Sloka 16
ВІРШ 16
Verš
Текст
puṇya-tīrtha-jalāplutaḥ
śucau vivikta āsīno
vidhivat kalpitāsane
пун̣йа-тіртга-джала̄плутах̣
ш́учау вівікта а̄сіно
відхіват калпіта̄сане
Synonyma
Послівний переклад
ґр̣ха̄т — з дому; правраджітах̣ — пішовши; дгірах̣ — опанувавши себе; пун̣йа — у праведному; тіртга — святому місці; джала-а̄плутах̣ — повністю омившись; ш́учау — очистившись; вівікте — на відлюдді; а̄сінах̣ — розташувавшись; відгіват — відповідно до всіх приписів; калпіта — зробивши; а̄сане — на сидінні.
Překlad
Переклад
Člověk má opustit domov a cvičit se v sebeovládání. Má se pravidelně koupat na posvátném místě a sedět na náležitě posvěceném místě v osamocení.
Треба покинути дім, поселитись у святому місці і навчитись панувати над собою. Реґулярно омиваючись, слід сидіти насамоті в належно освяченому стані.
Význam
Коментар
Aby se člověk připravil na lepší život, musí opustit svůj takzvaný domov. Systém varṇāśrama-dharma nebo sanātana-dharma předepisuje stáhnout se co nejdříve po dosažení věku padesáti let z rodinného života. Moderní civilizace se zakládá na rodinném pohodlí a na co nejvyšší životní úrovni a každý počítá s tím, že jakmile odejde do ústraní, bude žít velice pohodlným způsobem v dobře zařízeném domě, který budou zdobit ženy a děti, a ani ho nenapadne, že by z takového pohodlného domova měl odejít. Vysocí vládní úředníci a ministři se drží svých předních míst dokud nezemřou. Nikdy ani nesní o tom, že by se měli zříci pohodlí domova, a ani si to nepřejí. Materialisté jsou spoutáni takovými halucinacemi a různými způsoby plánují, jak žít ještě pohodlněji. Náhle však přijde krutá smrt a veliký plánovač je proti své vůli nelítostně unesen a donucen odevzdat své tělo a přijmout jiné. Podle plodů práce, kterou vykonal, dostane další tělo v jednom z osmi miliónů čtyř set tisíc životních druhů. Lidé příliš poutaní k rodinnému pohodlí dostávají na základě hříšných činů, které za dlouhou dobu svého hříšného života napáchali, obvykle těla v nižších životních druzích a všechna energie jejich lidského života tím pádem vyjde nazmar. V padesáti letech — ne-li dřív — má každý přijmout varování smrti, aby se zachránil před nebezpečím zkaženého lidského života a před pouty k neskutečným věcem. Měli bychom však vědět, že varování nadcházející smrti je zde neustále, i když nám ještě není padesát let, a tak bychom se v každém životním stádiu měli připravovat na lepší příští život. Sanātana-dharma systematicky připravuje své následovníky na lepší příští život bez sebemenšího nebezpečí, že jejich lidský život bude ztracený. Svatá místa po celém světě jsou určená pro ty, kteří odešli do ústraní a připravují se na lepší příští život. Inteligentní lidé tam na konci svého života musí odejít a žít životem duchovní obnovy s cílem zbavit se rodinných pout, která se pokládají za okovy hmotného života. Opustit domov se doporučuje právě kvůli tomu, aby se člověk zbavil hmotné připoutanosti. Ten, kdo až do smrti lpí na rodinném životě, se nemůže zbavit hmotné připoutanosti, a kdo se nezbaví hmotné připoutanosti, nemůže pochopit duchovní svobodu. Nikdo by se však neměl spokojit s tím, že opustí domov, nebo že si vytvoří nový domov na posvátném místě, ať už zákonně či nezákonně. Mnoho lidí opouští domov a jde na svatá místa, ale díky špatné společnosti se z nich následkem nedovoleného pohlavního styku stávají znovu lidé žijící rodinným životem. Hmotná iluzorní energie je tak silná, že jí člověk může snadno podlehnout v každém životním stádiu, i poté, co odešel ze svého šťastného domova. Proto je nezbytné cvičit se v sebeovládání a celibátu a nemít nejmenší touhu po pohlavním životě. Pro člověka, který chce povýšit svoji existenci, je pohlavní život sebevraždou, ne-li něčím horším. Vzdát se rodinného života tedy znamená ovládat všechny své smyslové touhy, zvláště touhu sexuální. Proto je nutné usadit se na náležitě posvěcené místo ze slámy, jelení kůže a koberce, a bez přestupků zpívat svaté jméno Pána, jak bylo předepsáno výše. Celý proces spočívá ve stažení mysli od hmotných věcí a soustředění na lotosové nohy Pána. Tento jednoduchý postup sám o sobě pomáhá dospět na nejvyšší duchovní úroveň.
ПОЯСНЕННЯ : Щоб підготуватись до ліпшого наступного життя, треба покинути свій так званий дім. Система варнашрама-дгарми, чи санатана-дгарми, приписує кожному, кому перейшло за п’ятий десяток, якомога швидше позбутися сімейних пут. Сучасна цивілізація натомість засновується на вигодах сімейного життя і якнайвищому рівні комфорту. Тому не диво, що, відійшовши від справ, кожен розраховує прожити останок життя у гарно обставленому будинку з усіма вигодами, в оточенні вродливих жінок та чудової малечі, і ніхто не припускає й думки про те, щоб покинути свій затишний дім. Міністри та урядовці на високих державних посадах міцно тримаються за свої «теплі» місця до самої смерти, і бажання покинути домашній затишок їм навіть у сні не насниться.
Занурені у свої галюцинації, матеріалісти весь час будують різноманітні плани щодо того, як зробити своє життя ще приємнішим , — але несподівано приходить безжальна смерть і, не питаючись про бажання «великих прожектерів», примушує їх покинути теперішнє тіло і перейти в інше. І тому, хто невтомно будував різноманітні плани, доводиться відповідно до плодів своєї минулої діяльности переходити в інше тіло в котромусь із 8 400 000 видів життя. Людина, яка надто прив’язана до сімейного комфорту, зазвичай у наступному житті потрапляє до нижчих видів життя, адже за довге безбожне життя вона чинить чимало гріхів. Ось так уся енерґія людського життя виявляється змарнованою. Щоб врятуватися від цієї небезпеки, щоб не змарнувати людську форму життя і не прив’язатися до речей нереальних, треба в п’ятдесят років, або й раніше, звернути увагу на близьку загрозу смерти. Насправді загроза смерти реально висить над кожним уже тепер, навіть задовго до п’ятдесятирічного віку. Тому кожен відтинок свого життєвого шляху слід присвятити підготовці для досягнення ліпшого наступного життя. Система санатана-дгарми організовує суспільство таким чином, що всі його члени отримують належну підготовку для досягнення ліпшого наступного життя і ніхто не ризикує змарнувати людське життя.
Святі місця у всьому світі призначені для того, щоб ті, хто відійшов від справ, могли поселитись у них і підготувати себе до ліпшого наступного життя. Наприкінці життя чи, в будь-якому разі, досягнувши п’ятдесятирічного віку кожна розумна людина повинна оселитися в одному зі святих місць і присвятити решту свого життя на духовне відродження, стараючись звільнитися від усіх сімейних прив’язаностей, які вважають кайданами, що приковують до матеріального життя. Людині радять покинути дім для того, щоб вона звільнилась від матеріальних прив’язаностей. Адже той, хто чіпляється за сімейне життя до самої смерти, не може звільнитися від матеріальних прив’язаностей, а не звільнившись від них, неможливо досягнути духовної свободи.
Однак не слід задовольнятися, просто формально покинувши дім чи, тим більше, просто створивши собі інший дім, законний чи незаконний, у святому місці. Є чимало прикладів того, як люди покидають дім і йдуть жити до святого місця, однак через погане спілкування стають знову сімейними людьми, вступаючи в незаконні статеві стосунки з представниками протилежної статі. Ілюзорна енерґія матерії настільки могутня, що людина на будь-якому відтинку життя, навіть уже покинувши щасливу домівку, схильна влягати цій ілюзії. Отже, вкрай важливо вчитись панувати над собою, утримуючись від статевого життя і від будь-яких сексуальних бажань. Для того, хто прагне поліпшити умови свого існування, статеві втіхи не ліпші за самогубство, якщо не гірші.
Отже відхід від сімейного життя призначений для того, щоб опанувати себе, приборкавши усі чуттєві бажання, і насамперед сексуальні. Для цього слід сісти на належно освячене сидіння з сухої трави, накрите оленячою шкурою та килимком, і оспівувати без образ святе Господнє ім’я, як мовилося вище. Сутність методу полягає в тому, щоб відвернути розум від матеріальних дій і зосередити його на лотосових стопах Господа. Сам цей нескладний метод допоможе людині піднятися на найвищий рівень духовности.