Sloka 38
ВІРШ 38
Verš
Текст
kṣataja-paripluta ātatāyino me
prasabham abhisasāra mad-vadhārthaṁ
sa bhavatu me bhagavān gatir mukundaḥ
кшатаджа-паріплута а̄тата̄йіно ме
прасабгам абгісаса̄ра мад-вадга̄ртгам̇
са бгавату ме бгаґава̄н ґатір мукундах̣
Synonyma
Послівний переклад
śita — ostrými; viśikha — šípy; hataḥ — zraněný; viśīrṇa-daṁśaḥ — rozbitý štít; kṣataja — ranami; pariplutaḥ — potřený krví; ātatāyinaḥ — veliký útočník; me — mé; prasabham — rozhněvaný; abhisasāra — vydal se; mat-vadha-artham — mě zabít; saḥ — On; bhavatu — kéž se stane; me — mým; bhagavān — Osobnost Božství; gatiḥ — cílem; mukundaḥ — ten, který uděluje spasení.
ш́іта — гострими; віш́ікга — стрілами; хатах̣ — поранений; віш́ірн̣а-дам̇ш́ах̣ — щит розбитий; кшатаджа — ранами; паріплутах̣ — залитий кров’ю; а̄тата̄йінах̣ — великий нападник; ме — мене; прасабгам — у гніві; абгісаса̄ра — рухався; мат-вадга-артгам — щоб вбити мене; сах̣ — Він; бгавату — нехай стане; ме — моє; бгаґава̄н — Бог-Особа; ґатіх̣ — найвище призначення; мукундах̣ — хто дарує звільнення.
Překlad
Переклад
Kéž se Pán Śrī Kṛṣṇa, Osobnost Božství udělující spasení, stane mým konečným cílem! Na bojišti mě napadl, jako kdyby Ho rozhněvaly rány od mých ostrých šípů. Štít měl rozbitý a Jeho tělo bylo potřísněné krví z těchto ran.
Нехай же стане Він, Господь Крішна, Бог-Особа, що дарує спасіння, моїм остаточним пристановищем. На полі битви Він напав на мене, мовби розгніваний через рани від моїх гострих стріл. Щит Його був розбитий, а тіло залите кров’ю з ран.
Význam
Коментар
Chování Pána Kṛṣṇy k Bhīṣmadevovi na Kuruovském bitevním poli je zajímavé, neboť Pán Śrī Kṛṣṇa zdánlivě jednal tak, jako kdyby nadržoval Arjunovi a k Bhīṣmadevovi se stavěl nepřátelsky; ale ve skutečnosti tím projevoval Bhīṣmadevovi jakožto Svému velkému oddanému zvláštní přízeň. Ohromující na tomto jednání je, že oddaný může potěšit Pána i tím, že vystupuje jako Jeho nepřítel. Pán, který je absolutní, může přijmout službu od čistého oddaného i v rouchu nepřítele. Svrchovaný Pán nemá nepřátel a takzvaní nepřátelé Mu nemohou nijak ublížit, neboť je ajita neboli nepřemožitelný. Ale přináší Mu potěšení, když Ho Jeho čistý oddaný porazí jako nepřítel, nebo Ho kárá jako Jeho nadřízený, přestože nikdo nemůže být nadřazený Pánu. Takové jsou transcendentální výměny vztahů mezi Pánem a oddanými a ten, kdo neví nic o oddané službě, tajemství takových vztahů nikdy nepochopí. Bhīṣmadeva hrál roli udatného bojovníka a záměrně poranil tělo Pána, takže obyčejní lidé si mysleli, že Pán je zraněný, ale ve skutečnosti to mělo jen zmást neoddané. Zcela duchovní tělo nelze zranit a oddaný se nemůže stát Pánovým nepřítelem. Kdyby tomu tak bylo, Bhīṣmadeva by si nepřál, aby právě tento Pán byl konečným cílem jeho života. Kdyby byl Bhīṣmadeva nepřítelem Pána, Pán Kṛṣṇa by ho zabil, aniž by musel hnout prstem. Nemusel se ukazovat před Bhīṣmadevem s krví a ranami. Ale udělal to, protože Jeho oddaný-válečník chtěl vidět transcendentální krásu Pánova těla ozdobeného ranami od střel čistého oddaného. Tak vypadají výměny transcendentální rasy, vztahu mezi Pánem a Jeho služebníkem. Takové jednání přináší slávu jak Pánovi, tak i Jeho oddanému. Pán byl tak rozhněvaný, že Mu Arjuna chtěl v útoku na Bhīṣmadeva zabránit, ale Pán se mu vymkl z rukou a hnal se k Bhīṣmadevovi jako se milenec žene k milé nehledě na překážky. Působilo to dojmem, že byl odhodlaný Bhīṣmadeva zabít, ale ve skutečnosti ho chtěl potěšit, neboť byl velkým oddaným Pána. Pán je nepochybně vysvoboditelem všech podmíněných duší. Impersonalisté od Něho chtějí spasení a Pán jim vždy plní jejich přání, ale Bhīṣmadeva si zde přeje vidět Pána v Jeho osobní podobě. To je přáním všech čistých oddaných.
ПОЯСНЕННЯ: Взаємини Господа Крішни та Бгішмадеви на полі битви Курукшетра дуже незвичайні. Здавалось, що Господь Шрі Крішна виявляє прихильність до Арджуни, а до Бгішмадеви ставиться вороже; насправді ж Господь діяв так, тільки щоб виказати ласку Бгішмадеві, Своєму великому відданому. Найдивовижніше у цих стосунках те, що відданий може задоволити Господа, граючи роль Його ворога. Господь абсолютний і тому може приймати служіння від Свого чистого відданого, навіть якщо той виступає як Його ворог. У Верховного Господа ворогів бути не може, і так звані вороги не можуть завдати Йому жодної шкоди, тому що Він — аджіта, непереможний. Однак Господь отримує насолоду, коли Його чистий відданий б’ється з Ним як ворог або докоряє Йому як старший, дарма що немає нікого вищого від Господа. Такі є деякі прояви трансцендентних стосунків між відданими та Господом. І ті, хто не знає за чисте віддане служіння, таїни цих стосунків пізнати не спроможні. Бгішмадева грав роль хороброго воїна і навмисне випускав у Господа стріли, щоб звичайним очам здавалось, ніби Господа поранено. Але насправді Бгішмадева робив це, аби ввести в оману невідданих: цілковито духовне тіло неможливо поранити, а відданий не може стати ворогом Господеві. Якби це було можливо, Бгішмадева не прагнув би тепер, щоб цей самий Господь Крішна став найвищою метою його життя. Знов-таки якби Бгішмадева був ворог Господа, Господь знищив би його навіть не сходячи з місця. Господеві не було потреби з’являтися перед Бгішмою закривавленому і зраненому. Однак Він це зробив, тому що Його відданий- воїн прагнув побачити трансцендентну красу Господа, прикрашеного ранами від стріл Його чистого відданого. Так відбувається обмін трансцендентною расою, взаєминами між Господом та Його слугою. І Господь, і відданий вкриваються у тих стосунках славою згідно з їхнім становищем. Господь був такий розгніваний, що Арджуна навіть стримував Його, коли Він кинувся до Бгішмадеви, але попри це Господь рвався до нього, як коханий до коханої, незважаючи ні на які перешкоди. Видавалось, Шрі Крішна вирішив убити Бгішмадеву, але насправді Він прагнув вдоволити Свого великого відданого. Немає ніякого сумніву в тому, що Господь — спаситель всіх зумовлених душ. Імперсоналісти хочуть від Нього спасіння, і Він винагороджує їх відповідно до їхніх устремлінь. Але Бгішмадева висловлює у вірші бажання споглядати Господа в Його особистісному аспекті. Всі чисті віддані прагнуть саме цього.