Sloka 43
ВІРШ 43
Verš
Текст
kṛṣṇa evaṁ bhagavati
mano-vāg-dṛṣṭi-vṛttibhiḥ
ātmany ātmānam āveśya
so ’ntaḥśvāsa upāramat
кр̣шн̣а евам̇ бгаґаваті
мано-ва̄ґ-др̣шт̣і-вр̣ттібгіх̣
а̄тманй а̄тма̄нам а̄веш́йа
со ’нтах̣ш́ва̄са упа̄рамат
Synonyma
Послівний переклад
сӯтах̣ ува̄ча — Сута Ґосвамі сказав; кр̣шн̣е — Господь Крішна, Верховний Бог-Особа; евам — тільки; бгаґаваті — в Нього; манах̣ — розумом; ва̄к — мову; др̣шт̣і — зір; вр̣ттібгіх̣ — діяльність; а̄тмані — в Наддушу; а̄тма̄нам — жива істота; а̄веш́йа — зануривши; сах̣ — він; антах̣-ш́ва̄сах̣ — вдихнувши; упа̄рамат — замовк.
Překlad
Переклад
Sūta Gosvāmī řekl: Takto se Bhīṣmadeva vnořil do Nadduše, Pána Śrī Kṛṣṇy, Nejvyšší Osobnosti Božství, svojí myslí, řečí, pohledem a činnostmi, zmlkl a jeho dech se zastavil.
Сута Ґосвамі сказав: Так Бгішмадева занурився розумом, мовою, зором та діяльністю у Наддушу, Господа Шрі Крішну, Верховного Бога-Особу. Він замовчав і його дихання зупинилось.
Význam
Коментар
Stav, kterého dosáhl Bhīṣmadeva při opouštění svého hmotného těla, se nazývá nirvikalpa-samādhi, jelikož vnořil své já do myšlenek na Pána a svoji mysl do vzpomínek na Jeho různé činnosti. Opěvoval slávu Pána, svým pohledem viděl Pána Osobně přítomného před sebou a všechny jeho činnosti se tak soustředily výlučně na Pána. To je nejvyšší stupeň dokonalosti a každý ho může dosáhnout vykonáváním oddané služby. Oddaná služba Pánu se skládá z devíti hlavních činností: (1) naslouchání, (2) opěvování, (3) vzpomínání, (4) sloužení lotosovým nohám, (5) uctívání, (6) modlení se, (7) plnění nařízení, (8) přátelení se a (9) plné odevzdání se. Každá z nich či všechny společně mají stejnou moc přinést požadovaný výsledek, ale je nutné vykonávat je s vytrvalostí a pod vedením zkušeného oddaného Pána. První bod — naslouchání — je ze všech nejdůležitější, a proto je nutné, aby všichni vážní uchazeči, kteří chtějí nakonec dosáhnout stupně Bhīṣmadeva, naslouchali Bhagavad-gītě a později Śrīmad-Bhāgavatamu. Této výjimečně příznivé situace, jaká nastala při Bhīṣmadevově smrti, lze dosáhnout i bez Kṛṣṇovy osobní přítomnosti. Jeho slova v Bhagavad-gītě či ve Śrīmad-Bhāgavatamu jsou s Ním totožná. Jsou zvukovou inkarnací Pána a každý může s jejich pomocí dosáhnout úrovně Śrī Bhīṣmadeva, jednoho z osmi Vasuů. Každý člověk či zvíře musí nakonec zemřít, ale ten, kdo umírá jako Bhīṣmadeva, dosáhne dokonalosti, zatímco ten, kdo umírá pod tlakem přírodních zákonů, umírá jako zvíře. To je rozdíl mezi člověkem a zvířetem. Lidská životní podoba je zvláště určena pro umírání takovým způsobem, jakým umíral Bhīṣmadeva.
ПОЯСНЕННЯ: Стан, в якому був Бгішмадева, покидаючи своє матеріальне тіло, називається нірвікалпа-самадгі: Бгішма своїм єством занурився у думки про Господа і розумом поринув у спогади за Його різноманітні діяння. Він оспівував велич Господа і очима споглядав Господа, що стояв перед ним власною особою. Так вся його діяльність невідхильно зосередилася на Господі. Це найвищий ступінь досконалости, і, практикуючи віддане служіння, кожен може досягнути його. Віддане служіння Верховному Богові-Особі складають дев’ять основних різновидів служіння: 1) слухати, 2) оспівувати, 3) пам’ятувати, 4) служити Його лотосовим стопам, 5) поклонятись Йому, 6) молитись, 7) виконувати Його накази, 8) дружити з Ним і 9) повністю віддати себе Йому. Кожен окремо взятий метод чи всі вони разом однаково здатні наділити виконавця бажаним плодом, однак треба практикувати їх постійно й під керівництвом досвідченого відданого Господа. Перший з них, слухання, — найважливіший, а тому людині, котра серйозно бажає досягти наприкінці життя такого ж рівня, як Бгішмадева, обов’язково слід слухати «Бгаґавад- ґіту», а пізніше й «Шрімад-Бгаґаватам». Унікального становища, в якому був Бгішмадева в час смерти, можна досягти, навіть якщо ми не матимем перед очима Господа Крішни власною особою: Його слова в «Бгаґавад-ґіті» та «Шрімад- Бгаґаватам» тотожні Йому Самому. Вони є Господь, втілений у звуці, а тому, вдавшись до них, людина може зробити себе гідною досягти рівня Шрі Бгішмадеви, одного з восьми Васу. Помирають, коли надходить визначений час, і люди, і тварини, але той, хто помирає, як Бгішмадева, сягає рівня досконалости, тимчасом як той, хто йде з життя примусово, зв’язаний законами природи, помирає, наче тварина. У цьому і полягає різниця між людиною та твариною. Людині життя дане власне на те, щоб померти, як Бгішмадева.