мало хто знає верховне джерело всіх принадних смаків (расо ваі сах̣ расам̇ хй ева̄йам̇ лабдгва̄нанді бгаваті). Ведичні гімни повідомляють усіх, що існує верховне джерело всієї насолоди. Невичерпне джерело всієї насолоди — це Бог-Особа, і той, кому пощастило дізнатись про це з трансцендентих писань, як-от «Шрімад-Бгаґаватам», назавжди звільнюється від матеріального буття і повертається на своє місце в царстві Бога.