Sloka 46
ВІРШ 46
Verš
Текст
samparetasya bhārgava
yudhiṣṭhiraḥ kārayitvā
muhūrtaṁ duḥkhito ’bhavat
сампаретасйа бга̄рґава
йудгішт̣гірах̣ ка̄райітва̄
мухӯртам̇ дух̣кгіто ’бгават
Synonyma
Послівний переклад
tasya — jeho; nirharaṇa-ādīni — pohřební obřad; samparetasya — mrtvého těla; bhārgava — ó potomku Bhṛgua; yudhiṣṭhiraḥ — Mahārāja Yudhiṣṭhira; kārayitvā — vykonal; muhūrtam — na chvíli; duḥkhitaḥ — lítostivý; abhavat — stal se.
тасйа — його; нірхаран̣а - а̄діні — поховальний обряд; сампаретасйа — мертвого тіла; бга̄рґава — о нащадку Бгріґу; йудгішт̣гірах̣ — Махараджа Юдгіштгіра; ка̄райітва̄ — виконавши ; мухӯртам — на хвилину ; дух̣кгітах̣ — зажурений ; абгават — став.
Překlad
Переклад
Ó potomku Bhṛgua (Śaunako), po vykonání pohřebních rituálů pro mrtvé tělo Bhīṣmadeva se Mahārāje Yudhiṣṭhira na okamžik zmocnil zármutek.
О нащадку Бгріґу [Шаунака], Махараджа Юдгіштгіра, виконавши поховальний обряд над мертвим тілом Бгішмадеви, на хвилю піддався смутку.
Význam
Коментар
Bhīṣmadeva byl nejen velkou hlavou rodiny Mahārāje Yudhiṣṭhira, ale také velkým filozofem a jeho přítelem, jakož i přítelem jeho bratrů a matky. Po smrti Mahārāje Pāṇḍua, otce pěti bratrů v čele s Mahārājem Yudhiṣṭhirem, se Bhīṣmadeva stal nejbližším dědem Pāṇḍuovců a ochráncem ovdovělé snachy Kuntīdevī. Starší strýc Mahārāje Yudhiṣṭhira Mahārāja Dhṛtarāṣṭra o ně sice také pečoval, ale jeho náklonnost patřila více jeho stu synům v čele s Duryodhanou. Nakonec byla nastražena kolosální léčka, která připravila pět napůl osiřelých bratrů o jejich oprávněný nárok na království Hastināpuru. Velkými úklady, které byly v královských palácích běžné, bylo pět bratrů vypovězeno do divočiny. Bhīṣmadeva však vždy zůstal pro Mahārāje Yudhiṣṭhira upřímně přejícím příznivcem, dědem, přítelem a filozofem; až do posledních chvil svého života. Zemřel velice šťastně, když viděl Mahārāje Yudhiṣṭhira na trůně. Byl by býval raději opustil své hmotné tělo už dávno, než aby snášel bolest z nezaslouženého utrpení Pāṇḍuovců, ale čekal na příznivý okamžik, jelikož si byl jistý tím, že synové Pāṇḍua zvítězí v bitvě na Kurukṣetře, majíce Samotného Pána Śrī Kṛṣṇu za svého ochránce. Jako oddaný Pána věděl, že Pánův oddaný nemůže být nikdy přemožen. Mahārāja Yudhiṣṭhira si byl všech těchto ušlechtilých přání Bhīṣmadeva plně vědom, a cítil proto jistě velké odloučení. Nelitoval hmotného těla, které Bhīṣmadeva opustil; litoval odloučení od této veliké duše. Pohřební obřad byl nezbytnou povinností, přestože Bhīṣmadeva byl osvobozenou duší. Jelikož Bhīṣmadeva byl bez potomstva, byl Mahārāja Yudhiṣṭhira jako nejstarší vnuk plně oprávněný tento obřad vykonat. Bylo to velikým požehnáním pro Bhīṣmadeva, že poslední rituály pro tohoto velkého muže vykonal stejně velký syn jeho rodiny.
ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева був не лише визначний старійшина роду Махараджі Юдгіштгіри, він водночас був великий філософ і друг Юдгіштгіри, його братів та матері. Відколи помер Махараджа Панду, батько п’яти Пандав, що їх очолював Махараджа Юдгіштгіра, Бгішмадева був люблячим дідом для них і дбайливим опікуном своєї невістки Кунтідеві. Хоча опікуватися Пандавами мав Дгрітараштра, старший дядько Юдгіштгіри, він був більше прив’язаний до ста своїх синів з Дурйодганою на чолі. Зрештою, щоб позбавити п’ятьох братів, які лишились без батька, законних прав на трон Хастінапури, була учинена підла змова. Зав’язалась величезна інтриґа, річ звичайна для імператорських дворів, і внаслідку п’ятеро братів були вислані до лісу. Але Бгішмадева завжди був щирим прихильником Махараджі Юдгіштгіри, і до останнього віддиху був його доброзичливцем, дідом, другом та мудрим порадником. Він помер з щасливим серцем, переконавшись, що Махараджа Юдгіштгіра зійшов на трон. Якби не це, він би давно пішов з цього матеріального тіла, замість мучитись через несправедливі страждання Пандав. Він просто чекав цього благословенного моменту, бо був цілковито певний перемоги синів Панду у битві на Курукшетрі, їх-бо захищав Сам Господь Шрі Крішна. Відданий Господа, Бгішмадева знав, що вірний Бога-Особи ніколи не зазнає поразки. Махараджа Юдгіштгіра прекрасно знав безмірну доброзичливість Бгішмадеви, і тому страждав через гостре почуття розлуки з ним. Він тужив за великою душею, а не за матеріальним тілом, яке Бгішмадева покинув. Хоча Бгішмадева і був звільнена душа, треба було виконати поховальний обряд, а що в нього не було дітей, виконати цю церемонію мав його старший онук Махараджа Юдгіштгіра. Те, що останній обряд над тілом великої людини виконав його так само великий нащадок, було для Бгішмадеви великим благом.