Sloka 12
ВІРШ 12
Verš
Текст
parokṣair hāyanair iha
varaṁ muhūrtaṁ viditaṁ
ghaṭate śreyase yataḥ
парокшаір ха̄йанаір іха
варам̇ мухӯртам̇ відітам̇
ґгат̣ате ш́рейасе йатах̣
Synonyma
Послівний переклад
кім — що ; праматтасйа — заблукалого ; бахубгіх̣ — багатьма; парокшаіх̣—безтямними; ха̄йанаіх̣—роками; іха—у цьому світі; варам — ліпше; мухӯртам — мить; відітам — у свідомості; ґгат̣ате — після якої людина може постаратися; ш́рейасе — задля вищої користи; йатах̣ — завдяки цьому.
Překlad
Переклад
Jakou cenu má promarněný dlouhý život, který ani po mnoha letech v tomto světě neposkytl žádnou zkušenost? Lepší je jedna chvíle plného vědomí, protože ta přinese člověku začátek hledání jeho vyššího zájmu.
Чого варте довге життя в цьому світі, якщо воно минає дарма і прожиті роки не додають досвіду? Ліпше прожити мить, але у повній свідомості, бо це спонукає на пошуки найвищого блага.
Význam
Коментар
Śrīla Śukadeva Gosvāmī poučil Mahārāje Parīkṣita o tom, jak důležité je zpívání svatého jména Pána pro každého pokrokového a čestného člověka. Aby povzbudil krále, kterému zbývalo pouhých sedm dní života, Śrīla Śukadeva Gosvāmī prohlašuje, že nemá žádný význam žít stovky let a nevědět přitom nic o problémech života. Je lépe žít jedinou chvíli s plným vědomím svého vyššího zájmu. Nejvyšší životní zájem je věčný, plný poznání a blaženosti. Ti, které matou vnější rysy hmotného světa a žijí životem zvířecích sklonů ve stylu “jez, pij a buď veselý”, jednoduše promarňují své životy a nevidí, jak jim ubíhá drahocenný čas. Máme si být dokonale vědomi toho, že lidský život dostává podmíněná duše proto, aby dosáhla duchovního úspěchu. A nejsnadnějším způsobem, jak tohoto cíle dosáhnout, je zpívat svaté jméno Pána. V předchozím verši jsme tento bod do určité míry rozebrali, a můžeme se ještě dále poučit o různých typech přestupků proti svatému jménu. Śrīla Jīva Gosvāmī Prabhu cituje o přestupcích proti svatému jménu mnoho statí z autentických písem a mistrovsky je dále vysvětluje. Z Viṣṇu-yāmala Tantry dokazuje, že pouhým zpíváním svatého jména Pána je možné osvobodit se od následků všech hříchů. Na základě citátu z Mārkaṇḍeya Purāṇy Śrī Gosvāmījī říká, že nikdo nemá hanobit oddané Pána a nemá ani poslouchat, jak oddané Pána znevažuje někdo jiný. Oddaný by měl takového člověka zastavit a vyříznout mu jazyk, aby pomluvám zamezil. A když to nemůže udělat, má raději spáchat sebevraždu, než aby poslouchal, jak někdo pomlouvá oddaného Pána. Člověk tedy nemá poslouchat ani dovolit takové pomlouvání. Pokud jde o rozlišování svatého jména Pána od jmen polobohů, zjevená písma dávají najevo (Bg. 10.41), že všechny neobyčejně mocné bytosti nejsou nic jiného, nežli nedílné části nejvyššího zdroje veškeré energie, Pána Kṛṣṇy. Kromě Pána Samotného je každý podřízeným. Nikdo není na Pánu nezávislý. Jelikož nikdo není mocnější nežli energie Nejvyššího Pána a nikdo se jí nevyrovná, není ničí jméno tak mocné jako jméno Pána. Zpíváním svatého jména lze obdržet veškerou energii, kterou lze získat ze všech ostatních zdrojů současně. Nejvyšší svaté jméno Pána proto nelze klást na stejnou úroveň s nějakým jiným jménem. Brahmā, Śiva nebo kterýkoliv jiný mocný bůh se nikdy nemůže rovnat Nejvyššímu Pánu Viṣṇuovi. Mocné svaté jméno Pána může bezesporu každého zbavit následků jeho hříchů, ale ten, kdo chce transcendentální síly svatého jména Pána využívat ke svým nekalým činnostem, je tou nejpokleslejší osobou na světě. Těmto lidem Pán ani kterýkoliv Jeho prostředník nikdy neodpustí. Člověk tedy má svého života využít k tomu, aby všemi prostředky a bez přestupků oslavoval Pána. Jednání v tomto duchu — i když trvá jen chvíli — se nikdy nedá srovnávat s dlouhým životem v nevědomosti, jaký mají stromy a další živé bytosti, které mohou žít tisíce let, aniž by se zabývaly duchovním rozvojem.
ПОЯСНЕННЯ: Шріла Шукадева Ґосвамі пояснив Махараджі Парікшіту в своїх настановах, що кожна проґресивна цивілізована людина повинна повторювати святе ім’я Господа. Прагнучи підбадьорити царя, якому лишалося жити тільки сім днів, Шріла Шукадева Ґосвамі запевняє, що ліпше прожити одну мить, досконало усвідомлюючи найвищу мету життя, аніж жити сотні років марно, не розуміючи головних проблем життя. Найвища мета — це вічне життя у повному знанні та блаженстві. Спантеличені зовнішніми принадами матеріального світу, люди, які дбають про задоволення своїх тваринних потреб і живуть за гаслом «їж-пий-веселись», просто марнують життя, не помічаючи, як пролітають цінні роки. Треба глибоко усвідомити, що людська форма життя дана зумовленій душі для того, щоб вона змогла досягти духовного успіху, а найпростіший метод для цього — це повторювати святе ім’я Господа. Ми вже певною мірою обговорили це в поясненні до попереднього вірша. Можна докладніше розглянути, які бувають образи проти лотосових стіп святого імені.
Образи проти стіп святого імені глибоко проаналізував Шріла Джіва Ґосвамі Прабгу, наводячи багато відповідних цитат з істинних писань. На основі «Вішну-ямала Тантри» Шріла Джіва Ґосвамі доводить, що, просто повторивши святе ім’я Господа, можна звільнитись від наслідків усіх гріхів. «Маркандея Пурана», яку цитує Шрі Ґосваміджі, вказує, що ні в якому разі не можна ганити Господнього відданого чи слухати, як хтось інший принижує його гідність. Блюзнірові слід відрізати язик, а якщо це неможливо, то ліпше накласти на себе руки, ніж слухати, як чорнять відданого. Звідси зрозуміло, що не можна ані слухати, як ганять відданого, ані допускати цього.
Що ж стосується до різниці між святим іменем Господа та іменами півбогів, явлені писання (Б.-ґ. 10.41) свідчать: всі істоти з незвичайною могутністю — це лише частки верховного владики всіх сил, Господа Крішни. Окрім Самого Господа, всі інші підпорядковані комусь. Немає нікого, хто був би незалежним від Господа. Немає нікого, хто перевершував би силою Господа чи хоча б міг зрівнятися з Ним, а отже немає й іншого імені, що було б так само могутнє, як святе ім’я Господа. Той, хто повторює святе ім’я Господа, має доступ до енерґії з усіх джерел разом взятих і дістає всі благословення, які тільки може хтось обіцяти, і навіть більше. Тому не можна прирівнювати святе ім’я Господа до будь- якого іншого імені. Брахмі, Шіві та й будь-кому іншому з могутніх півбогів ніколи не зрівнятися з Верховним Господом Вішну.
Святе ім’я Господа своєю могутністю безперечно може звільнити від наслідків вчинених гріхів, однак якщо хтось хоче користатися з цієї трансцендентної могутности святого імені Господа і робити ниці вчинки далі, то він останній негідник. Такому негіднику немає прощення ні в Господа, ні в будь-кого з Його представників.
Отож людина повинна присвятити своє життя на те, щоб усіма можливими способами уславлювати Господа, стараючись при тому не чинити образ. Таке життя, чи навіть одна мить такого життя, незрівнянно цінніше за найтриваліше життя в невігластві. Життя в невігластві подібне до життя дерева чи інших істот, які живуть, буває, тисячі років, але духовно не розвиваються ніяк.